Рішення

від 22.10.2013 по справі 927/1263/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел./факс: 774-462

просп.Миру,20 тел.:698-166

РІШЕННЯ

22 жовтня 2013 року Справа № 927/1263/13

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком",

б-р. Т.Шевченко 18, м. Київ, 01030

в особі: Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком",

вул. Київська 166, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500

Відповідач: Відділ освіти Срібнянської районної державної адміністрації,

вул. Леніна 54, смт. Срібне, Срібнянський район, Чернігівська область, 17300

про стягнення 9518,21 грн.

Суддя Селівон А.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Чорноморець Я.А. - провідний юрисконсульт, дов. № 1031 від 20.12.12р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Цеху телекомунікаційних послуг № 21 Чернігівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" подано позов до Відділу освіти Срібнянської районної державної адміністрації про стягнення 9518,21 грн., а саме 9051,35 грн. основного боргу за надані телекомунікаційні послуги, 264,10 грн. пені, 182,29 грн. відсотків річних та 20,47 грн. інфляційних нарахувань, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Ухвалою суду від 07.10.13 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/1263/13, розгляд справи призначено на 22.10.13 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов укладених між сторонами Типового Договору № 51 від 28.11.06 р. "Про надання послуг електрозв'язку" та Договору № 2 від 02.01.08 р. "Про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет" відповідачем не виконуються належним чином зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг за період з 01.02.12 р. по 01.09.13 р., внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 9051,35 грн.

В судове засідання 22.10.13 р. з'явився уповноважений представник позивача.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання 22.10.13 р. не з'явився.

Про дату, час і місце проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400602880968.

До початку судового засідання через канцелярію суду на виконання вимог ухвали суду від 07.10.13 р. відповідачем подано письмове клопотання № 01-15/812 від 18.10.13 р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.

Зокрема, відповідачем подані письмові пояснення № 01-15/807 від 17.10.13 р., в яких відповідач підтверджує існування заборгованості за телекомунікаційні послуги в сумі 9051,35 грн. та 264,10 грн. пені.

Як на підставу виникнення даної заборгованості відповідач посилається на недостатнє фінансування енергоносіїв фінансовим управлінням, відмову УДКСУ в Срібнянському районі Чернігівської області з березня 2013 р. в реєстрації рахунків за послуги зв'язку через прострочену кредиторську заборгованість за енергоносії (теплопостачання) в сумі 191614,78 грн., та видані УДКСУ в Срібнянському районі Чернігівської області розпорядження № 1 від 12.07.13 р, № 3 від 14.08.13 р., № 4 від 16.09.13р. про зупинення операцій за бюджетними коштами.

Після видачі УДКСУ в Срібнянському районі Чернігівської області розпорядження № 2 від 20.09.13 р. про відновлення операцій з бюджетними коштами відповідачем платіжними дорученнями від 25.09.13 р. № 858 на суму 551,26 грн. та № 859 на суму 499,48 грн., оплаченими УДКСУ в Срібнянському районі Чернігівської області 07.10.13 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи, здійснено перерахування коштів за надані телекомунікаційні послуги.

Також в письмових поясненнях Відділ освіти Срібнянської райдержадміністрації Чернігівської області повідомляє про подачу до УДКСУ в Срібнянському районі Чернігівської області платіжних доручень про сплату решти боргу.

Крім того, відповідач в письмовому клопотанні № 01-15/812 від 18.10.13 р. просить суд розглянути справу за відсутності представника Відділу освіти Срібнянської РДА Чернігівської області.

В судовому засіданні 22.10.13 р. представником позивача надане письмова клопотання (заява) № 11/2548 від 21.10.13 р. про зменшення розміру позовних вимог в частині основного боргу на 1050,74 грн. в зв'язку зі сплатою цієї суми відповідачем 07.10.13р. Позивач просить стягнути з відповідача 8467,47 грн. боргу, а саме 8000,61 грн. основного боргу, 264,10 грн. пені, 20,47 грн. інфляційних нарахувань, 182,29 грн. відсотків річних, крім того судові витрати в сумі 1720,50 грн. До заяви додано відповідну виписку банку від 07.10.13 р. на підтвердження сплати частини основного боргу в сумі 1050,74 грн. відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказане клопотання позивача про зменшення позовних вимог до розгляду і спір вирішується з його урахуванням.

В судовому засіданні 22.10.13 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням зменшення їх розміру та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач витребувані ухвалою суду від 07.10.13 р. документи надав не в повному обсязі.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка представника відповідача в судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

Подане представником позивача письмове клопотання від 22.10.13 р. про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволене. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Перед початком розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд, що права та обов"язки стороні зрозумілі.

Відводу судді представником позивача не заявлено.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (протокол № 8 від 14.06.11 р.), Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі - Товариство) засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27 грудня 1999 року №155 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" № 8 від 14.06.2011р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком". Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком", відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків дочірнього підприємства "Утел" відкритого акціонерного товариства "Укртелеком".

Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямовано на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28 листопада 2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Цеху електрозв'язку № 11 Прилуцького Цеху електрозв'язку № 6 (Підприємство зв'язку за договором, позивач у справі) та Відділом освіти Срібнянської райдержадміністрації укладений Типовий договір № 51 про надання послуг електрозв'язку (далі - Договір № 51).

Згідно п.1. Договору № 51 Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку № 2. Відповідно до п.4.1. Договору № 51 послуги, які надаються Підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

За умовами п.п.4.2.,4.3. Договору № 51 Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансово-кредитною системою оплати. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Згідно із п.4.5. Договору № 51 розрахунки за фактично отриманні в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отриманні в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг.

Відповідно до п.4.6. Договору № 51 у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідно до п.п.7.1.-7.2. Договору № 51, договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не повідомила про його припинення, то Договір вважається дійсним на той же термін.

02 січня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Цеху електрозв'язку № 6 Чернігівської філії (Укртелеком за договором, позивач у справі) та відповідачем (Споживач за договором) укладений договір № 2 про надання ADSL - доступу до мережі ІНТЕРНЕТ (далі - Договір № 2).

Згідно п.1. Договору № 2, Укртелеком надає Споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР- адреси (далі - Послуга).

Відповідно до п.5.1. Договору № 2, розрахунок вартості Послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому (додаток № 1) і залежить від обраного Споживачем тарифного плану.

За умовами п. 5.3. Договору № 2 Споживач проводить оплату за надану Послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата Послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при оплаті послуги нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати.

Відповідно до п.п.8.1., 8.2. Договору № 2, він набирає чинності з дня підписання і діє до 29 грудня 2017 р.

Судом встановлено, що укладені правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами про надання послуг, які підпадають під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України та норм Закону України "Про телекомунікації".

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов вищезазначених Договорів за період з 01.02.12 р. по 01.09.13р. позивачем надані відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 22766,69 грн., що підтверджується відповідними рахунками-актами за телекомунікаційні послуги за відповідний період №№ 7406110000000593 від 29.02.12 р., 31.03.12 р., 30.04.12 р., 31.05.12 р., 30.06.12 р., 31.07.12 р., 31.08.12 р., 30.09.12 р., 31.10.12 р, 30.11.12 р., 31.12.12 р., 31.01.13 р., 28.02.13 р., 31.03.13 р., 30.04.13 р., 31.05.13 р., 30.06.13 р., 31.07.13 р., 31.08.13 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідачем не надано суду доказів опротестування виставлених позивачем рахунків-актів за надані телекомунікаційні послуги № 7406110000000593 за лютий 2012 - серпень 2013 р., тому суд доходить висновку, що вказані рахунки - акти є такими, що підлягають оплаті.

Факт отримання та обсяг наданих позивачем телекомунікаційних послуг відповідачем не заперечувався.

За таких обставин, судом встановлено, що позивачем виконано прийняті на себе зобов'язання по наданню телекомунікаційних послуг, обумовлених Договорами № 51 та № 2, а відповідачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь - яких зауважень.

У відповідності п.5.2 Договору № 2 Споживач проводить оплату за надані послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, наступного за звітним. Оплата послуг проводиться в грошовій одиниці України.

