Рішення

від 21.10.2013 по справі 905/6473/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.10.2013 справа № 905/6473/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Стасюк О.В.

за участю представників сторін

від позивача: Базикіна Я.О. довіреність від 02.08.13р.

від відповідача: не з'явився

у справі за позовом: Донецької міської ради м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «ДОНБАС ОНЛАЙН» м. Донецьк

про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач, Донецька міська рада, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «ДОНБАС ОНЛАЙН» м. Донецьк про розірвання договору оренди земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем, в супереч умовам договору оренди земельної ділянки від 07.02.2011р., не ведеться заплановане будівництво; об'єкт оренди (земля), який знаходиться по пр. Миру у м. Донецьку, вільний від капітальних споруд, проїзди та проходи загального користування, а, також, зелені насадження - відсутні. Зазначає, що земля використовується не за цільовим призначенням. Крім того, вказує на те, що ТОВ компанія «ДОНБАС ОНЛАЙН» не виконує належним чином обов'язок за договором щодо сплати орендної плати.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, тому даний позов розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

На підставі рішення Донецької міської ради № 2/91 «Про передачу компанії «Донбас онлайн» у формі товариства з обмеженою відповідальністю земельної ділянки в оренду для будівництва та подальшої експлуатації будівлі готельного комплексу з адміністративними і торговими приміщеннями по проспекту Миру у Ворошиловському районі» 07.02. 2011р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 1, 2 зазначеного договору орендодавець (позивач) надає відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 3997,00кв.м. для будівництва та подальшої експлуатації будівлі готельного комплексу з адміністративними і торговими приміщеннями, яка знаходиться по проспекту Миру у місті Донецьку.

Пунктом 7 договору встановлений строк його дії: до сімнадцятого грудня дві тисячі п'ятдесят дев'ятого року.

Відповідно до п. 8 договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки і становить: до 31 грудня 2011 року - 71086 грн. 03 коп. на рік; з 31 грудня 2011р. - 355430грн. 16 коп.

Орендар забезпечує орендодавцеві вільний доступ до переданої в оренду земельної ділянки для контролю за додержанням орендарем умов договору(п. 15 договору).

Орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки у відповідності до мети, визначеної цим договором; забезпечення екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного і природоохоронного законодавства України, державних та місцевих стандартів, норм і правил забудови м. Донецька; своєчасного внесення орендної плати (п. 27 договору).

У пункті 30 договору зазначено, що відповідач зобов'язаний приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі.

Згідно з пунктом 35 договору його дія припиняється шляхом розірвання, зокрема, за рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених угодою.

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки (арк. справи 27) орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку загальною площею 3997,00кв.м. (кадастровий номер 1410136300:00:004:1224), яка знаходиться по проспекту Мира у Ворошиловському районі м. Донецька.

Як вбачається з акту обстеження спірної земельної ділянки (арк. справи 29), складеного спеціалістом управління земельних ресурсів Донецької міської ради, земля не використовується за цільовим призначенням; на ній відсутні проїзди, проходи загального користування та зелені насадження; будівництво на земельній ділянці не ведеться.

В подальшому, позивачем було прийнято рішення № 31/47 від 05.06.2013р. «Про розгляд питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного з компанією «ДОНБАС ОНЛАЙН» у формі товариства з обмеженою відповідальністю для будівництва та подальшої експлуатації будівлі готельного комплексу з адміністративними і торговими приміщеннями по проспекту Миру у Ворошиловському районі».

На виконання вищезазначеного документу Управлінням земельних ресурсів Донецької міської ради на адресу відповідача був надісланий лист № 1438 від 19.06.2013р. з пропозицією добровільно розірвати спірний договір.

Проте, як вказує позивач, відповіді на зазначений лист станом на дату звернення до суду з позовом не отримував.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями статей 13, 14 Конституції України, статей 177, 181, 324, глави 30 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 148 Господарського кодексу України (далі - ГК України), земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто, прав власників земельних ділянок (п. 1.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», далі Постанова).

Тобто, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на наведені положення законодавства та наведені вище положення укладеного між сторонами договору оренди землі, суд доходить до висновку, що між сторонами наявні саме правовідносини щодо оренди землі, який регулює строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, а тому до цього договору в повній мірі застосовані положення Закону України «Про оренду землі» та іншого законодавства, яке регулює земельні відносини в Україні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, про що зазначено у статті 626 Цивільного кодексу України.

Так, пунктом 30 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний, зокрема, приступити до використання земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди землі. Тобто, договором передбачений термін виконання умов договору з вказівкою на подію, яка підлягає виконанню з настанням цієї події.

Датою державної реєстрації спірної угоди є 16.03.2011р. Однак, як вбачається з матеріалів справи, на спірній земельній ділянці будівництво не ведеться; ділянка, станом на теперішній час, вільна від капітальних будівництв .

Суд, також, звертає увагу на те, що обов'язок щодо початку користування земельною ділянкою є окремою умовою договору (п. 30), про що вказано вище.

Таке унормування поведінки відповідача, як обов'язку за договором, полягає у тому, що загальними принципами використання землі є раціональність, відповідно до ч. 2 ст. 4, п. 6 ч. 1 ст. 5 Земельного кодексу України.

Тобто, надання земельної ділянки відповідачу під будівництво готельного комплексу обумовлено, в тому числі, зацікавленістю територіальної громади (від імені якої діє орган місцевого самоврядування) у створені певного об'єкту інфраструктури міста у відповідності та за умовами дотримання вимог передбачених Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Таким чином, невиконання обов'язку відповідачем передбаченого п. 30 договору є самостійною, окремою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 07.11.2011р.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разу істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, законодавством передбачено, що підставою розірвання договору є не будь-яке порушення умов договору і не будь-яке порушення законодавства, а виключно наявність таких обставин, які визначені наведеною частиною другою статті 651 Цивільного кодексу України.

Тобто, у вимогах про розірвання договору позивачем або прокурором повинно бути належними та допустимими доказами доведено: наявність шкоди, вираженої у конкретному числовому вимірі; наявність обставин, що призвели до шкоди у заявленому розмірі; причинно-наслідковий зв'язок між обставинами та шкодою; наявність того на що розраховував позивач при укладанні договору; позбавлення позивача або неотримання позивачем того, на що він розраховував при укладанні договору та інше.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем доведений факт невиконання умов договору оренди землі від 07.11.2011р. З боку відповідача не надано доказів, які б підтверджували дотримання умов договору оренди земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Донецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «ДОНБАС ОНЛАЙН» м. Донецьк про розірвання договору оренди земельної ділянки є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 530, 626, 651, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5 Земельного кодексу України, ст. 148, 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 27, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Донецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «ДОНБАС ОНЛАЙН» м. Донецьк про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 07.11.2011р., укладеного між Донецькою міською радою та Компанією «ДОНБАС ОНЛАЙН» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки 16.03.2011р. №141013634000012.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю компанії «ДОНБАС ОНЛАЙН» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, код ЄДРПОУ 30872634) на користь Донецької міської ради (83050, м. Донецьк, вул. Артема, 98, код ЄДРПОУ 26502957) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1147,00 грн.

Повний текст рішення підписано 25.10.2013р.

Рішення набирає законної сили 04.11.2013р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя О.М. Сковородіна