Ухвала

від 17.09.2013 по справі 820/3968/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р.Справа № 820/3968/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року по справі № 820/3968/13-а за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства «Охоронне агентство «КРАТОС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В с т а н о в и л а:

У травні 2013 року позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд), звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача - приватного підприємства «Охоронне агентство «КРАТОС» (далі - ПП «Охоронне агентство «КРАТОС») адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 12.545 грн. та пені в розмірі 2 грн. 51 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що на підприємстві відповідача у 2012 році норматив для працевлаштування інвалідів складає 2 робочих місця і є не виконаним. До 15 квітня 2013 року відповідач самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 12.545 грн., у зв'язку з чим йому нараховано пеню за прострочення термінів сплати у розмірі 2 грн. 51 коп. А оскільки зазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у загальному розмірі 12.547 грн. 51 коп., що підлягає стягненню на користь Фонду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог Фонду відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, в апеляційній скарзі Фонд, з посиланням на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення позовних вимог Фонду в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до положень ст. 200 КАС України, задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року слід залишити без змін, виходячи з наступного.

За матеріалами справи встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2012 році, в сумі 12.545 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов'язаний був створити у 2012 році 2 робочі місця для працевлаштування інвалідів, однак свої обов'язки не виконав.

Зі звіту підприємства відповідача (форма № 10-П1) (а.с. 6), середньооблікова численність штатних працівників в 2012 році становить 40 осіб, з яких 0 є такими, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність. Норматив для працевлаштування інвалідів на 2012 рік складає 2 особи.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі по тексту - Закон), для підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 4-х відсотків від середньооблікової численності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно, розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені ч. 3 ст. 18 цього Закону, а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону, - адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведене, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведене, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії не переробної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19 грудня 2005 року № 420, затверджено форму статистичної звітності № З-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», який щомісячно подається підприємствами, установами та організаціями на адресу державної служби зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені звіти про наявність двох вакантних місць за професією охоронник відповідачем за період з січня по грудень 2012 року до органів державної служби зайнятості надавалися щомісячно.

При цьому позивачем не надано доказів щодо не забезпечення відповідачем умов для працевлаштування інвалідів, доказів відмови в прийнятті на роботу інваліду, направлення інвалідів центром зайнятості.

Дане, на думку колегії суддів, свідчать про те, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів шляхом інформування органів працевлаштування інвалідів про таку кількість створених робочих місць. Доказів того, що підприємство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України позивачем не надано, а тому в останнього не було підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2012 році та приймає рішення щодо залишення оскаржуваної постанови суду першої інстанції без змін, апеляційної скарги Фонду - без задоволення.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року по справі № 820/3968/13-а - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 20 вересня 2013 року.

З оригіналом згідно: Л.В. Мельнікова