Рішення

від 28.03.2013 по справі 0522/10402/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий у 1 інстанції Істягіна Н.В.

Доповідач Гусєв В.В.

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого: судді Пономарьової О.М.,

суддів: Гусєва В.В., Резникової Л.В.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 22 лютого 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу «Донецький економіко-гуманітарний інститут» про стягнення заборгованості із заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до наказів відповідача від 01 вересня 2009 року № 96-п її було прийнято на посаду в.о. завідувача кафедри «Облік і аудит» за контрактом, а з 01 листопада 2009 року № 125а-п призначено на посаду доцента кафедри «Облік і аудит» за конкурсом. На момент звернення до суду у відповідача існує заборгованість по заробітній платі за жовтень, листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року у загальному розмірі 15549 гривень, тому просила на її користь зазначену заборгованість по заробітній платі та моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Заочним рішенням Калінінського районного суду міста Донецька від 22 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного вищого навчального закладу «Донецький економіко-гуманітарний інститут» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 7702,5 гривень та моральну шкоду в розмірі 1500 гривень.

Не погодившись з зазначеним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт посилається на те, що не має можливості надати довідку про нараховану заробітну плату, оскільки відповідач укривається від відповідальності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити.

Представник відповідача Рибін В.О. в судовому засіданні апеляційного суду не заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з*ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона забов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом установлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу № 96-п від 01 вересня 2009 року була прийнята на роботу до ТОВ «Донецький економіко-гуманітарний інститут» на посаду виконуючого обов*язки завідуючого кафедри «Обліку і аудит», з 01 листопада 2009 року прийнято на посаду доцента кафедри «Обліку і аудит» Приватного вищого навчального закладу «Донецький економіко-гуманітарний інститут» що підтверджується копією трудової книжки та довідкою названого підприємства.

За час роботи відповідач не сплатив позивачу заробітну плату за жовтень, листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року у розмірі 15549,12 гривень.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведена сума заборгованості по заробітній платі лише в сумі 7702,5 гривень.

Однак, з такими висновками суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі повністю погодитись не можливо з наступних підстав.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. ст. 94, 115, 116 КЗпП заробітна плата - це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу, вона виплачується регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, дійшов до правильного висновку про наявність заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1, але стягнув суму заборгованості по заробітній платі на користь позивача у розмірі 7702,5 гривень відповідно до індивідуальної відомості про застраховану особу Пенсійного фонду (а. с. 47).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 зазначала, що відповідно зазначеної відомості її заробітна плата складала з жовтня 2012 року по 3923,29 гривень щомісяця.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти доводів позивача, навпаки підтвердив, що з жовтня 2010 року заробітна плата ОСОБА_1 складала саме 3923,29 гривень в місяць, і лише з винятковими труднощами в їх учбовому закладі надати належно оформлені документи не представляється можливим.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою вимоги позивачки про стягнення заборгованості за грудень 2012 року та січень 2013 року, тому безпідставно не стягнув заборгованість за зазначений період.

Оскільки заробітна плата позивачу не сплачувалася своєчасно, заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню за жовтень, листопад, грудень 2012 року та січень 2013 року в розмірі 15549,12 гривень.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд першої інстанції обґрунтовано, з урахування ступеню моральних і фізичних страждань визначив позивачу розмір моральної шкоди в сумі 1500 гривень.

На думку апеляційного суду, визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди відповідає вимогам розумності та справедливості.

Усі інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження у суді, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати в частині стягнення розміру заборгованості по заробітній платі та ухвалити в цій частині нове рішення. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Калінінського районного суду міста Донецька від 22 лютого 2013 року скасувати в частині стягнення розміру заборгованості по заробітній платі та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу «Донецький економіко-гуманітарний інститут» (83052 Донецька область, місто Донецьк, вулиця 50-ї Гвардійської Дивізії, будинок 17, ідентифікаційний код юридичної особи 20348136) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Макіївки Донецької області, ІНН НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі в розмірі 15549 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) гривень 12 копійок (сума визначена без утримання прибуткового податку та інших обов'язкових платежів).

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: