Рішення

від 28.10.2013 по справі 918/1224/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа № 918/1224/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" (далі - ТОВ "БНХ Україна") до товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофенстер" (далі - ТОВ "Єврофенстер") про стягнення заборгованості в сумі 35 198 333 грн. 35 коп.,

за участі представників:

позивача: Яцюти Т.П. за дов. від 17 червня 2013 року,

відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2013 року ТОВ "БНХ Україна" звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 1 листопада 2012 року між ним та ТОВ "Єврофенстер" був укладений Генеральний договір поставки нафтопродуктів № 205/34/12. На підставі додаткових угод до вказаного договору від 14 грудня 2012 року № 6, № 7, № 8, № 9 та від 21 грудня 2012 року № 11, № 12, № 13, а також видаткової накладної від 21 грудня 2012 року № 2690 позивач передав відповідачу обумовлений у них товар - нафтопродукти на загальну суму 35 386 326 грн. 22 коп. Оскільки ТОВ "Єврофенстер" взяте на себе зобов'язання по оплаті вартості вказаного товару виконало лише частково, заборгувавши таким чином ТОВ "БНХ Україна" 33 109 326 грн. 22 коп., позивач, посилаючись на статті 526, 530, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму грошових коштів, а також 1 612 047 грн. 73 коп. пені та три проценти річних у розмірі 476 959 грн. 40 коп., нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 серпня 2013 року порушено провадження у справі № 918/1224/13, розгляд якої було призначено на 28 серпня 2013 року.

Ухвалою суду від 28 серпня 2013 року розгляд справи відкладено на 11 вересня 2013 року.

Ухвалою суду від 11 вересня 2013 року (з урахуванням ухвали суду про виправлення описки від 17 вересня 2013 року) розгляд справи відкладено на 2 жовтня 2013 року.

Ухвалою суду від 2 жовтня 2013 року строк розгляду спору у справі № 918/1224/13 продовжено на 15 днів - до 28 жовтня 2013 року, розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2013 року.

23 жовтня 2013 року через канцелярію суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог від 8 жовтня 2013 року № 1780 (т. 2, а.с. 1-32), згідно якої останній просив суд стягнути з відповідача 33 106 326 грн. 22 коп. основного боргу, 1 612 600 грн. 44 коп. пені та три проценти річних у розмірі 348 213 грн. 24 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 28 жовтня 2013 року підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 8 жовтня 2013 року № 1780), та наполягав на їх задоволенні.

У призначені судові засідання відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі від 13 серпня 2013 року, про відкладення розгляду справи від 28 серпня 2013 року, від 11 вересня 2013 року та від 2 жовтня 2013 року, а також ухвала суду про виправлення описки від 17 вересня 2013 року, були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33001, місто Рівне, вулиця Петра Могили, будинок 25. Факт отримання ТОВ "Єврофенстер" вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень з підписом уповноваженої особи відповідача (т. 1, а.с. 126, 154, 205, 208, 213).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника ТОВ "Єврофенстер".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 листопада 2012 року між позивачем та ТОВ "Єврофенстер" був укладений Генеральний договір поставки нафтопродуктів № 205/34/12, за умовами якого позивач взяв на себе обов'язок передати у власність покупця товар - нафтопродукти, а відповідач, у свою чергу, - прийняти та оплатити вартість даного товару згідно умов цього договору та відповідних додаткових угод до нього (т. 1, а.с. 13-20).

Вказана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін, та є невід'ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджуються найменування та асортимент нафтопродуктів, ціна, кількість, умови поставки, в тому числі відвантаження товару, умови оплати, інші необхідні умови поставки конкретного погодженого об'єму товару.

Загальна вартість договору складається із суми загальної вартості товару, поставленого покупцеві згідно з додатковими угодами, що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.4 договору).

Згідно з пунктом 5.2 вказаної угоди товар поставляється покупцеві партіями на загальну кількість в межах об'єму та строків, за ціною і на умовах EXW, FCA, CPT, визначених у відповідній додатковій угоді у відповідності з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року з урахуванням особливостей, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, які мають переважну силу над умовами "ІНКОТЕРМС".

Пунктами 6.1-6.2 договору встановлено, що покупець здійснює 100% попередню оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено самою додатковою угодою. Оплата здійснюється покупцем за умовами, які визначені у відповідній додатковій угоді до договору.

