Рішення

від 24.10.2013 по справі 901/652/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.10.2013 Справа № 901/652/13-г

За позовом Заступника прокурора м. Ялти

до Алупкінської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Престиж-Сервіс»

про визнання недійсними рішення та договору оренди.

Судова колегія у складі:

головуючого судді Куртлушаєва М.І.

судді Пєтухової Н.С.

судді Дворного І.І.

Представники:

від прокуратури - Коноваленко А.В., прокурор відділу, посвідчення №009332, видане 15.10.2012;

від відповідача 1 - Борисов С.С., представник, довіреність від 19.09.2013;

від відповідача 2 - Донцов С.С., представник, довіреність від 10.10.2013.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора м. Ялти звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Алупкінської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Престиж-Сервіс» та просить суд:

1.Визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради від 12.10.2009 №10 «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Юг-Престиж-Сервіс» земельної ділянки, для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу».

2.Визнати недійсним укладений між Алупкінською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юг-Престиж-Сервіс» договір оренди від 28.01.2010 земельної ділянки площею 6 га кадастровий №0111970200:01:005:0362 вартістю 22 073524,30 грн. строком на 49 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу, яка розташована за адресою: м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат Алупкінської міської ради, Автономної Республіки Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з висновком від 29.10.2010 № 1651, 3065 комплексної комісійної судової будівельно-технічної експертизи у кримінальній справі №11053120005 цільове призначення наданої в оренду ТОВ «Юг-Престиж-Сервіс» земельної ділянки було змінено, розміщення на ній спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу суперечить затвердженій містобудівній документації, тобто проекту коригування генерального плану Великої Ялти. Також зазначає, що спірна земельна ділянка знаходиться в зоні зелених насаджень загального користування, а також в зоні зелених насаджень лісопарків, парків.

Крім цього, посилаючись на вказаний висновок експертизи, вирок Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26.11.2012 прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка розташована в прибережній захисній смузі Чорного моря та суперечить генеральному плану Великої Ялти і чинному законодавству у сфері містобудування.

Також в обґрунтування позовних вимог, прокурор навів правові положення ст. ст. 20, 38,39 Земельного кодексу, ст. 1 Закону України «Про планування і забудову територій», ст.12 Закону України «Про курорти» та ст. 88 Водного кодексу

Отже, на думку прокурора, оскаржуване рішення Алупкінської міської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним у судовому порядку та, як наслідок, підлягає визнанню недійсним і договір оренди від 28.01.2010.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.02.2013 позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

Відповідач у справі - ТОВ «Юг-Престиж-Сервіс» у наданому відзиві на позов з вимогами заступника прокуратури м. Ялти не погоджується та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Відхиляючи позовні вимоги відповідач посилається на те, що проект землеустрою не суперечить містобудівельної документації, генеральному плану Великої Ялти, функціональній зоні її розташування. Крім цього, вважає, що вироком суду не доведена незаконність оспорювального рішення і те, що пропущений строк позовної давності, оскільки прокурору стало відомо про обставини, викладені у позовній заяві ще на початку 2010 року під час проведення прокурорської перевірки.

Стверджує, що Алупкінська міська рада в момент прийняття рішення діяла в межах своїх повноважень.

Відповідач у справі - Алупкінська міська рада, у наданому відзиві на позов з вимогами заступника прокурора м. Ялти в інтересах держави не погоджується, оскільки не було доведено факту прийняття рішення з перевищенням повноважень, наданих Алупкінській міській раді.

04.04.2013 у судовому засіданні представник ТОВ «Юг-Престиж-Сервіс» надав суду клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Суд відклав розгляд даного клопотання до наступного судового засідання, долучивши його до матеріалів справи.

Представник ТОВ «Юг-Престиж-Сервіс» у судовому засіданні 15.04.2013 надав суду клопотання про приєднання до матеріалів документів згідно з переліком, а саме: доповнення до відзиву, клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалами суду від 15.04.2013 у справі призначена судова технічна експертиза, проведення якої доручено експерту Фісенко Кирилу Олександровичу, та провадження у справі № 901/652/13-г зупинено.

19.07.2013 на адресу суду надійшли матеріали справи з висновком №42 від 01.07.2013.

Ухвалою суду від 30.07.2013 провадження у справі № 901/652/13-г поновлено, продовжений строк розгляду справи на п'ятнадцять днів - до 19.08.2013 включно, та призначено розгляд справи на 13.08.2013.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.08.2013 призначено колегіальний розгляд даної справи.

