Рішення

від 31.10.2013 по справі 903/1052/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2013 р. Справа № 903/1052/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Бізон»

до відповідача державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство"

про стягнення 131 900грн.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: Бувін В.В. -директор, посвідчення №1 від 23.09.2013р., Шаповал А.В. - представник за довіреністю №170 від 24.10.2013р., Омелянюк М.В. - адвокат, свідоцтво №578 від 02.11.2011р.

від відповідача: Гром Б.М.- представник за довіреністю №01/186 від 24.09.2013р.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач - ТОВ «Охоронне підприємство «Бізон» просить стягнути з відповідача - ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" 131900грн. заборгованості згідно договору №07-12 про надання охоронних послуг від 27.08.2012р. та актів про виконання наданих послуг.

Свої вимоги обґрунтовує наступним.

В період з вересня 2012р. по жовтень 2013р. згідно умов укладеного між сторонами договору позивач надав відповідачеві охоронні послуги в повному обсязі, що підтверджується актами виконання наданих послуг, підписаними відповідачем та скріплені його печаткою. Пунктом 7.2 договору визначено порядок оплати послуг не пізніше п'ятого числа поточного звітного місяця, в якому надаються послуги. Розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі акту здачі-приймання наданих послуг. По теперішній час відповідач не оплатив надані послуги в розмірі 131900грн.

Відповідач у відзиві (вих. №01/212 від 21.10.2013р.) та представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог ТОВ «Охоронне підприємство «Бізон» не визнає, зазначаючи, що у позовній заяві позивач просить стягнути борг в сумі 131900грн., проте не додає обґрунтованого розрахунку стягуваної суми. Крім того, невірно зазначена ціна позову. Підраховуючи суми, зазначені в Актах про виконання наданих послуг, послуги були надані на загальну суму 128500грн., тоді як ціна позову у позовній заяві вказана 129600грн., а в її прохальній частині вказано суму 131900грн. Просить відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ «Охоронне підприємство «Бізон» про стягнення боргу в розмірі 131900грн.

На виконання вимог ухвали суду від 08.10.2013р. представники позивача надали суду розгорнутий розрахунок основної заборгованості та оригінали документів для огляду в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

27.08.2012 року між позивачем - ТОВ «Охоронне підприємство «Бізон» (Виконавець) та відповідачем - ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» (Замовник) був укладений договір №07-12 про надання охоронних послуг.

Згідно п.1.1 даного договору - за дорученням Замовника Виконавець організовує і здійснює охорону майна Лісокомплексу, яке знаходиться на об'єкті за адресою: Волинська обл., м.Володимир-Волинський, вулиця Ільїна, 1 та визначене у Дислокації постів і позначені на План-схемі об'єкту, що охороняється.

Схема охорони об'єкту та дислокація постів визначається Виконавцем і узгоджується із Замовником (п.1.4 договору).

Відповідно до п.7.1 договору розмір оплати за надані послуги визначається Виконавцем, виходячи з реальних затрат на здійснення охоронних функцій і заходів, погоджується із Замовником, та має становити 7000грн. в місяць.

У зв'язку із збільшенням обсягів охорони та зміною кількості постів, сторони уклали Додаткову угоду №1 від 18.10.2012р., якою погодили, що розмір плати за надані послуги визначається Виконавцем, виходячи з реальних затрат на здійснення охоронних функцій і заходів, погоджується із Замовником та має становити 14000грн. в місяць. Ця угода набирає чинності з 18.10.2012р. після підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

30.09.2012р. сторони підписали Додаткову угоду №2 згідно якої на вимогу Замовника, у зв'язку з виробничою необхідністю, яка виникла з 01.10.2013р., Виконавець припиняє охорону майна ДП «Володимир-Волинського ЛМГ», яке знаходиться на об'єкті та визначене у Дислокації постів і позначене на План-схемі, що охороняються за адресою: Волинська обл., м.Володимир-Волинський, вулиця Ільїна, 1. Дана угода є невід'ємною частиною Договору №07-12 від 27.08.2012р.

На виконання умов договору та додаткових угод до нього за період з 27 серпня 2012р. по вересень 2013р. позивач надав, а відповідач прийняв охоронні послуги на загальну суму 128500грн., що підтверджується актами про виконання наданих послуг, підписаними посадовими особами обох сторін і скріплені печатками підприємств.

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що за надані послуги Замовник перераховує (одним або декількома платежами) на розрахунковий рахунок Виконавця грошові кошти до п'ятого числа місяця, що слідує за звітним. Розрахунки на надані послуги здійснюються на підставі Акту здачі-приймання наданих послуг.

Проте, відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, не оплатив надані послуги за жоден місяць, хоч і підписував акти про виконання наданих послуг згідно договору №07-12 від 27.08.2012р., в яких зазначено, що послуги надані в повному обсязі, майнових прав та матеріальних претензій Замовник до Виконавця не має.

12.12.2012р., 20.03.2013р. за №81, 27.06.2013р. за №127 та 29.07.2013р. за №124 позивач на адресу ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» надсилав листи-звернення про сплату заборгованості, які були залишені відповідачем без розгляду.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно наданого позивачем розрахунку по договору №07-12 від 27.08.2012р. станом на 01.09.2013р. основна заборгованість ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» становить 131900грн. Проте, як вбачається з підписаних сторонами актів про виконання наданих послуг за період з 27 серпня 2012р. по вересень 2013р. ТОВ «Охоронне підприємство «Бізон» надало охоронних послуг відповідачу всього на суму 128500грн. В підтвердження надання відповідачу послуг на суму 3400грн. обґрунтованих та належних доказів позивач суду не надав. Тому підставними до стягнення є 128500грн. боргу.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку заборгованості та не вірно зазначив ціну позову, не заслуговує на увагу, оскільки згідно ч.2 ст.55 ГПК України - ціну позову вказує позивач, а у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Крім того, позивач в судовому засіданні представив суду розрахунок заборгованості.

Згідно ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не подано суду жодних доказів оплати наданих охоронних послуг позивачем та спростування поданих доказів.

З огляду на викладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 128500грн. боргу.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2638грн., що підтверджується квитанцією №4960771 від 02.09.2013р. та №5_11098 від 04.10.2013р.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 11, 509, 599, 626, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (44700, Волинська обл., м.Володимир-Волинський, вул.Ковельська, 130, код ЄДРПОУ 00991516) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне підприємство «Бізон» (44750, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н., с.Льотниче, вул.Нова, 18, код ЄДРПОУ 37849897) 128 500грн. , а також 2 570грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено

31.10.13

Суддя О. Г. Сур'як