Рішення

від 30.10.2013 по справі 905/6417/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2013р. Справа № 905/6417/13

за позовом Приватного підприємства «Тіхій Дон», ЄДРПОУ 13526666, м.Торез

до відповідача Виконавчого комітету Сєверної селищної ради в місті Сніжному

Донецької області, ЄДРПОУ 04340632, м.Сніжне

про зобов'язання відшкодувати основний борг в сумі 18000 грн. 00 коп. одноразовим

платежем

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: Сердюк А.І.-дир.

від відповідача: Глебов І.С.-по дов., Шутова В.М.-секр.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 09.10. по 30.10.2013р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Тіхій Дон», м.Торез, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Виконавчого комітету Сєверної селищної ради в місті Сніжному Донецької області, м.Сніжне, про зобов'язання відшкодувати основний борг в сумі 18000 грн. 00 коп. одноразовим платежем.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 28.10.2013р. збільшив предмет позову, заявивши вимоги про зобов'язання відшкодувати основний борг в сумі 25500 грн. 00 коп. одноразовим платежем.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №1 про правове обслуговування від 24.01.2011р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг в розмірі 25500 грн. 00 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 09.10.2013р. позовні вимоги не визнав, посилаючись на недоведеність порядку виконання позивачем доручення за договором №1 від 24.01.2011р., внаслідок відсутності такого доручення з боку відповідача.

Згідно із ст.36 Господарського процесуального кодексу України оригінали доданих до позовної заяви документів (у тому числі й договору №1 про правове обслуговування від 24.01.2011р.) оглянуті судом та позивачем в судовому засіданні 24.09.2013р. За своїм змістом наявні в матеріалах справи копії документів, доданих до позовної заяви, є тотожними оригіналам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

24.01.2011р. між сторонами був підписаний договір №1 про правове обслуговування (а.с.37-38), згідно з умовами якого позивач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання по наданню замовнику юридичних послуг, коло яких визначений в розділі ІІ даного договору. Відповідач (замовник) зобов'язався оплатити виконавцю послуги, які надаються у відповідності з вказаним договором.

Відповідно до приписів п.п.4.1, 4.2 договору №1 від 24.01.2011р. за юридичні послуги, вказані в п.2 даного договору, замовник сплачує виконавцю щомісячно три тисячі гривень. Розрахунки проводяться замовником в порядку безготівкових розрахунків 5 числа кожного місяця: перший платіж проводиться одразу після підписання даного договору.

Виходячи зі змісту позовної заяви, сума боргу відповідача перед позивачем за договором №1 про правове обслуговування від 24.01.2011р. за період за 15 днів лютого 2013р. по жовтень 2013р. становить 25500 грн. 00 коп.

За таких обставин, позивачем заявлені вимоги про зобов'язання відшкодувати основний борг в сумі 25500 грн. 00 коп. одноразовим платежем.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві від 09.10.2013р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як вказувалось вище, 24.01.2011р. між сторонами був підписаний договір №1 про правове обслуговування, згідно з умовами якого позивач (виконавець) прийняв на себе зобов'язання по наданню замовнику юридичних послуг, коло яких визначений в розділі ІІ даного договору. Відповідач (замовник) зобов'язався оплатити виконавцю послуги, які надаються у відповідності з вказаним договором.

Договір укладений на строк до 24.01.2012 року і набуває чинності з моменту його підписання останньою стороною. Договір не може бути розірваним в односторонньому порядку, всі спори за договором вирішуються шляхом досягнення угод, у випадку неможливості досягнення угод, спори вирішуються компетентним судом. Після закінчення строку дії договору, якщо сторона письмово не попередила іншу сторону за договором про розірвання договору за десять днів, умови договору вважаються поновленими на невизначений строк.

Договір №1 від 24.01.2011р. є діючим, не є розірваним, щодо нього відсутні будь-які рішення судів, якими б такий договір було визнано недійсним.