Ціна товару є договірною, зазначається з урахуванням ПДВ і узгоджується у додаткових угодах в залежності від умов поставки товару (пункт 6.4 договору).

Відповідно до пункту 12.1 даної угоди цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2012 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

Судом встановлено, що 14 грудня 2012 року між ТОВ "Єврофенстер" та ТОВ "БНХ Україна" були укладені додаткові угоди № 6, № 7, № 8 та № 9 до Генерального договору поставки нафтопродуктів № 205/34/12 (т. 1, а.с. 21-24).

За умовами вищезазначених додаткових угод позивач зобов'язався передати у власність покупця обумовлений у них товар, а відповідач, у свою чергу - прийняти та оплатити його вартість. Так, за додатковою угодою № 6 до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 1 листопада 2012 року № 205/34/12 відповідачу було поставлено бензин автомобільний А-92 у кількості 30 тон, Дт ЕН 590 сорт F вид II у кількості 45 тон, Дт ЕН 590 сорт С вид II у кількості 75 тон загальною вартістю 1 775 520 грн. 00 коп.; за додатковою угодою № 7 відповідачу було поставлено бензин автомобільний А-92 у кількості 60 тон загальною вартістю 842 976 грн. 00 коп.; за додатковою угодою № 8 відповідачу було поставлено бензин автомобільний А-92 у кількості 30 тон загальною вартістю 417 024 грн. 00 коп.; за додатковою угодою № 9 відповідачу було поставлено бензин автомобільний А-92 у кількості 60 тон загальною вартістю 842 976 грн. 00 коп.

У пункті 3 вказаних додаткових угод сторони встановили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів в сумах, зазначених у вказаних додаткових угодах, на поточний рахунок продавця протягом 10 календарних днів з дати поставки товару.

Крім того, 21 грудня 2012 року між ТОВ "Єврофенстер" та ТОВ "БНХ Україна" були укладені додаткові угоди № 11, № 12 та № 13 до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 1 листопада 2012 року № 205/34/12 (т. 1, а.с. 25-27).

За умовами вищезазначених додаткових угод позивач зобов'язався передати у власність покупця обумовлений у них товар, а відповідач, у свою чергу - прийняти та оплатити його вартість. Судом встановлено, що за додатковою угодою № 11 до Генерального договору поставки нафтопродуктів № 205/34/12 відповідачу було поставлено бензин автомобільний А-92 у кількості 414 тон та бензин автомобільний екологічно поліпшений АИ-92-10 у кількості 918 тон загальною вартістю 18 514 794 грн. 67 коп.; за додатковою угодою № 12 відповідачу було поставлено дизельне автомобільне паливо (ЕН 590) сорт F вид I у кількості 57 тон, дизельне автомобільне паливо (ЕН 590) сорт F вид II у кількості 52 тони та дизельне паливо у кількості 58 тон загальною вартістю 1 916 639 грн. 10 коп.; за додатковою угодою № 13 відповідачу було поставлено бензин автомобільний екологічно поліпшений АИ-92-10 у кількості 200 тон загальною вартістю 2 809 999 грн. 20 коп.

У пункті 3 вказаних додаткових угод сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів в сумах, зазначених у вказаних додаткових угодах, на поточний рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Факт здійснення ТОВ "БНХ Україна" поставки відповідачу нафтопродуктів за додатковими угодами від 14 грудня 2012 року № 6, № 7, № 8, № 9, а також від 21 грудня 2012 року № 11, № 12, № 13 до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 1 листопада 2012 року № 205/34/12 підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками цих суб'єктів господарювання, а саме: від 14 грудня 2012 року № 2644 на суму 1 775 520 грн. 00 коп., від 14 грудня 2012 року № 2641 на суму 842 976 грн. 00 коп., від 14 грудня 2012 року № 2643 на суму 417 024 грн. 00 коп., від 14 грудня 2012 року № 2642 на суму 842 976 грн. 00 коп., від 21 грудня 2012 року № 2692 на суму 5 754 598 грн. 34 коп., від 21 грудня 2012 року № 2693 на суму 12 760 196 грн. 33 коп., від 21 грудня 2012 року № 2694 на суму 590 199 грн. 79 коп., від 21 грудня 2012 року № 2695 на суму 664 099 грн. 54 коп., від 21 грудня 2012 року № 2696 на суму 662 339 грн. 77 коп., від 21 грудня 2012 року № 2739 на суму 2 809 999 грн. 20 коп. (т. 1, а.с. 28-31, 33-38). Даний факт додатково підтверджується відповідними рахунками-фактурами, що виставлялися відповідачу на оплату вищезазначеної продукції (т. 1, а.с. 156-166).

