Рішення

від 29.10.2013 по справі 910/18248/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18248/13 29.10.13

За позовом комунального підприємства «Притулок для тварин»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології»

про розірвання договору та стягнення 75 316, 20 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: представник Кучеренко О.О. (довіреність № 466 від 22.08.2013 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство «Притулок для тварин» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології» про розірвання договору № 04/12 від 03.05.2012 року та стягнення 75 316, 20 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач порушив строки виконання робіт за договором № 04/12 від 03.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/18248/13 та призначено її розгляд на 15.10.2013 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача розгляд справи відкладався.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.10.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем укладено договір № 04/12 від 03.05.2012 року, відповідно до якого останній зобов'язався виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: «Будівництво центру захисту тварин на вул. Автопарковій у Дарницькому районі», а Позивач сплатити їх вартість.

Згідно статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх вартість.

Вартість робіт за договором № 04/12 від 03.05.2012 року відповідно до пункту 2.1 договору склала 447 582, 00 грн.

Згідно пункту 2.2 договору № 04/12 від 03.05.2012 року Позивач сплачує Відповідачу аванс у розмірі 30 % від вартості договірних робіт, що складає 134 274, 60 грн. Остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться Позивачем після підписання акту приймання-передачі робіт (пункт 2.5).

На виконання умов договору № 04/12 від 03.05.2012 року платіжними дорученням № 3 від 29.05.2012 року та № 4 від 31.07.2012 року Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 341 420, 20 грн.

В силу частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 04/12 від 03.05.2012 року строки виконання робіт по договору сторони погодили два місяці з дня його підписання, тобто, до 03 липня 2012 року.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 04/12 від 03.05.2012 року при закінченні робіт Відповідач подає Позивачу акт приймання-передачі виконаних робіт. Робота вважається виконаною після отримання Відповідачем позитивного висновку державної експертизи (пункт 3.2).

Посилання Позивача на звіт № 00-0047-13/КД від 31.05.2013 року як підтвердження порушення обсягів виконання Відповідачем робіт за договором № 04/12 від 03.05.2012 року не може бути доказом неналежного його виконання, оскільки у зазначеному звіті мова йде не про неналежне виконання, а лише вказано про те, що технічна та технологічна частини проектної документації не розглядались.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач не виконав взяті на себе у відповідності до умов договору зобов'язання в частині належного виконання робіт на суму 447 582, 00 грн. Доказів, які б спростовували зазначені обставини Відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині строків виконання робіт на суму погодженої договірної ціни.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Статті 216-218 Господарського кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.

Згідно пункту 2 статті 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються наступні види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У розумінні статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2 договору № 04/12 від 03.05.2012 року за несвоєчасне виконання робіт Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0, 1 % за кожен день прострочення від загальної вартості договору, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При укладанні договору № 04/12 від 03.05.2012 року сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо строків виконання робіт, проте 0, 1 % від вартості договору є більшим ніж подвійна облікова ставка НБУ. Враховуючи пункт 5.2 договору, розмір пені, що підлягає стягненню, має бути обмежений у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідний період та з урахуванням частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 33 752, 09 грн. за період з 04.07.2012 року по 03.01.2013 року.

У зв'язку з порушенням Відповідачем строків виконання робіт за договором № 04/12 від 03.05.2012 року Позивач звернуся до суду з вимогою про його розірвання.

Згідно пункту 10.1 договору № 04/12 від 03.05.2012 року договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Згідно положень частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

В матеріалах справи відсутні докази направлення Позивачем пропозиції про розірвання договору № 04/12 від 03.05.2012 року.

Однак, відсутність доказів направлення на адресу Відповідача пропозиції про розірвання договору не є підставою для відмови у розірванні договору. Аналогічна позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-пр/2002.

Оскільки в процесі розгляду справи встановлено факт невиконання Відповідачем у встановлені договором строки господарського зобов'язання за договором, вимога Позивача про розірвання договору № 04/12 від 03.05.2012 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені комунальним підприємством «Притулок для тварин» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології» (01024, м. Київ, вулиця Лютеранська, будинок 20, ідентифікаційний код 33301614) на користь комунального підприємства «Притулок для тварин» (04073, м. Київ, провулок Бондарський, 13-19-А, ідентифікаційний код 32620706) 33 752 (тридцять три тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 09 коп. та 1 918 (одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) грн. 02 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Розірвати договір № 04/12 від 03.05.2012 року, укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Буд-Технології» (01024, м. Київ, вулиця Лютеранська, будинок 20, ідентифікаційний код 33301614) та комунальним підприємством «Притулок для тварин» (04073, м. Київ, провулок Бондарський, 13-19-А, ідентифікаційний код 32620706).

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Видати наказ.

Повне рішення складено: 31.10.2013 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.