Рішення

від 28.10.2013 по справі 904/7022/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.13р. Справа № 904/7022/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс", Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Синельникове

до відповідача- 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків

відповідача-2: Приватного акціонерного товариства "ВИНАГРОКОМПЛЕКС", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне

про стягнення 601 256, 50 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Голик М.О. - представник (дов. від 13.08.2013 року)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" (далі-відповідач-1) та Приватного акціонерного товариства „Винагрокомплекс" (далі-відповідач-2), яким просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" заборгованість у розмірі 600 256,50 грн.;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства „Винагрокомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" суму у розмірі 1 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки № 04/04-ГП від 04.04.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

28.10.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" заборгованість за договором № 451/13 від 31.03.2013 року у розмірі 527 929,80 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" заборгованість за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року у розмірі 65 951,60 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" суму пені за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року у розмірі 1 456,42 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" 3% річних за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року у розмірі 319,17 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" 3% річних за договором № 451/13 від 31.03.2013 року у розмірі 4 599,50 грн.;

- стягнути з Приватного акціонерного товариства „Винагрокомплекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" суму за договором поруки від 01.04.2013 року у розмірі 1 000,00 грн.

Відповідач-1 відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки представника у судові засідання суд не повідомив.

16.08.2013 року відповідач-2 надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заяву від 15.08.2013 року, в якій зазначає, що позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу без участі представника.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.10.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" (постачальник) та Іноземним підприємством „Калісто" (покупець) було укладено договір поставки № 86/04/09, пунктом 1.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується у порядку та строки, встановлені даним договором, передати у власність покупцю товар, у певній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (а.с.27).

28.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" (постачальник), Іноземним підприємством „Калісто" (первісний покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ликон-Трейд" (новий покупець) було укладено договір про заміну сторони у договорі поставки № 86/04/09 від 01.04.2009 року, відповідно до пункту 1.1 якого, усі права та обов'язки сторони покупця у договорі поставки після вступу у силу даного договору про заміну сторони - переходять від первинного покупця до нового покупця (а.с.43).

Також, 31.03.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" (кредитор), Іноземним підприємством „Калісто" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Ликон-Трейд" (новий боржник) було укладено договір про переведення боргу № 451/13 (а.с.45).

Положеннями п.1 договору від 31.03.2013 № 451/13 передбачено, що відповідно до акту зведення взаєморозрахунків на 31.03.2013 року загальна сума кредиторської заборгованості «Первісного боржника» (ІП«Калісто») перед «Кредитором» (ТОВ «Атлантіс») складає 602 929,80 грн., що виникла на підставі договору поставки від 01.04.2009 року № 86/04/09, укладеного між первісним боржником та кредитором.

Відповідно до пп.1.1 п.1 договору від 31.03.2013 № 451/13 первісний боржник переводить, а Новий боржник (ТОВ «Лікон - Трейд») приймає частину грошового боргу, що виник на підставі основного договору (договір від 01.04.2009 № 86/04/09), а саме суму у розмірі 602 929,80 грн.

Згідно з пунктом 1 Додаткової угоди про внесення змін до договору про переведення боргу від 31.03.2013 № 451/13 сторонами були внесенні доповнення до основного договору, а саме п.12, відповідно до якого, ТОВ «Лікон - Трейд» зобов'язується щотижнево виконувати зобов'язання зі сплати (щотижнево здійснювати платежі в рахунок сплати) грошового боргу в сумі, зазначений в п.1.1. цього Договору. Грошові зобов'язання визнаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на поточний рахунок відповідної сторони.

На виконання умов договору від 31.03.2013 № 451/13 відповідачем-1 16.05.2013 року частково сплачено суму боргу, шляхом зарахування коштів на рахунок позивача у розмірі 75 000,00 грн., що підтверджується випискою з банку (а.с.55).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем-1 зобов'язання зі сплати грошового зобов'язання у сумі 527 929,80 грн. згідно договору про переведення боргу від 31.03.2013 № 451/13, не було виконано, що є причиною виникнення спору.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України: за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 522 Цивільного кодексу України встановлено, що новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 суми основного боргу у розмірі 527 929,80 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що відповідач-1 прострочив виконання грошового зобов'язання за договором № 451-13 від 31.03.2013 року, позивачем нараховано 3% річних за період з 17.05.2013 року по 30.08.2013 року у сумі 4 599,50 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 3 % річних за період з 17.05.2013 року по 30.08.2013 року у розмірі 4 599,50 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також, уклавши 28.12.2012 року договір про заміну сторони в договорі постачання від 01.04.2009 № 86/04/09, ТОВ «Лікон -Трейд» стало правонаступником прав та обов'язків ІП «Калісто» (Покупця) по даному договору.

