Рішення

від 05.09.2013 по справі 905/4560/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.09.2013 Справа № 905/4560/13

Суддя господарського суду Донецької області Соболєва С.М.,

при секретарі судового засідання Табачніковому В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк

до відповідача, Державного підприємства «Донецький центр з проблем захисту прав споживачів», м.Донецьк

про стягнення 35645,11 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Ковальова О.В. - за довіреністю;

від відповідача: Баздирева Ю.А. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Державного підприємства «Донецький центр з проблем захисту прав споживачів», м.Донецьк про стягнення 35645,11 грн., з яких основного боргу у сумі 32864,36 грн., пені у сумі 2313,4 грн., 3% річних у сумі 467,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов Договору на поставку теплової енергії у нежитлові приміщення, що знаходяться у житловому фонді (Офіс від котельної БПК-2) №42138 від 07.11.2010р.

На підтвердження викладених обставин Позивачем надано розрахунок основної суми боргу, пені, 3% річних копії: Договору на поставку теплової енергії у нежитлові приміщення, що знаходяться у житловому фонді (Офіс від котельної БПК-2) №42138 від 07.11.2010р., наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» №562 від 03.10.2011р. «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання», рахунків за спожиту теплову енергію №72138 від 26.10.2012р., 23.11.2012р., 20.12.2012р., 24.01.2013р., 20.02.2013р., 20.03.2013р., 17.04.2013р. із підтвердженням їх отримання Відповідачем, претензії-вимоги №600-сб від 23.05.2013р., акту про здійснення включення опалення від 15.10.2012р. та акту на відключення опалення від 15.04.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання».

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнає.

Згідно письмових пояснень представника Позивача від 11.07.2013р.., вартість наданої Відповідачу теплоенергії у період з 15.10.2012р. по 31.10.2013р. визначалась розрахунковим способом.

11.07.2013р. представником Позивача подано заяву про уточнення позовних вимог №391/Юр від 11.07.2013р., згідно якої просить стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 32864,36 грн., пеню у сумі 1993,41 грн., 3% річних у сумі 524,31 грн.

Вказана заява за своєю сутністю є заявою про зменшення розміру позовних вимог та приймається господарським судом у відповідності до ст.22 ГПК України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 06.08.2013р. справу №905/4560/13 передано судді Мальцеву М.Ю.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 12.08.2013р. справу №905/4560/13 передано судді Соболєвій С.М..

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

01.11.2010р. ККП Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Постачальник) та Державне підприємство «онецький центр з проблем захисту прав споживачів» (Споживач) уклали договір на поставку теплової енергії в нежитлові приміщення, які знаходяться у житловому фонді (Офіс від котельної БПК-2) №72138, за яким Постачальник зобов'язався постачати теплову енергію до точки розподілу згідно балансової належності для опалення та гарячого водопостачання нежитлового приміщення площею 190,9 кв.м. по вул. Челюскінців, 184 у м.Донецьк (п.1.1.). Відповідач зобов'язався прийняти теплову енергію та здійснити оплату за використану теплову енергію (п.1.2.).

Теплова енергія, що поставляється по даному договору, використовується Споживачем виключно для теплопостачання приміщень, вказаних у п.1.1. (п.1.3.).

Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у договорі (п.5.3). Розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюються, як правило, на умовах 100% передплати виключно у грошовій формі (п.5.4.).

Згідно Наказу ККП «Донецькміськтепломережа» від 03.10.2011р. №562 «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання» встановлено тариф на послуги теплопостачання з 01.10.2011р. для усіх споживачів (крім населення) у розмірі 25,43 грн. з ПДВ; при наявності приладів обліку споживання теплової енергії - 916,43 грн.

Факт надання Позивачем послуг з теплопостачання у спірний період підтверджується Актом на включення опалення від 15.10.2012р. та Актом про відключення опалення від 15.04.2013р.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунки №72138 від 26.10.2012р., 23.11.2012р., 20.12.2012р., 24.01.2013р., 20.02.2013р., 20.03.2013р., 17.04.2013р.

