Постанова

від 25.10.2013 по справі 813/5735/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2013 року № 813/5735/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Гулкевич І.З.,

за участю секретаря - Чернявської О.Д.

за участю: представника позивача Балобанова О.В., представника відповідача Шевчука І.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР УКРАЇНА» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092210/169 від 11.07.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОНУР УКРАЇНА» (далі-ТОВ «ОНУР УКРАЇНА») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі-ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000092210/169від 11.07.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 56843,35 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14210,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН», оскільки податковий кредит було сформовано ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН», яке на момент здійснення даних господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстроване як платник податку на додану вартість. У зв'язку з чим позивач зазначив, що сума податкового кредиту їм визначена цілком правомірно.

Також, позивач посилався на те, що господарські відносини між ним і ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» були спрямовані на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне здійснення поставки товару, а також подальше використання придбаного товару в господарській діяльності позивача, а тому висновок ДПІ про відсутність у ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» права на формування податкового кредиту за вказаними операціями є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Крім того, позивач вказував на те, що акт «про неможливість проведення зустрічної звірки» ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» від 15.02.2013 року № 121/3-22-80-37165767 не містить доказової інформації щодо дійсних обставин господарської діяльності ТзОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задоволити.

Відповідач проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» безпідставно включено до податкового кредиту (завищено податковий кредит) ПДВ на загальну суму 56843,35 грн.по безтоварних операціях з ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН».

В обґрунтування даних висновків відповідач зазначив, що в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» рахується розбіжність по податковому кредиту з контрагентом ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» за серпень 2012 року та за вересень 2012 року за рахунок відображення в системі акта перевірки від 15.02.2013 року № 121/3-22-80-37165767 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.01.2011 по 30.11.2012 року. Згідно акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 15.02.2013 року № 121/3-22-80-37165767 «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 37165767)», за твердженнями відповідача,встановлено наявність ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року; встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив повністю з підстав викладених в письмових запереченнях, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представниківсторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ТОВ «ОНУР УКРАЇНА», є юридичною особою, ідентифікаційний код №36425839, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Свідоцтва про державну реєстрацію і Довідки з ЄДРПОУ.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 36425839) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ було складено акт від 26.06.2013 року № 306/97/22-1/36425839, в якому встановлені порушення ТзОВ «ОНУР УКРАЇНА» вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму 252 000,00 грн., в тому числі: за вересень 2012 року в сумі 56843,00 грн., грудень 2012 року в сумі 195157,00 грн.

На підставі акту від 26.06.2013 року № 306/97/22-1/36425839 ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000092210/169 від 11.07.2013 року, яким ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 252000 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 63000 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючі їх в сукупності, суд не погоджується з висновками акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України , органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, в періоді, що перевірявся, позивач ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» мав господарські правовідносини з контрагентом ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН»; суду представлено копію договорупоставки № 3/100812 від 10.08.2012 року.

Згідно п. 1.1. договору,- ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» (Постачальник) зобов'язалося передавати у власність ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» (Покупця) матеріали будівельного призначення, асортимент, кількість і ціна яких визначена в видаткових накладних, а Покупець зобов'язався приймати Товар та оплачувати його на умовах договору. Сторонами (п. 1.2.) визначено, що з моменту підписання даного договору будь-яке постачання Товару Покупцю Постачальником вважається здійсненим в рамках даного договору.

В подальшому, ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» було передано ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» товар: брус, цемент, плитку, профіль, пісок,панель для дахів, що підтверджується видатковими накладними: №10/0812 від 10.08.2012 року на суму 54360 грн. (в т.ч. ПДВ), №13/0812від 13.08.2012 року на суму 45640 грн. (в т.ч. ПДВ),№23/0812 від 30.08.2012 року на суму 50000 грн. (в т.ч. ПДВ), №25/0812 від 04.09.2012 року на суму 17700 грн. (в т.ч. ПДВ), №24/0812 від 07.09.2012 року на суму 11760,10 грн., №26/0912 від 11.09.2012 року на суму 48000 грн. (в т.ч. ПДВ), №24/0912 від 22.09.2012 року на суму 45000 грн. (в т.ч. ПДВ), №25/0912 від 24.09.2012 року на суму 45000 грн. (в т.ч. ПДВ), №26/0912 від 24.09.2012 року на суму 10750 грн. (в т.ч. ПДВ) і №27/0912 від 24.09.2012 року на суму 12850 грн. (в т.ч. ПДВ). Товар було доставлено ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» залученим перевізником, що підтверджується представленими суду копіями товарно-транспортних накладних від 10.08.2012 року, 13.08.2012 року, 30.08.2012 року, 04.09.2012 року, 07.09.2012 року, 11.09.2012 року і 24.09.2012 року.

Крім того, встановлено, що господарські відносин між ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» і ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» за договором № 3/100812 від 10.08.2012 року не обмежено періодом серпень - вересень 2012 року; суду представленокопії видаткових накладнихпро поставку аналогічного товару від ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» на адресу ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» від 10.12.2012 року, 13.12.2012 року, 24.12.2012 року і 27.12.2012 року, а також копії відповідних ТТН.