Згідно п. 4.5 Договору № 51, п. 5.2 Договору № 2 та п.72 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.12 р. у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідач в обумовлений договорами строк оплату за надані послуги здійснив частково, сплативши 13715,34 грн., що підтверджується наданими позивачем відповідними банківськими виписками.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено позивачем, в результаті часткової оплати наданих послуг на загальну суму 13715,34 грн. у відповідача станом на день подання позову утворилась заборгованість перед позивачем за наведеними Договорами на загальну суму 9051,35 грн., яку позивач просив стягнути у позовній заяві.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За висновками суду, свої зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 9051,35 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам господарського та цивільного законодавства, а також умов Договорів, відповідач не виконав.

Станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість за надані послуги складала 9051,35 грн.

З наданого представником позивача у судовому засіданні 22.10.13 р. письмового клопотання (заяви) № 11/2548 від 21.10.13 р. про зменшення позовних вимог та банківської виписки за 07.10.13 р. вбачається, що відповідачем після подання позивачем позову до суду та порушення останнім провадження у справі сплачена частина основного боргу за надані телекомунікаційні послуги в сумі 1050,74 грн. Таким чином станом на день прийняття рішення залишок основного боргу складає 8000,61 грн., який позивач просить стягнути з відповідача.

У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем не надано суду доказів, які свідчать про проведення ним своєчасної оплати всього боргу.

Доказів визнання недійсним чи розірвання договорів № 51 та № 2 суду не надано.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за договорами № 51 та № 2 у встановлений строк, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 8000,61 грн. боргу за телекомунікаційні послуги, надані за вказаними Договорами, підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, згідно ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.1 ст. 546, ст. 547 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 Цивільного кодексу).

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.8 Договору № 51, п.6.11 Договору № 2 та ч.2 ст.36 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.03 р. № 1280-IV у разі несплати за надані телекомунікаційні послуги понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим) споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за весь період затримки.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за надані телекомунікаційні послуги у терміни, визначені умовами Договорів № 51 та № 2, та на підставі п. 5.8. Договору № 51, п.6.11 Договору № 2, з урахуванням положень п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 264,10 грн. за період з 23.10.12 р. по 01.10.13 р., а також 3% річних у розмірі 182,29 грн. за період з 21.03.12 р. по 01.10.13 р., та 20,47 грн. інфляційних нарахувань за період з квітня 2012 р. по березень 2013 р., які він просить стягнути з відповідача відповідно до наданих розрахунків.

Згідно ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.05 року № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань судом встановлено наступне.

Розмір пені, перерахований судом у відповідності до умов Договорів, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України за період з 23.10.12 р. по 01.10.13 р. становить 264,03 грн., а розмір перерахованих судом відсотків річних складає 182,11 грн., а отже є меншими, ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 264,03 грн. та частковому задоволенню в частині стягнення відсотків річних в сумі 182,11 грн.

Згідно п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.12 р. № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права " сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Розмір інфляційних нарахувань, перерахований судом за відповідні періоди прострочення платежів, є меншим ніж нараховано та заявлено до стягнення позивачем і має від'ємне значення (-46,73 грн.), оскільки при визначені суми боргу з урахуванням індексу інфляції позивачем в залежності від дати виникнення заборгованості та періоду прострочення інфляційні нарахування здійснені тільки за місяці, в яких мала місце інфляція, без врахування періодів, коли мала місце дефляція.

Отже, за висновками суду, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань в сумі 20,47 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 258, 525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 625, 626, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Срібнянської районної державної адміністрації (17300, Чернігівська область, смт. Срібне, вул. Леніна, 54, код ЄДРПОУ 02147546, р/р 35419001001642 в УДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, б-р Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 01189425, р/р 26006413 в ЧОД АТ „Райффайзен Банк Аваль" м. Чернігів, МФО 353348) 8000,61 грн. боргу, 264,03 грн. пені, 182,11 грн. відсотків річних та 1720,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 28 жовтня 2013 року.

Суддя А.М.Селівон