Крім того, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки нафтопродуктів у спрощений спосіб, на виконання якого згідно видаткової накладної від 21 грудня 2012 року № 2690 ТОВ "БНХ Україна" поставило відповідачу нафтопродукти загальною вартістю 9 666 397 грн. 25 коп., а саме: бензин автомобільний А-92 у кількості 567 тон та бензин автомобільний екологічно поліпшений АИ-92-10 у кількості 121 тон.

У зазначеній видатковій накладній сторони погодили, що умовою продажу є відстрочення платежу на 30 календарних днів.

Вказана накладна була підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб.

Проте всупереч умовам Генерального договору поставки нафтопродуктів від 1 листопада 2012 року № 205/34/12 та вищенаведених додаткових угод до нього ТОВ "Єврофенстер" взятий на себе обов'язок по оплаті вартості даного товару та товару, поставленого відповідачу згідно видаткової накладної від 21 грудня 2012 року № 2690, виконало лише частково, заборгувавши позивачу 33 106 326 грн. 22 коп. Даний факт підтверджується наданими позивачем виписками з його банківського рахунку (а.с. 39-97), а також додатково підкріплюється довідкою позивача від 8 жовтня 2013 року № 1780/1 (т. 1, а.с. 32).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за Генеральним договором поставки нафтопродуктів від 1 листопада 2012 року № 205/34/12 та додатковими угодами до нього від 14 грудня 2012 року № 6, № 7, № 8, № 9, від 21 грудня 2012 року № 11, № 12, № 13, а також сума боргу за поставлений останньому товар згідно видаткової накладної від 21 грудня 2012 року № 2690, яка складає 33 106 326 грн. 22 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і ТОВ "Єврофенстер" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "БНХ Україна" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати спірного товару, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 8 жовтня 2013 року № 1780, також просив суд стягнути з ТОВ "Єврофенстер" 1 612 600 грн. 44 коп. пені, нарахованої за прострочення відповідачем оплати товару, поставленого останньому за додатковими угодами від 14 грудня 2012 року № 6, № 7, № 8, № 9 та від 21 грудня 2012 року № 11, № 12, № 13 до спірного Генерального договору поставки нафтопродуктів від 1 листопада 2012 року № 205/34/12 на відповідні суми основного боргу за період з 25 грудня 2012 року по 23 червня 2013 року (з урахуванням часткового погашення відповідачем боргу).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.4 укладеного між сторонами Генерального договору поставки нафтопродуктів від 1 листопада 2012 року № 205/34/12 передбачено, що у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки від суми невиконаних обов'язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої ТОВ "БНХ Україна", відповідає нормативним приписам чинного законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 612 600 грн. 44 коп. пені підлягає задоволенню.

Також позивач на підставі статті 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача суму трьох процентів річних у розмірі 348 213 грн. 24 коп., нараховану на відповідні суми основного боргу (з урахуванням часткового погашення відповідачем суми заборгованості) за додатковими угодами від 14 грудня 2012 року № 6, № 7, № 8, № 9 та від 21 грудня 2012 року № 11, № 12, № 13 до Генерального договору поставки нафтопродуктів від 1 листопада 2012 року № 205/34/12.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірними, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофенстер" (33001, місто Рівне, вулиця Петра Могили, будинок 25, ідентифікаційний код: 35056649) на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "БНХ Україна" (02002, місто Київ, вулиця Луначарського, будинок 4 /ЛІТЕРА А/, ідентифікаційний код: 32305906) 33 106 326 (тридцять три мільйони сто шість тисяч триста двадцять шість) грн. 22 коп. основного боргу, 1 612 600 (один мільйон шістсот дванадцять тисяч шістсот) грн. 44 коп. пені, три проценти річних у розмірі 348 213 (триста сорок вісім тисяч двісті тринадцять) грн. 24 коп., а також 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 1 листопада 2013 року

Суддя Є.В. Павленко