Рішення

від 29.10.2013 по справі 905/6774/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2013 Справа № 905/6774/13

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Асманової Е.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м.Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк

про стягнення 6966,33грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Марцовенко Л.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

від третьої особи: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Комунальним підприємством «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 6798,01грн. та заборгованості з витрат по експлуатаційним послугам в сумі 168,32грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди б/н від 19.01.2010р. та договору №б/н про участь у відшкодуванні витрат по утриманню будинку та прибудинкової території від 19.01.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати та експлуатаційних витрат, однак у встановлений строк та належним чином їх не виконав, у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати в сумі 6798,01грн. та заборгованість з витрат по експлуатаційним послугам в сумі 168,32грн.

Відповідач у судове засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, ухвала про порушення провадження у справи та про відкладення розгляду справи були надіслані за адресою, яка зазначена у позовній заяві та яка відповідає адресі, що міститься в Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія НОМЕР_2. За приписами п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" доказом повідомлення сторони про час і місце розгляду справи в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Третя особа у судове засідання не з'являлась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, письмових пояснень по суті справи не надала.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між Комунальним підприємством «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендатор) 19 січня 2010р. було укладено договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька.

За умовами укладеного договору Орендодавець на підставі розпорядження Донецького міського голови №17 від 14.01.2010р., ордеру УЖГ №4 від 19.01.2010р. передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для надання побутових послуг населенню.

Відповідно до п.2.1. договору об'єктом оренди є нежитлове вбудоване приміщення на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 10,5кв.м.

Відповідно до умов п.2.5. договору опис технічного стану об'єкту оренди на дату передачі його Орендатору, його склад визначається в акті приймання-передачі об'єкту оренди, який є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.3.1. договору за користування об'єктом оренди Орендар вносить Орендодавцю орендну плату та плату за користування земельною ділянкою, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконкому міської ради від 16.08.2006р. №430, місячний розмір якої на дату підписання складає 538,75грн. у т.ч.: орендна плата за об'єкт оренди - 525,00грн., плата за земельну ділянку - 13,75грн.

Пунктом 3.2. договору встановлено розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата за об'єкт оренди у розмірі 50% вноситься Орендарем в міський бюджет м. Донецька.

Орендна плата вноситься Орендатором з моменту підписання акту приймання-передачі, щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим. Орендодавець самостійно ділить орендну суму вартості орендної плати за користування майном на частини, передбачені Методикою та контролює їх перерахування в міський бюджет не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим. (п.3.4.-3.5. договору).

Пунктом 3.6. договору передбачено, що вартість комунальних послуг, витрати на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговування інженерного обладнання не входить в суму орендної плати та виплачується Орендатором окремо, на підставі договорів, укладених з відповідними організаціями, які надають ці послуги.

Відповідно до умов п.4.2. договору Орендатор зобов'язаний вносити оренду плату своєчасно та в повному обсязі та відповідно до п.4.9. договору самостійно оплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам цих послуг, наданим по окремим договорам укладеними із цими організаціями.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Договір діє з 19.01.2010р. по 19.12.2013р. Договір підписано обома сторонами.

19 січня 2010р. до укладеного договору оренди між сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв нежитлове вбудоване приміщення на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 10,5кв.м.

19 січня 2010р. між тими ж сторонами було укладено договір про участь у відшкодуванні витрат на утримання будинку та прибудинкової території, за умовами якого Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька - Балансоутримувач забезпечує експлуатацію та обслуговування житлового будинку, надання комунальних послуг та утримання прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 а Орендатор приймає участь у відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, в загальних витратах, пов'язаних із експлуатацією житлового фонду.

Відповідно до п.2.2.9. договору Орендатор зобов'язаний щомісячно здійснювати оплату за утримання будинку та прибудинкової території, відповідно до пред'явленого Балансоутримувачем рахунку до 25 числа поточного місяця. Сума витрат в місяць складає 14,19грн. з ПДВ. (п. 4.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 19.01.2010р. до 19.12.2013р. (8.1. договору). Договір підписано обома сторонами.

