Постанова

від 15.04.2013 по справі 809/879/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2013 р. Справа № 809/879/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Главача І.А.,

за участю секретаря судового засідання Куриша Р.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соті" про стягнення податкового боргу у сумі 51 648,37 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2013 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі - позивач, Долинська оДПІ) звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Соті" (надалі - відповідач, ТзОВ "Соті") про стягнення податкового боргу у сумі 51 648,38 грн. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість та штрафних санкцій, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0000680220 від 12.10.2012 року, у сумі 45 851,54 грн. та 1,00 грн. відповідно, а також нарахованої пені у сумі 5 795,83 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю (а.с.22).

Крім того, 15.04.2013 року представником позивача подано суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив стягнути з розрахункових рахунків ТзОВ "Соті" податковий борг у сумі 51 648,37 грн. (а.с.29).

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився. Кореспонденція, направлена ТзОВ "Соті" за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "за зазначеною адресою не числиться", "за закінченням терміну зберігання" (а.с.17, 27).

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (частина 4).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина 6).

За таких обставин, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але не прибули всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, то відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Соті" 16.01.1998 року зареєстроване Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа (а.с.5-6) та 12.02.1998 року взяте на податковий облік як платник податків Долинською оДПІ (а.с.7).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі акту перевірки за № 3425/220/25072621 від 01.10.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000680220 від 12.10.2012 року, згідно якого ТзОВ "Соті" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на 45 862,00 грн., з яких 45 861,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції (а.с.9).

З 01.01.2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 цього Кодексу строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення за № 0000680220 від 12.10.2012 року отримано директором ТзОВ "Соті" Кобльовською Т.М. 27.10.2012 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9). Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено, а відтак, визначена ТзОВ "Соті" сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 45 862,00 грн. підлягла сплаті останнім у строк, встановлений пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем визначеного Законом обов'язку, за ТзОВ "Соті" залишається непогашеними 45 851,54 грн. податку на додану вартість та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, судом встановлено, що позивачем на виконання вимог підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню у сумі 5 795,83 грн.

У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано ТзОВ "Соті" податкову вимогу від 08.11.2012 року за № 150 на загальну суму 51 648,37 грн. Вказана вимога отримана директором ТзОВ "Соті" Кобльовською Т.М. 08.11.2012 року, що підтверджується її підписом на корінці податкової вимоги від 08.11.2012 року за № 150, однак залишена без реагування (а.с.10).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 45 851,54 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн. та нарахованої пені у сумі 5 795,83 грн. у загальній сумі 51 648,37 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Наявність податкового боргу підтверджується довідкою Долинської оДПІ (а.с.11) та іншими матеріалами справи.

Підстав для звільнення ТзОВ "Соті" від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.

За таких обставин, податковий борг у сумі 51 648,37 грн. підлягає стягненню у судовому порядку.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст.ст.11, 71, 86, ч.6 ст.128 , ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соті" (77500, Івано-Франківська область, Долинський район, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ - 25072621) в дохід Державного бюджету України 51 648 (п'ятдесят одну тисячу шістсот сорок вісім) грн. 37 коп. податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Главач І.А.