Рішення

від 25.10.2013 по справі 910/14970/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14970/13 25.10.13

За позовом Приватного Вищого навчального закладу "Міжнародний Християнський університет - Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" про стягнення 102 525,98 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився від відповідача Пузанов О.В. (директор)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватний Вищий навчальний заклад "Міжнародний Християнський університет - Київ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 102 525,98 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 року порушено провадження у справі № 910/14970/13, слухання справи призначено на 27.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року справу № 910/14970/13 передано для розгляду судді Бондарчук В.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду від 27.08.2013 року суддя Бондарчук В.В. прийняла справу № 910/14970/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.09.2013 року.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/14970/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/14970/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 року.

24.09.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.08.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У судовому засіданні 24.09.2013 року представник позивача заперечив проти поданого клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 25.10.2013 року.

У судове засіданні 25.10.2013 року представник позивача не з'явися, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2013 року заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

В С Т А Н О В И В:

19.07.2012 року між Приватним Вищим навчальним закладом "Міжнародний Християнський університет - Київ" (вкладник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астракард" (компанія) було укладено договір залучення коштів "Стандартний 1" № 02110100026 (надалі - Договір).

У відповідності до пункту 1.1 Договору, вкладник розміщує 50 000,00 грн. - "20" липня 2012 року та 20 000,00 грн. - "23" липня 2012 року (далі - Дати внесення), а компанія приймає зазначені грошові кошти (далі - Вклад).

На виконання взятих на себе зобов'язань, позивачем було перераховано відповідачу 70 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1.2. Договору, компанія повертає вкладнику суму вкладу "31" серпня 2012 року (далі - дата повернення).

Пунктом 1.3. Договору сторони погодили, що за користування коштами, компанія виплачує вкладнику проценти нараховані на суму вкладу за ставкою 25 % річних.

Відповідно до пункту 3.3.3 Договору, компанія зобов'язана в термін "дати повернення" повернути вкладнику суму вкладу і перерахувати нараховані проценти на рахунок вкладника, зазначений у пункті 5.2. Договору.

Однак, станом на 25.07.2013 року відповідачем так і не повернуто позивачу ні суми вкладу, ні суми процентів.

Таким чином, позивач стверджує про наявність заборгованості відповідача перед позивачем відносно неповернутої суми вкладу у розмірі 70 000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.2. Договору проценти по вкладу нараховуються за час фактичного знаходження коштів на рахунку протягом строку дії даного Договору. Проценти нараховуються з дня наступного після дати внесення до дня, що передує Даті повернення.

Позивач зазначає, що сума процентів за Договором, яку відповідач повинен сплатити складає: 1 919,40 грн. (( за період з 21.07.2012 року по 30.08.2012 року (41 день) із суми 50 000,00 грн. 50000,00 грн. * 25% / 366*100 * 41 = 1400,27 грн.) + ( за період з 24.07.2012 року по 30.08.2012 року (38 днів) із суми 20000,00 грн. 20000,00 грн. * 25% / 366*100 * 38 = 519,13 грн.))

У відповідності до пункту 6.4. Договору, у випадку несвоєчасного перерахування з вини Компанії суми вкладу чи сум процентів на поточний рахунок Вкладника, Компанія сплачує пеню з розрахунку 0,1 процента від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

З урахуванням положень статей 549-552 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути пеню у розмірі 23 589,56 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням згаданої норми Цивільного кодексу України, періоду за який виникла заборгованість та суми боргу, позивач просить також стягнути 287,68 грн. інфляційних нарахувань та три проценти річних у розмірі 1 938,87 грн.

Крім того, позивач посилаючись на статтю 1048 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача розмір процентів за користування грошовими коштами понад встановлений договором строк, у розмірі облікової ставки НБУ, що становить 4790,47 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні заперечив проти позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір від 19.07.2012 року залучення коштів "Стандартний 1" № 02110100026, за умовами якого позивач розміщує 50 000,00 грн. - "20" липня 2012 року та 20 000,00 грн. - "23" липня 2012 року, а відповідач приймає зазначені грошові кошти.

Позивач своїх зобов'язання що перерахування на користь відповідача 70 000,00 грн. виконав належним чином, що підтверджується платіжним дорученням № 157 від 20.07.2013 року на суму 50 000,00 грн. та платіжним дорученням № 166 від 23.07.2012 року на суму 20 000,00 грн., водночас, відповідач свій обов'язок щодо повернення суми вкладу у визначений Договором строк не виконав, доказів протилежного суду не надано.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" в частині стягнення 70 000,00 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, а відповідач в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Приватного Вищого навчального закладу "Міжнародний Християнський університет - Київ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" 70 000,00 грн. основного боргу за договором від 19.07.2012 року залучення коштів "Стандартний 1" № 02110100026 визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

З огляду на встановлений факт неповернення відповідачем основної заборгованості по вкладу у розмірі 70 000 грн. та умов пунктів 1.3. та 4.2. Договору, до стягнення з відповідача підлягає сума процентів у розмирі 1 919,40 грн.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Договору, не виконання або неналежне виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. При здійсненні своїх прав і обов'язків компанія і вкладник керуються цим Договором і чинним законодавством України. Спірні питання, що виникають між Сторонами, у разі недосягнення по ним згоди, розглядаються в господарському суді відповідно до чинного законодавства України. Компанія гарантує повернення вкладу за цим Договором всім належним їй майном. У випадку несвоєчасного перерахування з вини компанії суми вкладу чи сум процентів на поточний рахунок вкладника, компанія сплачує пеню з розрахунку 0,1 (одну десяту) процента від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з пунктом 1 статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Таким чином, встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункти 6.1, 6.2, 6.3 Договору, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені є законними та обґрунтованими.

В силу положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи несвоєчасне погашення відповідачем заборгованості та керуючись частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені частково, виходячи з нарахування пені на суму заборгованості на строк у шість місяців у розмірі облікової ставки НБУ.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 01.09.2012 року по 28.02.2013 року у розмірі 5 335,00 грн. відповідно до розрахунку суду.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Приватного Вищого навчального закладу "Міжнародний Християнський університет - Київ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" 3% річних на загальну суму 1 938,87 грн.

Дослідивши розрахунок збитків від інфляції, наданий позивачем, судом було виконано власний розрахунок, відповідно до якого позовні вимоги щодо стягнення збитків від інфляції підлягають частковому задоволенню в розмірі 215,61 грн.

Що ж до позовних вимог про стягнення 4 790,47 грн. процентів за користування грошовими коштами у відповідності до статті 1048 Цивільного кодексу України, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, вимоги позивача є безпідставними, так як відповідно до пунктів 3.3.3 та 5.2 Договору, сторонами Договору було обумовлено порядок нарахування процентів за користування вкладом. Відтак, вимогу позивача про стягнення 4790,47 грн.. процентів за користування грошовими коштами відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України, суд розцінює, як подвійне стягнення, що чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракард" (ідентифікаційний код 34351635, адреса: 03142, м. Київ, вул. Стуса, буд. 35/37) на користь Приватного Вищого навчального закладу "Міжнародний християнський університет - Київ" (ідентифікаційний код 14327791, адреса: 03680, м. Київ, пр-т Перемоги) 70 000 (сімдесят тисяч) грн.00 коп. основного боргу, 1 919 (одну тисячу дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 40 коп. суми не повернутих процентів; 5 335 (п'ять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 00 коп. пені, 1 938 (одну тисячу дев'ятсот тридцять вісім) грн. 87 коп. три проценти річних, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 61 коп. інфляційних нарахувань, 1 588 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.10.2013 року

Суддя С.В. Стасюк