За результатами розподілу автоматизованою системою «Діловодство спеціалізованого суду» призначено наступний склад колегії суддів для розгляду цієї справи: головуючий суддя - Куртлушаєв М.І., судді: Пєтухова Н.С., Дворний І.І.

У судовому засіданні 03.09.2013 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Престиж-Сервіс» надав клопотання, в якому просить суд викликати в наступне судове засідання експертів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інституту обліку та аудиту», Фісенко К.О. та Глибіну Г.М. для дачі пояснень щодо проведеної експертизи.

Ухвалою суду від 03.09.2013 суд викликав у судове засідання, у порядку ст. 31 Господарського процесуального кодексу України експерта Товариства з обмеженою відповідальністю «Інституту обліку та аудиту» Фісенко К.О. та спеціаліста Глибіну Г.М. та відклав розгляд справи на 26.09.2013.

У судовому засіданні 26.09.2013 експерт Фісенко К.О. та спеціаліст Глибіна Г.М. надали відповіді на поставлені запитання представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Престиж-Сервіс», прокурором та судом.

Прокурор у справі у судовому засіданні надав клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Встановивши, що строк розгляду даного спору, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 13.10.2013, суд задовольнив клопотання та продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 28.10.2013 включно.

24.10.2013 у судовому засіданні прокурор надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи завіреної прокуратурою копії вироку Центрального районного суду м. Сімферополя від 26.11.2012, запиту до Центрального районного суду м. Сімферополя про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та відповіді про те, що справа знаходиться у касаційної інстанції.

Суд частково задовольнив вказане клопотання за виключенням приєднання копії вироку, оскільки в матеріалах справи вже є копія вироку суду, яка завірена прокурором.

При цьому вимоги, що були викладені в ухвалах суду від 03.09.2013 та 26.09.2013 стосовно надання матеріалів дослідчої перевірки та належним чином засвідчену судом копію вироку з відміткою щодо набрання законної сили, прокурором виконанні не були.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Алупкінської сільської ради №10 від 12.10.2009 було затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" в оренду, строком на 49 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу за адресою: м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат Алупкінської міської ради, Автономної Республіки Крим та передано в оренду строком на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" земельну ділянку, загальною площею 6,0000га, в тому числі по угіддям - 6,000га землі, які використовуються в комерційних цілях (гр. 42); код цільового використання - 1.11.6 - землі іншої комерційної діяльності. Вирішено встановити щодо порядку користування земельною ділянкою правове обмеження (охорона зелених насаджень - 6,0000га, охоронна зона водоводів - 0,0840га, зона обмеження забудови за межами «Червоної лінії» вулиці - 0,1486га).

28.01.2010 між Алупкінською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" (орендар) був укладений відповідний договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір) (т. 1 а.с. 12-23).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку, загальною площею 6,000га для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу.

Згідно з розділом 2 Договору, об'єктом оренди є земельна ділянка, розташована в м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат Алупкінської міської ради, Автономної Республіки Крим, кадастровий номер земельної ділянки - 0111970200:01:005:0362, загальна площа земельної ділянки складає 6,0000 га (за довідкою ф. 6- зем. «Відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом, у тому числі ін. відкриті землі» - стр. 123, гр. 67,71 ф. 6-зем.).

Пунктом 3 Договору передбачено, що він укладений строком на 49 років.

Договір зареєстровано в органі Державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки ЯВ КРФ ДП "УДЗК" на підставі чого в Державному реєстрі земельних ділянок був зроблений запис від 05.03.2010 за № 041000700004.

Відповідно до Акту прийому - передачі від 20.01.2009 спірна земельна ділянка була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" (а.с. 21 т. 1).

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою визначено Земельним кодексом України від 25.10.2001 та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (у редакції на час прийняття спірного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України ( в редакції на час прийняття спірного рішення) передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

В обґрунтування позову, прокурор, зокрема, посилається на те, що згідно з висновком від 29.10.2010 № 1651, 3065 комплексної комісійної судової будівельно-технічної експертизи (а.с 24-73 т. 1) у кримінальній справі №11053120005, вирок по якій, на його думку, має преюдиціальне значення при розгляді даної господарської справи, цільове призначення наданої в оренду ТОВ «Юг-Престиж-Сервіс» земельної ділянки було змінено, розміщення на ній спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу суперечить затвердженій містобудівній документації, тобто проекту коригування генерального плану Великої Ялти.

