Рішення

від 23.10.2013 по справі 919/1059/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року справа № 919/1059/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

(вул. Л. Павліченко, буд. 2, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій"

(вул. Вакуленчука, буд. 29, м. Севастополь, 99053)

про стягнення 200 156,85 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Чернова І.С. - юрисконсульт договірно-претензійного відділу Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради, довіреність вих. № 17 від 03.01.2013,

від відповідача - Шатохін О.М. - представник за довіреністю від 03.01.2013, Іванова Л.С. - головний бухгалтер, довіреність від 01.10.2013

Суть спору:

Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" про стягнення 200 156,85 грн, у тому числі 191 413,77 грн основного боргу за договором № 482/У купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку від 05.03.2012, 193,21 грн пені та 3% річних у розмірі 8 549, 87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов вищевказаного договору, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за отриману теплову енергію у розмірі 191 413,77 грн, у зв'язку з чим Державному професійно-технічному навчальному закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" було нараховано 193,21 грн пені та 3% річних у розмірі 8 549, 87 грн.

Ухвалою суду від 12.09.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/1059/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.10.2013.

У судовому засіданні, яке відбулось 02.10.2013, за усним клопотанням представника відповідача оголошувалась перерва до 23.10.2013 для надання суду додаткових документів у справі.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду 23.10.2013 усно вказав на те, що відповідач визнає позовні вимоги Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради у повному обсязі, про що зазначено у протоколі судового засідання від 23.10.2013. Однак, надав клопотання № 538 від 22.10.2013, в якому відповідач у зв'язку з його бюджетним фінансуванням, у разі задоволення позовних вимог, просив суд надати йому розстрочку виконання рішення суду відносно сплати 191 413,77 грн основного боргу, зі сплатою у листопаді 2013 року - 100 000,00 грн та у грудні 2013 року - 91 413,77 грн.

Також представник відповідача надав у засіданні суду клопотання № 539 від 22.10.2013, в якому відповідач просив суд надати йому розстрочку щодо сплати 3% річних у розмірі 8 549,87 грн, зі сплатою з січня 2014 року по листопад 2014 року (включно) - по 712,50 грн щомісячно, у грудні 2014 року - 712,37 грн, а також судовий збір у сумі 4 003,14 грн, зі сплатою:

- у листопаді 2013 року - 1 000,00 грн,

- у грудні 2013 року - 1 000,00 грн,

- у січні 2014 року - 1 000,00 грн,

- у лютому 2014 року - 1 003,14 грн.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення вищевказаних клопотань відповідача щодо надання йому розстрочки виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2012 року між Державним професійно-технічним навчальним закладом „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" (покупець) та Комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (продавець) був укладений договір № 482/У купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що у порядку та на умовах, встановлених у цьому договорі, продавець зобов'язувався передати покупцеві теплову енергію до межі балансової належності, експлуатаційної відповідальності та купівлі-продажу теплової енергії своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити отриману теплову енергію у терміни та в кількості, що передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 2.1 договору ціну цього договору складає сума вартості теплової енергії, що поставляється покупцеві продавцем на умовах цього договору протягом його дії.

Відповідно до пункту 2.3 договору ціна цього договору становить 249 961,00 грн, у тому числі ПДВ 20% 46 308,00 грн.

Розрахунковим є період з 20 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця (пункт 5.1 договору).

Покупець здійснює оплату після пред'явлення продавцем рахунку на оплату теплової енергії або після підписання сторонами рахунку-акта, але в будь-якому випадку не пізніше строку, вказаного в пункті 5.5 цього договору (пункт 5.3 договору).

Положеннями пункту 5.5 договору передбачено, що кінцевий розрахунок за теплову енергію здійснюється в строк не пізніше 25 числа поточного місяця. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 25 числа поточного місяця не заявить про те що не отримав рахунок за розрахунковий місяць.

Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 договору покупець має право отримувати своєчасно та належної якості теплову енергію згідно з законодавством та умовами цього договору.

Продавець зобов'язаний своєчасно надавати покупцеві теплову енергію в установлених обсягах, належної якості, відповідно до вимог законодавства, правил та договору (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 договору).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено постачання теплової енергії відповідачеві та виставлені відповідні рахунки-фактури за договором № 482/У купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку від 05.03.2012 всього на суму 233 013,77 грн (з ПДВ), належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи (акр. справи 19-37).

Таким чином, зобов'язання за вищевказаним договором купівлі-продажу теплової енергії позивачем виконувались своєчасно та належним чином.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 договору встановлено, що покупець зобов'язаний оплачувати теплову енергію в установлений договором строк.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем виконав не у повному обсязі, сплативши лише 41 600,00 грн, про що свідчать банківські виписки, належно засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 191 413,77 грн, яка у добровільному порядку Державним професійно-технічним навчальним закладом „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" сплачена не була.