Крім того,ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» було виписано ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» податкові накладні№№ 1 від 10.08.2012 року на суму 54360 грн., в т.ч. ПДВ 9060 грн., 2 від 13.08.2012 року на суму 45640 грн., в т.ч. ПДВ 7606,67 грн., 3 від 22.08.2012 року на суму 50000 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., 4 від 30.08.2012 року на суму 17700 грн., в т.ч. ПДВ 2950 грн., 5 від 30.08.2012 року на суму 11760,1 грн., в т.ч. ПДВ 1960,02 грн., 1 від 06.09.2012 року на суму 48000 грн., в т.ч. ПДВ 8000 грн., 4 від 24.09.2012 року на суму 45000 грн., в т.ч. ПДВ 7500 грн., 5 від 24.09.2012 року на суму 45000 грн., в т.ч. ПДВ 7500 грн., 7 від 24.09.2012 року на суму 12850 грн., в т.ч. ПДВ 2141,67 грн., 8 від 24.09.2012 року на суму 10750 грн., в т.ч. ПДВ 1791,67 грн.Слід зазначити, що номенклатура товарів, їх кількість, ціна та загальна вартість є ідентичними з відповідними показниками представлених видаткових накладних.

З представленої суду податкової звітності ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» (декларації з ПДВ із додатком 5 і реєстром податкових накладних) вбачається, що на підставі зазначених податкових накладних, виписаних контрагентом ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН», позивачем за серпень і вересень 2012 року було сформовано податковий кредит в сумі ПДВ 56843,36 грн. Зазначені декларації прийняті відповідачем без зауважень.

Повна та належна сплата коштів за правовідносинами позивача з контрагентом ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» підтверджується документально копіями платіжних доручень; зазначене не заперечувалося відповідачем.

Відповідно до п.п. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України,- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України,- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг,або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України,- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтвердженімитними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Одночасно суд визнає, що для визнання правомірності віднесення позивачем сум ПДВ, сплаченого при здійсненні господарських операцій, до податкового кредиту важливим є можливість документального підтвердження факту здійснення таких господарських операцій.

Відповідно до абз.2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704,- господарськими операціямиє факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

У відповідності дост. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ,-здійснення господарської операції підтверджується первинними документами, що містять відомості про таку операцію.Відповідно до ч. 1ст. 9 вказаного Закону ,- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складні в разі фактичного здійснення господарської операції.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» позивачем надано суду копії договору, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладених ідокументів про оплату.Суд визнає, що надані позивачем копії бухгалтерських та фінансових документів по взаємовідносинам з ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» відповідають вимогам до первинних документів, встановлених зокрема ч.2ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Додатково надані позивачем документи можуть підтверджувати доводи позивача як про подальшевикористанняпридбаного товару (матеріалів будівельного призначення) у процесі здійснення господарської операції (ремонту орендованих приміщень господарським способом), так і про наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента платника податку на додану вартість в стані, власне, платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 , відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» під час здійснення правовідносин із ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» (серпень - грудень 2012 року) було у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрованим платником податку на додану вартість, йому було видано свідоцтво платника ПДВ під №100293951. Свідоцтво було анульованим за ініціативою платника 31.03.2013 року у зв'язку із переходом на спрощену систему оподаткування зі сплатою 5% (10%) єдиного податку.

Відповідачем не було надано суду допустимих доказів того, що ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» не виконало своїх зобов'язань перед Державним бюджетом при здійсненні господарських операцій із позивачем, а відповідно не було доведено суду, що за наслідками таких господарських операцій ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» було завдано шкоди Державному бюджету.

Приймаючи до уваги обставини, встановлені судом, суд приходить до висновку, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого в вартості поставленого ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН»товару за відповідними правовідносинами.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 15.02.2013 року № 121/3-22-80-37165767 «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» (код ЄДРПОУ 37165767)», як на доказ безтоварності операцій між позивачем та зазначеною юридичною особою.

Як вбачається зі змісту наведеного акту,- первинні документи, якими б підтверджувались чи спростовувались господарські відносини між ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» та позивачем, в ході проведення зустрічної звірки не досліджувались.

Крім того, оформлення результатів перевірок здійснюється шляхом складання акта перевірки, який є носієм доказової інформації та повинен містити висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб`єктом господарювання законодавства.

У свою чергу, метою проведення зустрічної звірки платника податків є виключно отримання податкової інформації, тобто, зібрання відомостей, які розкривають процес поточної господарської діяльності платника податків, дані про його контрагентів, кількісні, якісні та інші характеристики отриманих та наданих товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ, який складається після проведення зустрічної звірки (довідка) та у разі неможливості її проведення (акт) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі, і про реальність, повноту, достовірність господарських операцій такої особи.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання має на меті лише отримання від таких осіб податкової інформації, відображені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН» від 15.02.2013 року № 121/3-22-80-37165767 висновки не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки такі висновки не відповідають суті та визначеному змісту акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Таким чином суд вважає, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про безтоварність господарських операцій між позивачем і його контрагентом та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту з ПДВ, задекларованого позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України,- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу . Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України,- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України .

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000092210/169 від 11.07.2013 року у відповідній частині.

З урахуванням викладеного, зважаючи на доведеність з боку ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» руху активів та господарської мети у процесі здійснення господарських операцій та, відповідно, реальності господарських операцій, з огляду на підтвердження права на податковий кредит тими первинними документам, які були досліджені у судовому засіданні, суд дійшов висновку про обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ФОР Ю - ДИЗАЙН», у зв'язку з чим вказує на необґрунтованість висновків акту від 26.06.2013 року № 306/97/22-1/36425839 та, відповідно, неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0000092210/169 від 11.07.2013 року у відповідній частині.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст. 94 КАС України , слід стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» 710,54 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000092210/169 від 11.07.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 56843,35 грн. і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 14210,84 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ОНУР УКРАЇНА» (79058, м. Львів, пр. Чорновола, 45А/1, код в ЄДРПОУ 36425839) 710,54 грн.(сімсот десять гривень54 коп.) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 жовтня 2013 року.

Суддя Гулкевич І.З.