Перевіряючи наведені доводи, судом було встановлено, що згідно вироку Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2012 року у кримінальній справі №11053120005, Харитонов А.В., будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, підписав і видав рішення № 5/9 від 27.07.2007 про дозвіл виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та № 10 від 12.10.2009 про затвердження проекту землеустрою щодо передачі в оренду ТОВ «Південь-Престиж-Сервіс» земельної ділянки, площею 6,00га за адресою: м. Алупка, Південнобережний спуск, район школи-інтернату для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого та культурно - розважального комплексу, договір оренди земельної ділянки від 05.09.2010 і акт прийому-передачі до нього в порушення ст. ст. 88,90 Водного кодексу України (в редакції до 02.12.2010) ст. ст. 38, 48,61 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про курорти», оскільки згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, введеного в дію постановою Ради Міністрів АР Крим № 136 від 15.06.1993, дана земельна ділянка віднесена до земель рекреаційного призначення, що заподіяло істотну шкоду інтересам держави (т. 1 а.с. 76).

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України - вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Втім, у розумінні наведеної правової норми, відповідачами не заперечувалось, що зазначені документи були підписані посадовою особою - головою Алупкінської міської ради й те, що дана земельна ділянка дійсно відноситься до ландшафтно - рекреаційної зони.

При цьому прокурор у судовому засіданні не обґрунтував, в чому саме полягає причино-наслідковий зв'язок між встановленими обставинами за вироком суду та недійсністю рішення органу місцевого самоврядування та договору оренди, стверджуючи лише те, що забудова цієї земельної ділянки суперечить Генеральному плану Великої Ялти.

Адже, суд не може погодитись з цими посиланнями загального характеру, оскільки за своїм призначенням та змістом генеральний план це вид містобудівної документації, що регулює містобудівну діяльність в містах і інших поселеннях, визначає умови безпеки мешкання населення, забезпечення необхідних санітарно-гігієнічних і екологічних вимог, раціональне визначення меж землекористувань, зон житловою, суспільної, промислової забудови, територій, що особливо охороняються, зон різної містобудівної цінності, розміщення місць прикладення праці, розвиток інженерно-транспортної інфраструктури, впорядкування територій, збереження історико-культурної спадщини і антропогенних ландшафтів.

Тобто, доводи на невідповідність генеральному плану Великої Ялти мають бути детально конкретизовані та документально підтверджені, що на думку суду, прокурором зроблено не було.

З метою повного та всебічного розгляду даної справи, судом була призначена земельно - технічна експертиза, на вирішення якої поставлені наступні питання:

1. В якій функціональній зоні розташована земельна ділянка, яка орендується Товариством з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс", за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, відповідно Генерального плану Великої Ялти? Чи є порушенням, розташування земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" з його цільовим призначенням у цій функціональній зоні?

2. Яка категорія земель була встановлена для території розташування земельної ділянки за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, до передачі її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс"та чи відбувалася зміна категорії земель при наданні ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс"?

3. Чи розташована земельна ділянка Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, в 100 (сто) метровій та 2-х (двох) кілометровій зонах охорони Чорного моря?

4. Чи віднесена територія, на якій розташована земельна ділянка Товариства з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс", за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, до особливо цінних чи заповідних земель?

5. Чи суперечить Генеральному плану Великої Ялти передача земельної ділянки за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" по затвердженій Алупкінською міською радою землевпорядній документації, відповідно до діючих як на момент затвердження землевпорядної документації, так і на даний час державних інструкцій, норм та правил?

Згідно висновку № 42 від 01.07.2013 за результатом проведеної судової земельно-технічної експертизи (а.с. 155-175 т. 2) було встановлено, що:

1. Функціональна зона, в якій розташована земельна ділянка, яка орендується Товариством з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс", за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, відповідно Генерального плану Великої Ялти є ландшафтно-рекреаціною. Розміщення на території ландшафтно-рекреаційної зони об'єкта з цільовим призначенням «спортивно-оздоровчий, культурно-розважальний комплекс» не є порушенням діючих містобудівельних норм і правил.

2. До передачі земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, категорія земель, відносно цієї земельної ділянки, не була встановлена. Зміни категорії земель при наданні ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс" в оренду не проводилося, присвоєння категорії передбачалося, алене відбулося.