Таким чином, зобов'язання за договором з постачання теплової енергії позивачем виконувались своєчасно та належним чином, однак відповідач не оплачував спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим за період з січня 2012 по жовтень 2012 року в нього перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 191 413,77 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Відповідно до пункту 8.1 договору покупець несе відповідальність згідно з законодавством і цим договором, зокрема, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором та порушення зобов'язань, установлених законодавством і цим договором.

Пунктами 11.1 та 11.2 договору встановлено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішується у судовому порядку.

Згідно з пунктом 12.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2012, умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01.01.2012.

Дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (пункт 12.4 договору).

Пунктом 12.3 договору встановлено, що закінчення строку дії цього договору не тягне за собою припинення зобов'язань, що виникли з цього договору протягом строку його дії, та не звільняє сторони від необхідності належного виконання та відповідальності за їх неналежне виконання.

Вищевказані обставини обумовили звернення позивача до господарського суду з даним позовом з відповідними вимогами про захист своїх прав.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у статті 526 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що 05.03.2012 між сторонами укладено господарський договір № 482/У, який за своєю правовою природою та ознаками є договором купівлі-продажу теплової енергії.

Саме цей договір є підставою виникнення у відповідача обов'язку оплатити позивачеві отриману теплову енергію.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 191 413,77 грн є обґрунтованими, підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 482/У купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузла обліку від 05.03.2012 позивач також просив суд стягнути з відповідача 193,21 грн пені та 3% річних у розмірі 8 549,87 грн.

Підпунктом 7.2.12 пункту 7.2 договору передбачено, що покупець зобов'язаний у разі несвоєчасного внесення плати за теплову енергію сплачувати пеню у встановленому законом та цим договором розмірі.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 договору продавець має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення покупцем плати за надані послуги пеню у розмірі, встановленому законодавством і цим договором.

Покупець несе відповідальність згідно з законодавством і цим договором, зокрема, за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (пункт 8.1 договору).

Зокрема, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ).

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (арк. справи 17), суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 193,21 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних (арк. справи 18) суд також визнає правильним, а отже, позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 26.01.2012 по 21.08.2013 в сумі 8 549,87 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 200 156,85 грн, у тому числі 191 413,77 грн основного боргу, 193,21 грн. пені та 3% річних у сумі 8 549,87 грн. документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Як вже зазначалось вище, представник відповідача у судовому засіданні надав суду клопотання, в яких відповідач просив суд надати йому розстрочку виконання рішення суду відносно сплати 191 413, 77 грн основного боргу, 3% річних у розмірі 8 549,87 грн та судового збору у сумі 4 003,14 грн.

Відповідно до пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому слід взяти до уваги статтю 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зокрема, за заявою сторони, залежно від обставин справи, суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з підпунктом 3.6 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" за змістом статті 121 ГПК України господарський суд не позбавлений права в порядку, передбаченому цією статтею, вирішити питання про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зокрема і в тій частині, що стосується стягнення сум судового збору (або інших судових витрат).

Враховуючи обґрунтованість доводів відповідача, та оскільки це не суперечить чинному законодавству України, суд вважає можливим задовольнити вищевказане клопотання про надання Державному професійно-технічному навчальному закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" розстрочки виконання судового рішення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю, з наданням відповідачу розстрочки виконання рішення суду.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" (вул. Вакуленчука, буд. 29, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 05536863, п/р № 35213003000060, банк ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509) на користь Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, буд. 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, п/р № 26038300352162 у КРУ АТ "Ощадбанк", МФО 324805) 191 413,77 грн основного боргу, надавши відповідачу розстрочку виконання рішення суду, зі сплатою:

- у листопаді 2013 року - 100 000,00 грн,

- у грудні 2013 року - 91 413,77 грн.

3. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" (вул. Вакуленчука, буд. 29, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 05536863, п/р № 35226001000060, банк ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509) на користь Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, буд. 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, п/р № 26038300352162 у КРУ АТ "Ощадбанк", МФО 324805) 193,21 грн пені, а також 3% річних у розмірі 8 549,87 грн, надавши відповідачу розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців зі сплатою:

- з січня 2014 року по листопад 2014 року (включно) - по 712,50 грн щомісячно,

- у грудні 2014 року - 712,37 грн.

4. Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу „Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій" (вул. Вакуленчука, буд. 29, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 05536863, п/р № 35226001000060, банк ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509) на користь Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (вул. Л. Павліченко, буд. 2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357, п/р № 26038300352162 у КРУ АТ "Ощадбанк", МФО 324805) 4 003,14 грн судового збору, з наданням відповідачу розстрочки, зі сплатою:

- у листопаді 2013 року - 1 000,00 грн,

- у грудні 2013 року - 1 000,00 грн,

- у січні 2014 року - 1 000,00 грн,

- у лютому 2014 року - 1 003,14 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 28.10.2013.

Суддя С. М. Альошина