Рішення

від 26.01.2009 по справі 5020-3/198-5/620

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"26"

січня 2009 р.

справа

№ 5020-3/198-5/620

За позовом

Севастопольської міської Ради

(99011, м.

Севастополь, вул. Леніна, 3)

до відповідача          суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про розірвання

договору оренди земельної ділянки від 16.03.2006,

Суддя: І.В. Євдокімов

Представники:

Позивач

- Веремчук Марина Андріївна, представник, довіреність № 03-15/3078 від

05.08.08,  Севастопольська міська рада;

Відповідач

- ОСОБА_2, представник, довіреність №  

ВМА № 547441   від 01.11.08,  ФОП ОСОБА_1;

СУТЬ СПОРУ:

Севастопольська

міська Рада (далі -Позивач) звернулась до господарського суду міста Севастополя

з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про

розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,0474 га (кадастровий

номер - 85 364 000 00:01:002:0072), що розташована за адресою: м. Севастополь,

пляж "Омега", 24, укладеного 16.03.2006 між Севастопольською міською

Радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, зареєстрованого в Державному

реєстрі земель 14.04.2006 за № 040665900062.

Позивач

мотивує свої вимоги посиланням на порушення відповідачем умов договору, що

виразилося у використанні земельної ділянки не за цільовим (функціональним)

призначенням, а саме: земельна ділянка використовується Відповідачем не для

реконструкції та обслуговування боулінг-центру (як це передбачено договором

оренди), а для будівництва нового об'єкта містобудування -

спортивно-розважального комплексу з офісами та апартаментами.

Ухвалою

судді Головко В.О. від 11.11.2008 порушено провадження у справі.

          Ухвалою суду від 11.11.2008 вжити

заходи до забезпечення позову шляхом заборони 

відповідачеві - ОСОБА_1 здійснювати будівельні роботи на об'єкті:

"Спортивно-розважальний комплекс з офісами і апартаментами", що

розташований за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега", 24, до

набрання рішенням суду по даній справі законної сили, а також, заборони іншим

особам, в тому числі приватному підприємству "Глобус-плюс"

здійснювати будівельні роботи на об'єкті: "Спортивно-розважальний комплекс

з офісами і апартаментами", що розташований за адресою: м. Севастополь,

пляж "Омега", 24.

24.11.2008

від відповідача надійшла заява про відвід судді Головко В.О.

Ухвалою

в.о. голови суду від 24.11.2008 заява СПД ОСОБА_1 про відвід судді Головко В.О.

відхилена, справа передана до провадження судді І.В. Євдокімова.

Ухвалою

суду від 26.11.2008 справа прийнята до провадження суддею Євдокімовим І.В.

Позовні

вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем норм чинного законодавства в період

дії договору оренди, які зачіпають інтереси позивача.

          Відповідач заявлені позовні вимоги не

визнала, мотивуючи свої заперечення відсутністю з її боку порушень договору

оренди земельної ділянки від 16.03.2006.

Представникам  сторін роз'яснені їх процесуальні права і

обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу

України.

          Заслухавши представників сторін,

дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16

березня 2006 року між Севастопольською міською Радою (Орендодавець) і суб'єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) був укладений

договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,0474 га, розташованою за

адресою: м. Севастополь, пляж "Омега", 24.

Земельна

ділянка надана для реконструкції та обслуговування центра, з віднесенням цих

земель до категорії земель житлової та суспільної забудови, наданих для

роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

Вказаний

договір зареєстрований у Севастопольській міській філії ДП “Центр Державного

земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про

що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.04.2006 за № 040665900062

(а.с.25).

          Підставою для укладання договору

оренди явилося рішення Севастопольської міської Ради № 3828 від 05.10.2005 про

надання відповідачу у оренду на 25 років земельної ділянки у районі пляжу

“Омега” (а.с.12).

          Розглянувши матеріали справи,

дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає

позов таким що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

          Порядок розірвання договорів оренди

земельної ділянки та основні обов'язки сторін договору оренди визначені чинним

законодавством.

          Так, згідно ст.32 Закону України

"Про оренду землі" №161 від 06.10.1998 (з наступними змінами і

доповненнями), на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково

розірваний за рішенням суду у випадку невиконання сторонами зобов'язань,

передбачених статтями 24 та 25 цього Закону і умовами договору, у випадку

випадкового знищення або ушкодження об'єкта оренди, що істотно перешкоджає

передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також, на підставах

визначених Земельним Кодексом та іншими законами України.

          Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України

"Про оренду землі", орендар земельної ділянки  зобов'язаний:

-

приступати до використання земельної ділянки в строки, установлені договором

оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку;

-

виконувати встановлені відносно об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі,

передбаченим законом або договором оренди землі;

-

дотримувати режиму використання земель природно-заповідного й іншого

природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного

призначення;

- у

п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки

державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу

державної податкової служби.

