Рішення

від 28.10.2013 по справі 914/3552/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 р. Справа № 914/3552/13

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства «Господарник», смт.Східниця, Львівська область

про стягнення 72 289 грн. 77 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Мицько Р.М., представник (довіреність №273/10 від 14.12.2012 р.);

від відповідача: не з'явився

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства «Господарник», смт. Східниця, Львівська область про стягнення 72 289 грн. 77 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 18.09.2013р. призначив розгляд справи на 01.10.2013 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 28.10.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання природного газу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність природний газ. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості природного газу виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за природний газ становить 59 999 грн. 98 коп. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості природного газу, відповідачу нараховано пеню в сумі 9 802 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 5 380 грн. 80 коп., інфляційні втрати в сумі 3 106 грн. 32 коп. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача, становить 72 289 грн. 77 коп.

В судовому засіданні 01.10.2013 р. представник відповідача підтримав подане через канцелярію суду клопотання про зупинення провадження у справі.

Частиною 2 ст. 79 ГПК України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у разі заміни однієї з сторін її правонаступником.

Слід також зазначити, що заміна однієї зі сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства відбувається відповідно до ст. 25 ГПК України.

Згідно ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Враховуючи те, що реорганізація позивача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки позивач в подальшому не позбавлений права звернутися із відповідною заявою про процесуальне правонаступництво, суд наділений повноваженнями здійснити відповідні процесуальні дії, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до задоволення не підлягає.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

23 грудня 2010 р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальним підприємством «Господарник» (покупець) було укладено договір №22/11-БО-1100/37 про закупівлю природного газу за державні кошти.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався поставити покупцеві (відповідачу) імпортований природний газ, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити природний газ у відповідних обсягах.

На виконання умов договору, позивач протягом січня-квітня 2011 року передав у власність відповідачу природний газ на загальну суму 276 348 грн. 53коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2011 р., 28.02.2011 р., 31.03.2011 р., 30.04.2011 р. Факт отримання природного газу відповідачем у відповідних обсягах не оспорюється.

Відповідно до абз. 1 п. 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (абз. 2 п. 4.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманих обсягів газу протягом січня-квітня 2011 року виконав частково, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 59 999 грн. 98коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 7.3.1 договору, у разі невиконання покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 9 802 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 5 380 грн. 80 коп., інфляційні втрати в сумі 3 106 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 59 999 грн. 98 коп. основного боргу, 9 802 грн. 67 коп. пені, 5 380 грн. 80 коп. 3% річних, 3 106 грн. 32 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 551, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 233 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Господарник», смт.Східниця, вул. Золота Баня, 3, Львівська область (ідентифікаційний код 30769965) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (ідентифікаційний код 31301827) 59 999 грн. 98 коп. основного боргу, 9 802 грн. 67 коп. пені, 5 380 грн. 80 коп. 3% річних, 3 106 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 28.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 31.10.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.