Таким чином, за висновками суду, між позивачем та відповідачем у справі існують зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким, відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник - оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

Як зазначено в розділі 2 договору №1 від 24.01.2011р. позивач приймає на себе виконання наступної правової роботи: перевіряє відповідність вимогам законодавства внутрішніх документів відповідача, надає допомогу відповідачу у підготовці та правильному оформленні зазначених документів, приймає участь у підготовці та укладанні різного роду договорів, надає допомогу в організації контролю за виконанням цих договорів, організує та веде претензійну роботу за матеріалами, які готуються бухгалтерією, надає методичну допомогу у цій роботі, представляє інтереси відповідача у встановленому порядку в суді, а також в інших органах при розгляді правових питань, надає консультації, висновки, довідки з правових питань, які виникають у діяльності відповідача, надає необхідну допомогу у своєчасному та законному вирішенні відповідачем пропозицій, заяв та скарг громадян, консультує відповідача з питань трудового, адміністративного, господарського права, приймає до виконання окремі доручення зі створення, ліквідації, реорганізації юридичних осіб відповідача, інші доручення тощо.

В свою чергу, згідно розділу 3 договору №1 від 24.01.2011р. відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно забезпечувати позивача всім, необхідним для виконання даних йому доручень, у тому числі й інформувати та надавати документи про всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення поставлених питань, сплачувати послуги позивача, видавати представнику виконавця довіреності, відшкодовувати витрати, необхідні для виконання доручень, забезпчувати приміщенням та необхідним обладнанням, витратними матеріалами, створити умови для вирішення заяв, скарг громадян тощо.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено, жодних доказів, які б підтверджували виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №1 від 24.01.2011р. в період за 15 днів лютого 2013р. по жовтень 2013р., матеріали справи не містять.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Як вказувалось вище, в обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №1 про правове обслуговування від 24.01.2011р. в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.

За таких обставин, з урахуванням норм ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем має бути доведено сам факт надання юридичних послуг відповідачу за договором №1 про правове обслуговування від 24.01.2011р. в період за 15 днів лютого 2013р. по жовтень 2013р.

Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто оплата замовником проводиться за фактично надані послуги, якщо сторони не домовились про інше.

У розділі 4 договору №1 від 24.01.2011р. сторонами було узгоджено порядок оплати послуг позивача. Зокрема, за юридичні послуги, вказані в п.2 договору, відповідач сплачує позивачу щомісячно 3000,00 грн. Розрахунки здійснюються відповідачем в порядку безготівкових розрахунків 5 числа кожного місяця: перший платіж здійснюється відразу після підписання договору (п.4.2 договору).

Таким чином, умовами договору №1 від 24.01.2011р. також передбачено обов'язок відповідачу сплачувати надані юридичні послуги.

Проте, будь-яких належних доказів (актів приймання-передачі наданих послуг, виконаних робіт тощо), які б підтверджували факт надання юридичних послуг за договором №1 про правове обслуговування від 24.01.2011р. за період за 15 днів лютого 2013р. по жовтень 2013р., всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до матеріалів справи не надано.

При цьому, посилання позивача на рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від по справі №3/80, згідно яких з відповідача на користь позивача було стягнуто основний борг в сумі 76000,00 грн., в якості доказу неналежного виконання відповідачем умов договору №1 від 24.01.2011р., суд до уваги не приймає, враховуючи, що предметом розгляду у справі №3/80 було стягнення заборгованості за інший період, а саме з січня по лютий 2013р.

За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем факту виконання своїх зобов'язань за договором №1 від 24.01.2011р. в частині надання послуг відповідачу за період за 15 днів лютого 2013р. по жовтень 2013р., недоведеним є й факт порушення відповідачем своїх зобов'язань з оплати таких послуг, внаслідок чого позовні вимоги про зобов'язання відшкодувати основний борг в сумі 25500 грн. 00 коп. одноразовим платежем підлягають залишенню без задоволення.

Судовий збір підлягає віднесенню на позивача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 22, 33, 36, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Тіхій Дон», м.Торез до Виконавчого комітету Сєверної селищної ради в місті Сніжному Донецької області, м.Сніжне про зобов'язання відшкодувати основний борг в сумі 25500 грн. 00 коп. одноразовим платежем.

В судовому засіданні 30.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 31.10.2013р.

Суддя Г.В. Левшина