Відповідно до свідоцтва про шлюб від 05.02.2011р. ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_1.

Відповідно до акту приймання передачі від 31.10.2012р. Орендар повернула орендоване нею нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 Балансоутримувачу - КП «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» Акт підписаний обома сторонами.

У період з грудня 2011р. по жовтень 2012р. позивачем були виставлені до оплати рахунки за надані послуги оренди та за надані комунальні послуги та на відшкодування витрат з експлуатаційних послуг.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договорів за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 6798,01грн. - за оренду приміщення та 168,32грн. - за експлуатаційні послуги за період з грудня 2011р. по жовтень 2012р. Наявність заборгованості позивач підтверджує наданою до матеріалів справи довідкою №1609 від 02.10.2013р. за підписом керівника та начальника ФЕВ.

В матеріалах справи мається заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.09.2012р., у якій вона просить Орендодавця розірвати договір оренди та одночасно зобов'язується сплатити заборгованість з орендної плати та експлуатаційним витратам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

В силу вимог передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно вимог статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з положеннями статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (ч.1 ст.761 ЦК України).

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Водночас, на спірні правовідношення поширюються також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є спеціальними, тобто такими, що регулюють правові відносини оренди державного та комунального майна, у зв'язку з чим мають пріоритет у застосуванні норм інших законів (в тому числі норм Цивільного кодексу України), тому саме вони мають застосовуватись до спірних правовідносин.

Відповідно до вимог передбачених статтями 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування майном є договір оренди.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що істотною умовою договору є - орендна плата.

Відповідно до приписів ст.12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Приписами частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язки орендаря, де зазначено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно вимог передбачених статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зазначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Зазначеній нормі повністю відповідає пункт 3.5 договору, у відповідності до якого відповідач повинен був сплачувати орендну плату Орендодавцеві щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати та плати по відшкодуванню витрат за комунальні послуги, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором оренди №б/н від 19.01.2010р. належним чином не виконав, орендну плату у період з грудня 2011р. по жовтень 2012р. сплатив не в повному обсязі, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 6798,01грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 6798,01грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено договір №б/н від 19.01.2010р. про участь у відшкодуванні витрат на утримання будинку та прибудинкової території.

Стягнення заборгованості за надані комунальні послуги та утримання орендованого майна за договором №б/н від 19.01.2010р. є також обґрунтованими позивачем та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У даній справі договір №б/н від 19.01.2010р. за своєю природою відноситься до договорів по наданню послуг.

Частиною першою ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог передбачених статтею 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Частиною 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Статтею 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно умов п.4.1 договору №б/н від 19.01.2010р. сума витрат в місяць складає 14,19грн. з ПДВ.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. У договорі №б/н від 19.01.2010р. в п.2.2.9 встановлено, що орендар зобов'язаний вносити плату не пізніше 25 числа поточного місяця.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язань по своєчасному внесенню плати за оренду майна та оплаті за отримані комунальні послуги, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку задовольнити вимоги позивача.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за договором про участь у відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території №б/н від 19.01.2010р. належним чином не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем утворилася заборгованість у період з грудня 2011р. по жовтень 2012р. в сумі 168,32грн.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 168,32грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду зазначеної справи відповідачем належним чином не спростовано вимоги позовної заяви.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 3, 10, 12, 17, 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.19, 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги", ст.ст.9, 11-16, 202, 509, 530, 598, 599, 610, 612, 626, 629, 632, 759, 761, 762, 764, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 67, 173, 174, 193, 285 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради, м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 6798,01грн. та заборгованості з витрат по експлуатаційним послугам в сумі 168,32грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Ідент. номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька» (83016, м.Донецьк, вул. Аравійська, 44а, код ЄДРПОУ 35729969, р/р№26003000097352 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) заборгованість з орендної плати в сумі 6798,01грн. та заборгованість з витрат по експлуатаційним послугам в сумі 168,32грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 30.10.2013р.

Суддя С.В. Тоцький