Перелічені рахунки отримані уповноваженими особами Відповідача, про що свідчать їх підписи про таке отримання.

Згідно наданого розрахунку Позивача враховуючи зменшення розміру позовних вимог, він визначив моментом настання прострочення по кожному з рахунків - 1 число місяця, наступного за розрахунковим. Господарський суд вказує, що сторонами у п.5.4. Договору №72138 від 01.11.2010р., погоджено, що розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюються, як правило на умовах 100% передплати виключно в грошовій формі. Інший порядок розрахунків між сторонами у вказаному договорі не визначений.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем у період з жовтня 2012р. по квітень 2013р. надано послуг Відповідачу на загальну суму 32864,36 грн.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 24 Закону України „Про теплопостачання" до основних обов'язків Споживача теплової енергії віднесено, зокрема, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Розрахунки за спожиту Споживачем теплову енергію здійснюються, як правило, на умовах 100% передплати виключно у грошовій формі (п.5.4.).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги викладені норми матеріального права, а також умови договору №72138 від 07.11.2010р., належним виконанням зобов'язання з оплати, є її вчинення Відповідачем.

Пред'являючи даний позов, Позивач вказує про несплату в повному обсязі Відповідачем наявної суми заборгованості на час подання позовної заяви.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми основної заборгованості є такими, що підлягають задоволенню, а саме на суму 32864,36 грн .

Позивачем до стягнення заявлено також 3% річних у сумі 524,31 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», зважаючи на межі позовних вимог, судом встановлено правомірність задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 524,31 грн .

Одночасно Позивачем заявлено до стягнення 1993,41 грн. пені.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони у п.6.4. Договору погодили, що пеня у розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, нараховується Постачальником протягом 1 року .

Враховуючи здійснення розрахунків між сторонами на умовах 100% передплати згідно п.5.4. Договору, враховуючи п.6.4. Договору, періоди, визначені Позивачем щодо нарахування пені згідно спірних рахунків, є правомірними.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок вказаних позовних вимог, зважаючи на межі позовних вимог, господарський суд пришов до висновку про правомірність задоволення даних позовних вимог, а саме в сумі 1993,41 грн .

Згідно роз'яснень, наданих у п. 2.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі зменшення розміру позовних вимог зайво сплачена сума судового збору підлягає поверненню (пункт 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»).

Одночасно, приймаючи до уваги, що Позивачем первісно було сплачено судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., що відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» відповідає мінімальній сумі судового збору, зменшення розміру позовних вимог не змінює розмір судового збору, який підлягав би сплаті за цих обставин, суд дійшов висновку, що сплачений Позивачем судовий збір підлягає стягненню з Відповідача згідно норм ст.49 ГПК України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донецькміськтепломережа", м. Донецьк до Державного підприємства «Донецький центр з проблем захисту прав споживачів», м.Донецьк про стягнення 35382,08 грн., з яких основного боргу 32864,36 грн., пені у сумі 1993,41 грн., 3% річних у сумі 524,31 грн. - задовольнити .

2. Стягнути з Державного підприємства «Донецький центр з проблем захисту прав споживачів» (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців, 184 р/р 26001150430171 у ОФ ПАО Укрсоцбанк ЄДРПОУ 20376977, МФО 334011) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м.Донецьк, вул.Постишева, 68, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк», м. Харків, МФО 351629, ЄДРПОУ 33257089, ІПН 332570805621) 35382,08 грн., з яких основного боргу 32864,36 грн., пені у сумі 1993,41 грн., 3% річних у сумі 524,31 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 1720,5 грн.

3. Після набрання рішенням чинності видати наказ.

4. В судовому засіданні 05.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

6. Повний текст рішення складено 09.09.2013р.

Суддя С.М. Соболєва