Ухвала

від 29.10.2013 по справі 2а-760/12/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 року м. Київ К/800/2805/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Ланченко Л. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного підприємства «СВ-Трейд» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року у справі№ 2а-760/12/0970 за позовомПриватного підприємства «СВ-Трейд» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року у справі № 2а-760/12/0970 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної Державною податкової інспекції від 02.03.2012 року № 0000162310, яким донараховано податку на додану вартість в сумі 51 926,00 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної Державної податкової інспекції задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.06.2012 року у справі № 2а-760/12/0970 скасовано та прийнято нову постанову про відмову в позові.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишивши в силі постанову місцевого адміністративного сулу. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 204, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «СВ-Трейд» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Вінітекс» за травень 2011 року та ТОВ «ГМФ» за червень 2011 року - серпень 2011 року, складено акт від 24.02.2012 року № 595/231/36480423, яким зафіксовано порушення: ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України; п.198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 51 926,00 грн. та занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, а саме: за травень 2011 року - 1 000,00 грн., за червень 2011 року - 4 288,00 грн., за липень 2011 року - 3 914,00 грн., за серпень 2011 року - 42 724,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2012 року № 0000162310, яким донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63 586,50 грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 51 926, грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 11 660,50 грн.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду) та або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку па віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку - за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податковою періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченою (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до склад) податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договорів про надання послуг від 01.03.2011 року № 1/03-11, укладеного позивачем та ТОВ «Вінітекс», від 01.06.2011 року № 1/06, укладеного позивачем та ТОВ «ГМФ», не підтверджена матеріалами справи, відповідачем правомірно нараховано платнику суми зобов'язань оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову в позові.

Посилання скаржника на невірне застосування судом ст. ст. 204, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України щодо нікчемності правочинів підлягає відхиленню, оскільки підставою для відмову в позові стали висновки про нереальність операцій спірним по договорам.

Решта доводів касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «СВ-Трейд» відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2012 року у справі № 2а-760/12/0970 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Л. В. Ланченко

Н. Є. Маринчак