Постанова

від 23.10.2013 по справі 813/7202/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року № 813/7202/13-а

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

за участю сторін:

представника позивача Іванейко Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстахосервіс» про стягнення коштів з рахунків для погашення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2013 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстахосервіс» (надалі - ТзОВ «Транстахосервіс»), в якій просить стягнути кошти у сумі 7 519,96 грн. з банківських рахунків платника податків для погашення податкового боргу. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податкові зобов'язання з податку на додану вартість та по єдиному податку з юридичних осіб визначені контролюючим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, які є узгоджені. Оскільки вжиті органом ДПІ заходи не призвели до погашення податкового боргу, він звернувся з означеним вище позовом до суду.

Відповідно до ухвали судді від 27 вересня 2013 року, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

У зв'язку із виконанням позивачем вимог зазначеної вище ухвали, 09.10.2013 року відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча своєчасно і належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення. Із матеріалів справи вбачається, що поштовий конверт із судовими документами, відправлений судом за зареєстрованим місцем знаходження відповідача (місцезнаходження: м.Львів, вул.Окуневського, 1/159), органами поштового зв'язку повернений з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило.

Згідно з ч.8 ст.35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає, що вжив усі необхідні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи з метою реалізації останнім права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин, суд приходить до переконання, що справа може бути розглянута по суті за наявними у ній доказами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи, а відсутність представника відповідача, відповідно до ст.128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Транстахосервіс» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі м.Львова з 04.09.2001 року за №1005.

Відповідно до довідки ДПІ Шевченківському у районі м.Львова №4758/20-0020 від 07.10.2013 року про заборгованість по платежах до бюджету і згідно даних карток особових рахунків та відомостей про сплату, по Підприємству станом на 07.10.2013 року обліковується заборгованість у загальному розмірі 7 519,96 грн., а саме:

-по податку на додану вартість у сумі 6 386,19 грн.;

-по єдиному податку з юридичних осіб у сумі 1 133,77 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, проведено ряд камеральних перевірок даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та щодо своєчасності подання податкової звітності по єдиному податку з юридичних осіб, за результатами яких складено відповідні акти: №215/103/15-1 від 17.02.2012 року, №860/137/15-2/31588634 від 16.05.2013 року, №405/15-2013/31588634 від 29.11.2013 року, №36/15-10 від 23.01.2013 року та винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

-№0001481510/5266 від 24.02.2012 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі - 170,00 грн. (штрафні (фінансові) санкції);

-№0004901630/697 від 24.05.2012 року, за яким до ТзОВ «Транстахосервіс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 060,00 грн. за платежем податок на додану вартість;

-№0008701630/2140 від 30.11.2012 року, за яким до ТзОВ «Транстахосервіс» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 060,00 грн. за платежем податок на додану вартість;

-№0000751510/2554 від 30.01.2013 року, за яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 020,00 грн. за платежем єдиний податок з юридичних осіб.

Як підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, вказані податкові повідомлення-рішення позивачем було надіслано Підприємству і такі останнім в адміністративному та судовому порядку не оскаржувались.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 вказаної статті визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі м.Львова сформовано та 16 червня 2012 року надіслано відповідачу податкову вимогу від 15.06.2012 року №824 про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 113,77 грн. (у т.ч. основний платіж - 0,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 113,77 грн.).

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У матеріалах справи наявна довідка ДПІ №5018/18-00 від 19.07.2013 року, зі змісту якої судом встановлено, що відповідач має відкриті рахунки в установах банків.

Окрім того, з метою виявлення майна боржника, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова було скеровано запити у Львівське ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львів та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» та Головне управління Держкомзему у Львівській області.

З отриманих відповідей із Львівського ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львів та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області №8085 від 10.10.2012 року, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №9318 від 28.09.2012 року та Головного управління Держкомзему у Львівській області №01-16/3-6719 від 11.10.2012 року вбачається, що за ТзОВ «Транстахосервіс» не зареєстровано автотранспортних засобів і на праві власності чи у користуванні у нього не має зареєстрованих земельних ділянок.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Транстахосервіс» (м.Львів, вул.Окуневського, 1/159; код ЄДРПОУ 31588634) у банках, обслуговуючих такого платника податків кошти у сумі 7 519 (сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 96 коп. для погашення податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 жовтня 2013 року.