Рішення

від 24.10.2013 по справі 917/1790/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2013 Справа № 917/1790/13

м. Полтава

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116

до Великобагачанського комбінату комунальних підприємств, вул. Воровського, 2, смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська обл., 38300

про стягнення 35162,04 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Мандригеля Р.С., довіреність від 14.12.2012 року № 272/10;

Від відповідача: не з'явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 35162,04 грн. заборгованості за природний газ отриманий у січні - березні 2011 року за договором про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2397БО-24 від 20.12.2010 року, з яких: 29894,34 грн. - основний борг; 2314,75 грн. - пеня; 734,42 грн. - інфляційні витрати; 2218,53 грн. - 3% річних.

Позивач підтримав позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки, а також пеню, три відсотки річних та інфляційні витрати у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов та витребуваних ухвалами від 04.09.2013 року, від 24.09.2013 року документів не подав, в судове засідання не з'явився, своїм правом на судовий захист не скористався, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

20.12.2010 року між сторонами був укладений договір № 06/10-2397-БО-24 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі - Договір) предметом якого є передача постачальником (позивачем) у власність покупця (відповідача) протягом січня 2011 року по 31 грудня 2011 року природного газу, та зобов'язання відповідача прийняти та оплатити його в обсязі, визначеному договором.

Ціна газу, з урахуванням додаткової угоди №1 від 28.01.2011 року складає 3073,97 грн. за 1000 куб.м., а з 01.04.2011 року ціна становить 3436,75 грн.

Згідно п. 2.2 додатку № 1 до Договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Актами приймання-передачі природного газу (а.с.20-22) сторони підтвердили, що протягом січня 2011 року - березня 2011 року постачальник передав, а покупець прийняв природний газ на загальну суму 29894,34 грн.

Відповідно до вимог п. 4.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання по Договору щодо оплати не виконав. Станом на момент подання позову та розгляду справи в суді, за розрахунком позивача, основна заборгованість відповідача по Договору становить 29894,34 грн. Зазначена сума основного боргу відповідачем не заперечується, оскільки при незгоді з розміром заявлених вимог суд зобов'язував відповідача надати документально обґрунтований контррозрахунок, проте будь-яких заперечень відповідачем не надано. Таким чином, спір стосовно обсягів та ціни переданого природного газу між сторонами відсутній.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати вартості отриманого газу.

Сторонами було узгоджено, що Договір в частині поставки газу діє з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року включно (п. 10.1. Договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 28.01.2011 року). Додатковою угодою № 3 від 03.10.2011 року договір поставки газу було припинено з 01.10.2011 року. Проте, згідно норм Цивільного кодексу України (п. 4. ст. 631) закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За таких обставин, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за отриманий природний газ на суму 29894,34 грн., тому вони підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми позивачем заявлено до стягнення 734,42 грн. збитків від інфляційних процесів за період з лютого 2011 року по липень 2013 року (розрахунок в матеріалах справи, а.с.4), а також 3% річних від суми боргу за період з 11.02.2011 року по 30.08.2013 року в розмірі 2218,53 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 5).

При перевірці заявленої суми інфляційних витрат судом виявлено її завищення з боку позивача (перевірка розміру інфляційних нарахувань проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт"), тому вимоги в цій частині позову задовольняються частково - на суму 733,67 грн. (за період з лютого 2011 року по липень 2013 року). Розмір 3% річних відповідає нормам чинного законодавства України.

Таким чином, приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення 3% річних від суми боргу, збитків від інфляційних процесів визнаються правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.3.1. Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання покупцем умов п. 4.1. Договору (щодо оплати) покупець зобов'язується (крім сум заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. У відповідності до п. 9.3. Договору строк позовної давності за цим Договором до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки.

Позивачем заявлено до стягнення 2314,75 грн. пені, яку він нарахував з 11.02.2011 року по 11.10.2011 року (розрахунок в мат. справи, а.с. 3-4).

Згідно наданого позивачем розрахунку, заявлений розмір пені відповідає вимогам Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", таким чином, сума пені, заявлена позивачем, підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача коштів в сумі 35161,29 грн. заборгованості за природний газ отриманий у січні - березні 2011 року за договором про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2397БО-24 від 20.12.2010 року, з яких: 29894,34 грн. - основний борг; 2314,75 грн. - пеня; 733,67 грн. - інфляційні витрати; 2218,53 грн. - 3% річних.

Судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Великобагачанського комбінату комунальних підприємств, вул. Воровського, 2, смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська обл., 38300, р/р 26009109546 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 03351504 4 на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, р/р 26002007367001 в ФПАТКБ "Південкомбанк", м. Київ, МФО 320876, код ЄДРПОУ 31301827: 29894 грн. 34 коп. - основного боргу; 2314 грн. 75 коп. - пені; 733 грн. 67 коп. - інфляційних витрат; 2218 грн. 53 коп. - 3 % річних від простроченої суми; 1720 грн. 46 коп. - судового збору.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя І.І. Пушко