Так, в силу договору від 01.04.2009 № 86/04/09, постачальник зобов'язується в порядку та в строки, встановлені даним договором, передати у власність покупцю товар, у відповідній кількості та якості та по договірній ціні, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах встановлених цим договором.

Відповідно до п.1.3 договору від 01.04.2009 № 86/04/09, кількість та асортимент кожної партії товару, що постачається, зазначаються у накладній, складеної на підставі замовлення покупця. Накладні оформлюються на кожну партію товару, що поставляється та мають силу специфікацій до цього договору.

Відповідно до п.5.1 договору від 01.04.2009 № 86/04/09, ціна на товар, що поставляється за цим договором є договірною та вказується в накладних на кожну партію товару. Загальна сума договору від 01.04.2009 № 86/04/09 встановлюється як наростаюча сума по всім поставкам, здійсненим в період строку дії договору (п.5.2 договору від 01.04.2009 № 86/04/09).

Позивачем було поставлено продукцію на загальну суму 66 951,60 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 129406 від 18.05.2013 року та № 1259405 від 18.05.2013 року (а.с.21-22).

Відповідач-1 за отриману продукцію не розрахувався.

Тому, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року становить 66 951,60 грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 суми боргу за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року у розмірі 66 951,60 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року, позивачем нараховано пеню за період з 04.07.2013 року по 30.08.2013 року у сумі 1 456,42 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Також, відповідно до положень п.6.2 договору від 01.04.2009 №86/04/09, за несвоєчасну оплату товару «Покупець» оплачує «Постачальнику» пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Також, позивачем нараховано 3 % річних за період з 03.07.2013 року по 30.08.2013 року у сумі 319,17 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Покупець вважається таким, що прострочив виконання свого зобов'язання по оплаті продукції, зі спливом визначеного умовами договору строку, відведеного покупцю для виконання його грошового зобов'язання (згідно п.5.3 договору від 01.04.2009 № 86/04/09 з урахуванням додаткової угоди від 01.04.2009 - 48 (сорок вісім) календарних днів з моменту поставки Товару).

Перевіривши розрахунки позивача (а.с.19), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-1 пені за період з 04.07.2013 року по 30.08.2013 року у сумі 1 456,42 грн. та 3 % річних за період з 03.07.2013 року по 30.08.2013 року у сумі 319,17 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З метою забезпечення виконання відповідачем - 1 зобов'язання за договором поставки № 86/04/09 від 01.04.2009, між ТОВ «Атлантіс» та ПАТ «ВИНАГРОКОМПЛЕКС» був укладений договір поруки, згідно якого ПАТ «ВИНАГРОКОМПЛЕКС» (Поручитель за Договором) поручився перед ТОВ «Атлантіс» (Кредитор за Договором) за виконання обов'язку ТОВ «Лікон - Трейд» (Боржник за Договором) щодо оплати наданих послуг за Договором, укладеним між Кредитором та Боржником (а.с.25).

Згідно з пунктом 2.1 договору поруки передбачений договором обов'язок поручителя перед кредитором обмежується сплатою суми 1 000 (оду тисячу) гривень.

Відповідно до пункту 2.2 договору поруки поручитель не відповідає за сплату боржником процентів, за відшкодування збитків, а також штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язання по основному договору.

Пунктом 5.1 договору поруки передбачено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2013 року.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 даного Кодексу передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальністю поручителя.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача-2 1 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що оскільки вина, як відповідача-1 так і відповідача-2 матеріалами справи підтверджена, судовий збір підлягає покладенню на відповідачів пропорційно задоволених позовних вимог, а саме на відповідача-1 - 12 005,13 грн. та на відповідача-2 - 20,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" (61044, м. Харків, вул. Малиновського, 3; ідентифікаційний код 34756181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" (52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Синельникове, вул. Космічна, 1; ідентифікаційний код 30012937) - заборгованість за договором № 451/13 від 31.03.2013 року у розмірі 527 929,80 грн., заборгованість за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року у розмірі 65 951,60 грн., суму пені за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року у розмірі 1 456,42 грн., 3% річних за договором № 86/04/09 від 01.04.2009 року у розмірі 319,17 грн., 3% річних за договором № 451/13 від 31.03.2013 року у розмірі 4 599,50 грн. та судовий збір у розмірі 12 005,13 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Винагрокомплекс" (652005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Фрунзе, буд. 22, кв. 48; ідентифікаційний код 32575736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Атлантіс" (52500, Дніпропетровська область, Синельниківський район, м. Синельникове, вул. Космічна, 1; ідентифікаційний код 30012937) - 1 000,00 грн. суми боргу за договором поруки від 01.04.2013 року та судовий збір у розмірі 20,00 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 29.10.2013р.

Суддя Я.С. Золотарьова