Рішення

від 24.10.2013 по справі 917/1730/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 р. Справа № 917/1730/13

За позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Березоволуцьке", 37342, Полтавська область, Гадяцький район, с. Березова Лука

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун", 36028, м. Полтава, вул. Київське Шосе, 88, кв. 3

про стягнення 98601,44 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 24.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позов про стягнення 98601,44 грн. боргу згідно договору про виконання робіт № 5 від 09.02.2012 року, в т.ч. 95000,00 грн. основного боргу та 3601,44 грн. пені.

Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 39). У попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання також не направив, докази отримання ним копії ухвали від 15.10.2013 року станом на 24.10.2013 року до суду не повертались. Разом із тим, згідно наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 32-33) станом на 09.09.2013 року місцезнаходженням відповідача є: 36028, м. Полтава, вул. Київське Шосе, 88, кв. 3, що співпадає із вказаною в позові адресою. За таких обставин відповідач, враховуючи встановлені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за № 1149 від 12.12.2007 року нормативні строки пересилання поштових відправлень, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Березоволуцьке" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нептун" (відповідач, підрядник) був укладений договір про виконання робіт № 5 від 09.02.1012 року (а.с. 8), згідно якого підрядник зобов'язався своїми силами та засобами виконати капітальний ремонт артезіанської свердловини (200 м), а замовник у свою чергу - своєчасно оплатити такі роботи (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору про виконання робіт № 5 від 09.02.1012 року (далі - договір) даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

Приписами п. 2.3. договору строки початку та завершення робіт визначено з 09.02.2012 року по 30.05.2012 року.

Згідно п. 3.1. договору вартість робіт за твердою договірною ціною становить 190000,00 грн.

У відповідності до положень п. п. 2.2., 3.1. договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 50% від суми договору, тобто 95000,00 грн. Остаточний розрахунок за виконані роботи в сумі 95000,00 грн. проводиться замовником після прийняття робіт від підрядника відповідно до акта приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем 14.03.2012 року було здійснено попередню оплату в сумі 95000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 35 (а.с. 9).

Разом із тим, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань в обумовлений договором термін роботи не виконав, у зв'язку з чим позивачем на його адресу було направлено претензію за № 305 від 22.10.2012 року (а.с. 11) з вимогою на протязі 7 днів з моменту отримання претензії виконати роботи або повернути суму попередньої оплати в розмірі 95000,00 грн. Як вбачається з опису вкладення (а.с. 12), претензію було надіслано позивачем 23.10.2012 року. Вказану претензію залишено відповідачем без реагування, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 95000,00 грн., а також нараховану на підставі п. 5.4. договору за період з 30.05.2012 року по 30.11.2012 року пеню в розмірі 3601,44 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається, зокрема, на проведення капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як вже було вказано вище, відповідач ані в обумовлений договором термін, ані у визначений претензією строк взяті на себе зобов'язання щодо проведення капітального ремонту не виконав, що в силу ст. 849 ЦК України дає право позивачеві відмовитись від укладеного договору та вимагати відшкодування збитків. Натомість, як вбачається з позовної заяви, позивач прохає суд стягнути з відповідача сплачені в якості попередньої оплати грошові кошти як заборгованість.

У відповідності до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України за № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має грунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з установлених в процесі розгляду справи фактів, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги ч. 1 ст. 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин сторін норму ч. 2 ст. 849 ЦК України як підставу для повернення сплачених позивачем в якості попередньої оплати грошових коштів у розмірі 95000,00 грн. При цьому одночасно підлягають застосуванню й інші норми чинного законодавства України, що визначають правила застосування такого способу захисту цивільних прав як відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до приписів ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Слід зазначити, що умовою за якої на боржника покладається обов'язок відшкодувати збитки, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги загальні положення про відшкодування шкоди, є наявність складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (дії або бездіяльності), шкідливого результату такої поведінки (шкоди, збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою й спричиненою шкодою та вини. Обставини щодо порушення зобов'язання боржником та наявності його вини і прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та завданими збитками, їх розмір доводяться кредитором.

Матеріалами справи підтверджується факт існування між сторонами правовідносин з приводу виконання робіт за договором, факт внесення позивачем попередньої оплати в сумі 95000,00 грн., факт безпідставного невиконання відповідачем робіт в обумовлені договором та претензією строки. Отже, в даному випадку саме неправомірна бездіяльність відповідача спричинила позивачеві збитки в розмірі сплаченої останнім на виконання умов договору попередньої оплати. За таких обставин позивач вправі на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України відмовитись від укладеного договору і вимагати відшкодування збитків, обмежених фактично понесеними витратами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 95000,00 грн. завданих збитків у повному обсязі.

Стосовно заявленої до стягнення пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 5.4. договору за прострочку строків завершення робіт з вини підрядника останній сплачує замовнику пеню в розмірі однієї ставки НБУ від суми неосвоєних робіт.

Приймаючи до уваги, що у відповідності до п. 2.3. договору кінцевою датою виконання робіт є 30.05.2012 року, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок пені за період з 31.05.2012 року по 30.11.2012 року, яка склала 3581,97 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нептун" (36028, м. Полтава, вул. Київське Шосе, 88, кв. 3, код ЄДРПОУ 21057381) на користь Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Березоволуцьке" (37342, Полтавська область, Гадяцький район, с. Березова Лука, код ЄДРПОУ 03771577) - 95000,00 грн. збитків, 3581,97 грн. пені та 1971,64 грн. витрат по сплаті судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 29.10.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.