Постанова

від 29.10.2013 по справі 802/4101/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 жовтня 2013 р. Справа № 802/4101/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Ю.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Мельника В.С.,

представника позивача: Слободяника М.А., Сажнєва О.Ю.,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Крижопільського районного центра зайнятості

до: ОСОБА_4

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Крижопільський районний центр зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянка ОСОБА_4, перебуваючи на обліку в Крижопільському районному центрі зайнятості, отримала допомогу по безробіттю в загальній сумі 7 386,06 грн. Проте, при проведенні перевірки виявлені відомості щодо реєстрації її як фізичної особи-підприємця, що свідчить про зайнятість ОСОБА_4 та є перешкодою у набутті статусу безробітної та отриманні допомоги по безробіттю. Однак, безпідставно отримані кошти ОСОБА_4 у добровільному порядку не погасила, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали із підстав зазначених у позовній заяві, та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував, та додатково зазначив, що оскільки жодних доказів про отриманий відповідачем дохід за період з 16.07.2012 року по 02.07.2013 року позивачем не надано, в зв'язку з цим ОСОБА_4 правомірно отримувала допомогу по безробіттю, а підстав для стягнення виплаченої допомоги немає.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 перебувала на обліку в Крижопільському районному центрі зайнятості як безробітна у періоди з 16.07.2012 року по 02.07.2013 року.

Протягом вказаного періоду ОСОБА_4 виплачено допомогу по безробіттю в загальному розмірі 7 386 грн. 06 коп., що підтверджується розрахунками суми заборгованості допомоги по безробіттю (а.с. 8).

22 липня 2013 року службовими особами Крижопільського районного центру зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якого складено акт №116 (а.с. 9-11).

В ході проведеного розслідування встановлено, що ОСОБА_4 під час перебування на обліку в Крижопільському районному центрі зайнятості відносилась до категорії зайнятого населення, оскільки згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців являється фізичною особою-підприємцем, а відтак, безпідставно отримувала кошти в якості допомоги по безробіттю протягом періоду перебування на обліку в загальному розмірі 7 386 грн. 06 коп.

З урахуванням висновків, зроблених у акті розслідування №116, заступником директора Крижопільського районного центру зайнятості 22 липня 2013 року видано наказ №24 (а.с.12), яким ОСОБА_4 запропоновано повернути кошти в сумі 7 386 грн. 06 коп., оскільки отримані нею незаконно.

Наказ, акт перевірки та повідомлення про відшкодування коштів відповідач отримала 26 липня 2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14).

При цьому суд враховує те, що наказ про повернення коштів відповідачем не оскаржено.

Проаналізувавши нормативно-правові акти, що регулюють спірні правовідносини, суд зважає на таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 року, який набув чинності з 01.01.2013 року, безробітним визнаються особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Статус безробітного, згідно ч.2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, який набув чинності з 01.01.2013 року, надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах Державної служби зайнятості України, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року, який набув чинності з 01.01.2013 року, гарантується право кожного на вільно обрану зайнятість, а частиною 3 цієї ж статті передбачено, що зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Проте, обов'язковою умовою для встановлення відносин, пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності, є державна реєстрація особи як підприємця.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" датою державної реєстрації фізичної особи - підприємця є дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Стаття 46 вищевказаного Закону передбачає, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Крім того, відповідальність особи за порушення вимог законодавства з питань соціального забезпечення на випадок безробіття передбачена абз. 1 ч. 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідно до якої, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктами 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. N 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. N 7-1, визначено, що у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Суд встановив, що відповідач, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець з 05.06.2012 року, одночасно отримувала допомогу по безробіттю.

Однак, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить дохід у грошовій або іншій формі.

Пунктом "а" частини 3 статті 1 цього Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.

Таким чином, з 05.06.2012 року відповідач відноситься до категорії зайнятого населення, при цьому не повідомивши таких обставин центр зайнятості.

Відтак, відповідачем безпідставно отримано матеріальне забезпечення на випадок безробіття в період перебування на обліку в Крижопільському районному центрі зайнятості.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12.06.2013 року у справі за №К9991/35197/11, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.10.2012 року у справі за №К9991/24764/11 та в рішеннях Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі за №2а-2/11/2203, 10.02.2011 року у справі №2а-4060/10/0270.

На підставі викладеного, враховуючи те, що позов підтверджений належними доказами, а обставини, наведені у ньому, визнаються відповідачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а в матеріалах справи відсутні докази понесених ним судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такої компенсації відповідно Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) на користь Крижопільського районного центру зайнятості в сумі 7 386,06 грн. (сім тисяч триста вісімдесят шість гривень 06 коп.), з них: 2037,16 (дві тисячі тридцять сім гривень 16 коп.) на р/р №37170304900252 ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, ОКПО 37338187, ККД 50040400, код ЄДРПОУ 20088793; 5 348,90 грн. (п'ять тисяч триста сорок вісім гривень 90 коп.) на р/р №37170001000842 ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, ОКПО 37338187, ККД 50040400, код ЄДРПОУ 20088793.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна