Рішення

від 29.10.2013 по справі 914/3220/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 р. Справа № 914/3220/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів, до відповідача:Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІРШ-ПОЛ-ТВД", м. Львів, про: стягнення 24 200,04 грн. Суддя М.М. Синчук при секретарі Н. Григорчук За участю представників: позивача:Вук У.І. - довіреність №06-1323 від 01.03.2013 р. відповідача:Мікула Р.В. - довіреність №1 від 15.10.2013р.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІРШ-ПОЛ-ТВД" про стягнення 24 200,04 грн., з них: 22 208,24 грн. - основний борг; 434,54 грн. - 3% річних від простроченої суми та 1 557,26 грн. - пеня. Ухвалою від 22.08.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 17.09.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом №р478 від 30.12.2011 р. не оплатив поставлений природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 22 208,24 грн. Крім того, відповідачу нараховано пеню в розмірі 1 557,26 грн., 3% річних - 434,54 грн.

В судове засідання 17.09.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 22.08.2013 р. виконав. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 17.09.2013 р. представник відповідача не з'явився, поштове відправлення з ухвалою суду від 22.08.2013 р. надіслане на адресу відповідача вказану у Витязі з ЄДРПОУ, повернулось до суду з поштовою відміткою: «За закінченням терміну зберігання». Вимог ухвали суду від 22.08.2013 р. не виконав.

В судовому засіданні 17.09.2013 р. розгляд справи відкладено на 07.10.2013 р.

В судове засідання 07.10.2013 р. представник позивача з'явився, надав копію облікової картки приладу обліку газу Metrix G6№ 000607/05. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 07.10.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 17.09.13р. не виконав.

В судовому засіданні 07.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 15.10.2013 р.

В судове засідання 15.10.2013 р. представник позивача з'явився, надав докази виконання п. 2.2 ухвали суду від 07.10.13р. та пояснення щодо п. 2.1. ухвали. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засідання 15.10.2013 р. представник відповідача з'явився. Вимоги ухвали суду від 07.10.13р. не виконав. В судовому засіданні подав клопотання про продовження строку розгляди справи судом для надання можливості мирно врегулювати спір.

Судом розглянуто та задоволено клопотання представника відповідача про продовження строку вирішення спору.

В судовому засіданні 15.10.2013 р. оголошено перерву до 29.10.2013 р.

В судове засідання 29.10.2013 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 29.10.2013 р. представник відповідача з'явився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та до матеріалів відзиву долучив: копію Акту про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної запірної арматури від 10.05.2012 р., копію Акт звірки розрахунків від 01.10.2012 р., копію Акту перевірки технічного стану побутового лічильника газу (ЛПГ) від 18.10.2013 р. В судовому засіданні 29.10.2013 р. подав заяву, в якій визнав основний борг в сумі 5 557,02 грн., а також штрафні санкції в сумі 421,54 грн. та 3% річних в сумі 203,25 грн., які зобов'язався оплатити до 01.11.2013 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №р478 від 30.12.2011р. (надалі - Договір). За умовами цього Договору постачальник (позивач у справі) постачає природний газ в обсягах і в порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач (відповідач у справі) оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 4.6. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатка 2 до Договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно п. 10.1. Договору цей Договір набуває чинності з дати його підписання та укладення на строк до 31.12.2012 р.

10.05.2012 р. між сторонами у справі складено та підписано Акт про припинення газопостачання та пломбування вхідної запірної арматури та припинено газопостачання приміщень на вул. Луганській, 3.

01.10.2012 року між сторонами у справі був підписаний Акт звірки розрахунків між підприємством та розпорядником коштів не бюджетної організації за природний газ та транспортування газу, згідно якого заборгованість відповідача за поставлений природний газ, станом на 01.10.2012 року, становить 5 557,02 грн.

31.01.213 р. позивачем на адресу відповідача направлено для підписання Акт звірки розрахунків, за яким заборгованість відповідача становила 16 651,22 грн.

Як вбачається із пояснень представника відповідача, відповідач відмовився підписати надісланий Акт у зв'язку з тим, що постачання газу було припинене у травні 2012 року.

18.10.2013 р. контролером Публічного акціонерного товариства по газопостачанню "Львівгаз" Соколовським Ф.Ф. було проведено перевірку технічного стану побутового лічильника газу у нежитлових приміщеннях на вул. Луганській, 3. В результаті проведеної перевірки було встановлено наявність та непорушність всіх пломб, а також відсутність механічних пошкоджень лічильника після припинення газопостачання в приміщеннях на вул. Луганській, 3, згідно акту про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної запірної арматури від 01.10.2012 р.

В судовому засіданні 29.10.2013 р. представник відповідача подав заяву, в якій визнав основний борг в сумі 5 557,02 грн., а також штрафні санкції в сумі 421,54 грн. та 3% річних в сумі 203,25 грн., які зобов'язався оплатити до 01.11.2013 р. (згідно розрахунку штрафних санкцій поданого позивачем до позовної заяви).

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України , в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.11 ЦК України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України , іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України , одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу за поставлений газ згідно договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), якийздійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що 10.05.2012 р. між сторонами у справі складено та підписано Акт про припинення газопостачання та пломбування вхідної запірної арматури та припинено газопостачання приміщень на вул. Луганській, 3.

01.10.2012 року між сторонами у справі був підписаний Акт звірки розрахунків між підприємством та розпорядником коштів небюджетної організації за природний газ та транспортування газу, згідно якого заборгованість відповідача за поставлений природний газ становить 5 557,02 грн. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за газ у встановлені договором строки.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України , ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України , ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України ). В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст. 612 ЦК України).

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач заборгованість в розмірі 5 557,02 грн. визнав, проте доказів оплати суду не представив. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 22 208,24 грн. заборгованості є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення в сумі 5 557,02 грн.

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано ( п. 6 ст. 232 ГК України).

Відповідно до п. 6.2.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В судовому засіданні 29.10.2013 р. представник відповідача подав заяву, в якій визнав штрафні санкції в сумі 421,54 грн. та 3% річних в сумі 203,25 грн. (згідно розрахунку штрафних санкцій поданого позивачем до позовної заяви).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що заявлена до стягнення пеня нарахована, на суму боргу 5 557,02 грн., починаючи з 06.05.2012 року по 06.11.2012 року, однак позивачем в розрахунку пені не враховано вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України , відтак задоволенню підлягає пеня, нарахована з 06.05.2012 року по кожному періоду за 183 дні прострочення в межах наведеного в позові періоду до 04.11.2012 року

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 557,26 грн., частково підлягають до задоволення в сумі 416,78 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 203,25 грн.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34 , 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України , обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІРШ-ПОЛ-ТВД" (адреса: 79008, м. Львів, вул. Княжа, буд. 10; ідентифікаційний код 32262229 ) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (адреса: 79039, м. Львів, вул. Золота, буд. 42; ідентифікаційний код 03349039 ) 5 557,02 грн. основного боргу, 416,78 грн. пені, 203,25 грн. - 3% річних.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІРШ-ПОЛ-ТВД" (адреса: 79008, м. Львів, вул. Княжа, буд. 10; ідентифікаційний код 32262229 ) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (адреса: 79039, м. Львів, вул. Золота, буд. 42; ідентифікаційний код 03349039 ) 1 720,50 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.10.2013 р.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.