Постанова

від 03.10.2013 по справі 808/7390/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року , о 12-11 годині,Справа № 808/7390/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом Пологівського районного центру зайнятості

до ОСОБА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Пологівського районного центру зайнятості (далі - РЦЗ) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 10 746,79 гривні у зв'язку з ненаданням відповідачкою інформації про її реєстрацію як фізичної особи-підприємця при наданні їй статусу безробітної та призначення допомоги по безробіттю.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримують і просять його задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідачка позов не визнає з підстав, викладених у запереченнях, зазначивши, що в законодавстві не вказано, що при реєстрації особи як безробітної вона повинна ознайомитися і підписати заяву встановленого зразка. Таку заяву ОСОБА_1 не складала самостійно, а тільки підписала бланк. Окрім того, при реєстрації в РЦЗ надала згоду на перевірку особистих даних, проте таку перевірку не було проведено. Відповідачка не визнає факту подачі нею неправдивої інформації щодо реєстрації її як фізичної особи-підприємця, вважає, що не отримувала доход від підприємницької діяльності та фактично такою діяльністю не займалась, а тому правомірно вважала себе безробітною та законно отримувала допомогу по безробіттю.

У судовому засіданні відповідачка просить відмовити у позові.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке:

судом встановлено, що 05.03.2012 ОСОБА_1 звернулась до РЦЗ за сприянням у працевлаштуванні. На підставі її заяви 12.03.2012 ОСОБА_1 було надано статус безробітної та призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі, відповідно до ч. 1 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 (у редакції від 19.05.2011, далі - Закон №1533) та п. 2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000.

Відповідно до абз.абз. 1, 3, 4 п. 2 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 (у редакції від 03.06.2011, далі - Постанова №219), незайняті громадяни, у тому числі члени особистих селянських господарств, для яких робота у таких господарствах не є основною, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації.

Під час проведення реєстрації громадянина працівник центру зайнятості із застосуванням автоматизованої системи заповнює персональну картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), в якій зазначаються особисті дані особи (прізвище, ім'я та по батькові, інформація про реєстрацію місця проживання, число, місяць та рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, відомості про останнє місце роботи або вид діяльності, що визначений пунктом 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", підстава припинення трудових відносин відповідно до запису в трудовій книжці або іншого виду діяльності), що підтверджено документально, та ознайомлює громадянина з пам'яткою «Ваші права - Ваші обов'язки». Форму картки та пам'ятки затверджує Мінсоцполітики.

Достовірність внесених до картки даних та згоду на їх обробку громадянин засвідчує особистим підписом».

Згідно з абз. 1 п. 11, п. 12 Постанови №219, «відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа-підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах».

10.07.2013 при проведенні співбесіди з ОСОБА_1 було встановлено факт реєстрації останньої як фізичної особи-підприємця. Даний факт зафіксовано в службовій записці позивача від 02.08.2013 та не заперечується відповідачкою.

Відповідно до довідки державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Пологівського районного управління юстиції №179 від 12.08.2013, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець Пологівською районною державною адміністрацією 18.05.2001. Запис щодо припинення підприємницької діяльності останньої в ЄДР відсутній.

Судом встановлено, що, відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №2 від 21.08.2013, перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в РЦЗ з 05.03.2012 по 10.07.2013 та отримувала допомогу по безробіттю з 12.03.2012 по 06.03.2013.

В судовому засіданні встановлено, що 10.07.2013 відповідачка знялась з обліку в РЦЗ за власним бажанням. Сторони не заперечують проти даного факту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» № 803-XII від 01.03.1991 (у редакції від 01.10.2011), «зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з пп. б ч. 3 ст. 1 Закону, «в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство"».

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону №1533, «загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років».

Згідно з пп.12 п. 1 ст. 31 Закону №1533, «виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі закінчення строку її виплати».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю за період з 12.03.2012 по 06.03.2013 у розмірі 10 746,79 гривень.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 36 Закону №1533, «застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг».

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009, «у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг».

Згідно з п. 7 даного Порядку, «рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти».

Судом встановлено, що листом №2105/10 від 21.08.2013 позивач направив ОСОБА_1 наказ про відшкодування коштів № 7 від 21.08.2013, який особисто був нею отриманий 22.08.2013.

Станом на час подання позову сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю не погашена.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця є законною підставою для отримання нею доходу та для віднесення останньої до категорії зайнятого населення. Якщо фізична особа-підприємець не здійснює підприємницьку діяльність та не отримує доход, це не є законною підставою для віднесення такої особи до категорії незайнятого населення та отримання соціальних пільг по безробіттю.

Таким чином, вимоги позивача ґрунтуються на законі й підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 10 746 (десяти тисяч семиста сорока шести) гривень 79 копійок на р/р 37171300901236, ЄДРПОУ 20512802, МФО 813015, банк платника: ГУДКСУ у Запорізькій області, одержувач: Пологівський районний центр зайнятості.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш