Рішення

від 21.10.2013 по справі 916/2217/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2013 р.Справа № 916/2217/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом торгового дому „Пальміра" дочірнього підприємства компанії „Палма Груп С.А." (Швейцарія) до товариства з обмеженою відповідальністю „МІЯЛ" про стягнення 29 658,41 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Торговий дім „Пальміра" дочірнє підприємство компанії „Палма Груп С.А." (Швейцарія), далі по тексту - ДП „Торговий дім „Пальміра", звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „МІЯЛ" (далі по тексту - ТОВ „МІЯЛ") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 29 658,41 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 28 961,40 грн., пені в сумі 310,29 грн. та відсотків річних в сумі 413,72 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 211 від 01.10.2012р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

Згідно із заявою від 18.09.2013р. позивач просив суд розглянути дану справу за відсутності його повноважного представника.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи, проте ТОВ „МІЯЛ" не скористалось наданим законом правом на забезпечення участі свого представника в судовому процесі. Оскільки відповідачем не було подано відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.10.2012р. між ДП „Торговий дім „Пальміра" (Продавець) та ТОВ „МІЯЛ" було укладено договір купівлі-продажу № 211, відповідно до умов п. 1.1 якого Продавець зобов'язується продати й доставити власними силами (у межах України) Покупцеві продукцію виробництва компаній „Ashland", „Elotex", „Organik Kimya" (далі по тексту договору - товар) в асортименті й кількості, зазначеній у накладних, що є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар і оплатити його вартість.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу № 211 від 01.10.2012р. позивачем було передано у власність ТОВ „МІЯЛ" товар на загальну суму 131 669,40 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № 10677 від 25.02.2013р., № 10750 від 28.02.2013р., № 0000311 від 13.03.2013р., № 0000683 від 28.03.2013р., № 0000806 від 02.04.2013р., № 0001805 від 13.05.2013р., № 0002190 від 23.05.2013р., № 0002599 від 06.06.2013р., які підписані представниками сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Згідно з п.п. 4.1, 5.1 договору купівлі-продажу № 211 від 01.10.2012р. ціни на товари, що постачаються за даним договором, вказуються у відповідних накладних. Розрахунки за товари, що постачаються за даним договором, здійснюються Покупцем на умовах відстрочки у 14 календарних днів.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженнями позивача, які не були спростовані з боку ТОВ „МІЯЛ", оплата вартості придбаного на виконання умов договору купівлі-продажу № 211 від 01.10.2012р. товару була здійснена відповідачем лише частково на суму 102 708,00 грн., що свідчить про порушення відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань у спірних правовідносинах. В результаті викладеного, станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом, у ТОВ „МІЯЛ" утворилась заборгованість перед ДП „Торговий дім „Пальміра" за вищезазначеним договором в сумі 28 961,40 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ДП „Торговий дім „Пальміра" в частині стягнення з ТОВ „МІЯЛ" заборгованості за придбаний товар в сумі 28 961,40 грн.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 договору купівлі-продажу № 211 від 01.10.2012р. у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1 даного договору, Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого товару за кожний день прострочення, а також, згідно ст. 625 ЦК України - 20% річних. Зазначене не позбавляє Покупця від обов'язку сплатити Продавцеві вартість отриманого товару та відшкодувати йому всі збитки, пов'язані з порушенням строку оплати.

У зв'язку із простроченням виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань зі своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаної на виконання умов договору купівлі-продажу № 211 від 01.10.2012р. продукції, позивачем з посиланням на положення ст. 625 ЦК України та п. 6.1 названої угоди було здійснено розрахунок двадцяти відсотків річних в сумі 413,72грн., що є наслідком порушення вказаного грошового зобов'язання. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми відсотків річних /а.с. 6/, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ТОВ „МІЯЛ" відсотків річних в сумі 413,72 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З посиланням на положення п. 6.1 договору купівлі-продажу № 211 від 01.10.2012р., зміст яких було наведено вище по тексту рішення, позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 310,29 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок даної штрафної санкції, заявленої до стягнення /а.с. 6/, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладалась у наступному.

Так, позивачем не було враховано, що на підставі постанови правління Національного банку України від 06,06.2013р. за № 209 було зменшено облікову ставку із значення 7,5 % до 7,0%, при цьому зменшену відсоткову ставку було введено в дію з 10.06.2013р., в той час як ДП „Торговий дім „Пальміра" при здійсненні розрахунку пені було неправомірно використано значення облікової ставки в розмірі 7,5% для нарахування пені за період після 10.06.2013р. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правильним розрахунком пені у спірних правовідносинах має бути:

- 12 557,40 грн. * 15% (подвійна облікова ставка НБУ) * 3 (кількість днів прострочення з 07.06.2013р. по 09.06.2013р. включно) / 365 = 15,48 грн.

- 12 557,40 грн. * 14 % (подвійна облікова ставка НБУ) * 31 (кількість днів прострочення з 10.06.2013р. по 10.07.2013р.) / 365 = 149,31 грн.

- 16 404 грн. * 14 % (подвійна облікова ставка НБУ) * 20 (кількість днів прострочення з 21.06.2013р. по 10.07.2013р. включно) / 365 = 125,84 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 290,63 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ТОВ „МІЯЛ" перед ДП „Торговий дім „Пальміра" в загальній сумі 29 665,75 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 28 961,40 грн., відсотків річних в сумі 413,72 грн. та пені в сумі 290,63 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково на суму 29 665,75 грн. Таким чином, із ТОВ „МІЯЛ" слід стягнути на користь ДП „Торговий дім „Пальміра" суму основного боргу в розмірі 28 961,40 грн., відсотки річних в сумі 413,72 грн. та пеню в сумі 290,63 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 614, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 614, 615, 617, 625, 629, 662, 662, 691, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „МІЯЛ" /65015, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, 59 Д, кв. 58, код ЄДРПОУ 33915586, р/р 26008002388001 в Одеській філії ПАТ „Укрінбанк", МФО 328696/ на користь Торгового дому „Пальміра" дочірнього підприємства компанії „Палма Груп С.А." (Швейцарія) /65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 53, код ЄДРПОУ 25422297, р/р 26007314832 в АБ „Південний", МФО 328209/ суму основного боргу в розмірі 28 961 грн. 40 коп. /двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят одна грн. 40 коп./, відсотки річних в сумі 413 грн. 72 коп. /чотириста тринадцять грн. 72 коп./, пеню в сумі 290 грн. 63 коп. /двісті дев'яносто грн. 63 коп./, судовий збір в сумі 1 719 грн. 36 коп. /одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 36 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 28.10.2013р.

Суддя С.П. Желєзна