3. Земельна ділянка, що надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс", за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, в 100 метровій та 2-х кілометровій зонах охорони Чорного моря не розташована.

4. За своєю категорією земельна ділянка, що надана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс", за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, до особливо цінних чи заповідних земель не відноситься. У зв'язку з тим, що грунтове обстеження цієї земельної ділянки не проводилося, то зробити висновок про віднесення ділянки за складом ґрунтів до особливо цінних земель не надається можливим.

5. Передача земельної ділянки, наданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Юг-Престиж-Сервіс", за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат, по затвердженій Алупкінською міською радою землевпорядній документації, відповідно до діючих як на момент затвердження землевпорядної документації, так і на даний час державних інструкцій, норм та правил не суперечить Генеральному плану Великої Ялти.

Відповідно до частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виконуючи приписи частини 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, суд дослідив експертний висновок № 42 від 01.07.2013 приймає його як належний та допустимий доказ у даній справі, оскільки висновки експерта повністю відповідають дослідницькій частині експертизи, яка узгоджується з матеріалам справи.

Щодо посилання прокурора на те, що спірна земельна ділянка знаходиться в зоні зелених насаджень загального користування, а також в зоні зелених насаджень лісопарків, парків, суд звертає увагу на те, що зелені насадження, які розташовані на земельній ділянці, передані відповідачу на відповідальне зберігання за Актом прийняття зелених насаджень на відповідальне зберігання від 27.01.2009, що, на думку суду, виключає заподіяння шкоди навколишньому середовищу (а.с. 74-120 т. 2).

Доводи прокурора стосовно розташування земельної ділянки в прибережній захисній смузі Чорного моря спростовуються наступним.

Статтею 39 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття спірного рішення) встановлено обов'язок використовувати землі житлової та громадської забудови відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням стандартів і норм регіональних та місцевих правил забудови.

Відповідно до п.п. "б" частини 1, 2 статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лесами. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Відповідно до частини 3 статті 60 Земельного кодексу України розмір та межі прибереженої захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Відповідно до статті 88 Водного кодексу України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частина 1 статті 1 Водного кодексу України обумовлює, що прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширині вздовж річки, морів. Навколо водойм, на якій встановлено більш суворій режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно з частиною 1 статті 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

Судом прийняти до уваги наведені правові норми щодо обставин даної справи та предмету позовних вимог.

При цьому, суд приймає до уваги висновок експерта, стосовно якого земельна ділянка не розташована в 100-метровій прибережній смузі, що підтверджується графічним матеріалом проекту землеустрою.

При цьому, суд зауважує, що прокурором не було доведено належними доказами встановлення 2-км прибережної смуги у м. Алупка, оскільки в представленій містобудівної документації такі дані відсутні, що свідчить про необґрунтованість доводів з цього приводу.

Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу положень пункту 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

За результатами розгляду даної справи, судом не було встановлено правових підстав, які б свідчили про невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У зв'язку із чим суд відмовляє у позові у частині позовних вимог щодо визнання недійсним рішення Алупкінської міської ради від 12.10.2009 №10.

Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди від 28.01.2010 земельної ділянки площею 6,0000 га кадастровий №0111970200:01:005:0362 вартістю 22 073524,30 грн. строком на 49 років для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого, культурно-розважального комплексу, яка розташована за адресою: м. Алупка, вул. Південнобережний узвіз, район школи-інтернат Алупкінської міської ради, Автономної Республіки Крим, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Так, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, згідно з Роз'ясненнями Вищого Арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111, судам необхідно надавати правову оцінку питанню чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Позовні вимоги щодо визнання недійсності договору оренди є похідними від визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, а відтак встановлені обставини спростовують доводи прокурора й з цього приводу.

Отже, суд також не убачає правових підстав для задоволення позову в цієї частині, оскільки доводи прокурора не знайшли своє підтвердження у розумінні недійсності прийнятого акту органу самоврядування та договору оренди земельної ділянки.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

При цьому, позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України, - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Враховуючи те, що кримінальна справа № 11053120005 була порушена 20.04.2010 (а.с. 104 т. 1), а позовна заява подана до суду 05.02.2013, то на думку суду не можна вважати пропуск трирічного строку для звернення прокурора до суду.

У судовому засіданні 24.10.2013 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повне рішення складено 29.10.2013

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Головуючий суддя М.І. Куртлушаєв

Суддя Н.С. Пєтухова

Суддя І.І. Дворний