          Згідно ч.1 ст.96 Земельного Кодексу

України, землекористувач зобов'язаний:

а)

забезпечувати використання землі по цільовому призначенню;

б)

дотримувати вимоги законодавства про охорону навколишнього середовища;

в)

вчасно платити земельний податок або орендну плату;

г) не

порушувати прав власників суміжних земельних ділянок і землекористувачів;

г)

підвищувати родючість ґрунтів і зберігати інші корисні властивості землі;

д)

вчасно надавати відповідним органам виконавчої влади й органам місцевого

самоврядування відомості про стан використання земель й інших природних

ресурсів у порядку, установленому законом;

е)

дотримувати правил добросусідства й обмеження, пов'язані із установленням

земельних сервітутів й охоронних зон;

е)

зберігати геодезичні знаки, протиерозійні спорудження, мережі зрошувальних й

осушувальних систем.

          У процесі розгляду справи судом не

встановлені факти порушень із боку відповідача положень чинного законодавства

та умов укладеного сторонами договору оренди, а твердження позивача про такі

порушення не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

          Так, твердження позивача про

використання земельної ділянки не за його цільовим призначенням не підтверджено

матеріалами справи.

          Згідно ст.19, 20 Земельного кодексу

України, віднесення земель до тієї або іншої категорії здійснюється на підставі

рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно

до  їх повноважень.

          Відповідно до п.6 рішення

Севастопольської міської Ради № 3828 від 05.10.2005, земельна ділянка площею

0,0474га була надана відповідачеві для реконструкції та обслуговування

боулінг-центру з віднесенням земель наданих для роздрібної торгівлі та

комерційних послуг, до категорії житлової та суспільної забудови.

          Згідно п.1.1 договору оренди

земельної ділянки, укладеного 16.03.2006 між Севастопольською міською Радою

(орендодавець) і ПП  ОСОБА_1 (орендар),

земельна ділянка надається для реконструкції та обслуговування центра з

віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови,

наданих для роздрібної торгівлі та комерційних послуг.

          Як встановлено судом, цільове

призначення зазначеної земельної ділянки не змінювалось, землі використовуються

орендарем за цільовим призначенням.

Також,

твердження позивача про відсутність у відповідача дозволу на проведення

будівельних робіт спростовується фактичними обставинами справи.

Так,

згідно п.п. д) п.9.2.2 договору оренди, орендар зобов'язаний реконструкцію

капітального об'єкта та благоустрій прилягаючої території  здійснити тільки відповідно до

архітектурно-планувального завдання, проектної документації, що пройшла

експертизу у встановленому законом порядку, після одержання дозволу в інспекції

державного архітектурно-будівельного контролю.

          У відповідності зі ст.29 Закону

України "Про планування та забудову території" № 1699 від 20.04.2000,

дозвіл на виробництво будівельних робіт - це документ, що засвідчує право

забудовника та підрядника на виробництво будівельних робіт, підключення об'єкта

будівництва до інженерних мереж і споруджень, видачу ордерів на виробництво

грабарств.

Згідно

ч.3 ст.29 зазначеного Закону, дозвіл на виробництво будівельних робіт

видається, на підставі дозволу виконавчого органа відповідної ради або місцевий

державної адміністрації про дозвіл на будівництва об'єкта містобудування.

          Відповідно до зазначених норм чинного

законодавства 07.05.2008 відповідачеві інспекцією ДАБК у м. Севастополі був

виданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 772 на зазначеній земельній

ділянці, що підтверджується копією зазначеного документа в матеріалах справи.

          Згідно ч.5 ст.24 Закону України

"Про планування й забудову території", дозвіл на будівництво об'єкта

містобудування - це документ, що надає право замовникам на одержання вихідних

даних на проектування, виробництво проектно-дослідницьких робіт та одержання

дозволу на виробництво будівельних робіт, у порядку визначеному цим Законом,

тобто зазначений документ і послужив підставою для видачі відповідачеві дозволу

на виробництво будівельних робіт на земельній ділянці.

          Таким чином, твердження позивача про

відсутність дозволу на будівництво об'єкта містобудування не знайшло

підтвердження при розгляді справи.

          Також, суд дійшов висновку, що

позивач не обґрунтував заявлені позовні вимоги нормами матеріального права,

які, на думку позивача, порушив відповідач у період дії договору оренди від

16.03.2006.

          Так, як на підставу для розірвання

договору оренди, позивач посилається на ч.2 ст.651 Цивільного Кодексу України.

          Дійсно, згідно  ч.2 ст.651 Цивільного Кодексу України,

договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі

сторін у випадку істотного порушення договору другою стороною в інших випадках,

установлених договором і законом.

          У той же час відповідно до ч.2 ст.651

ЦК України, істотним є таке порушення стороною договору, якщо внаслідок

заподіяної цим шкоди друга сторона значною мірою  втрачає те, на що вона розраховувала при

укладанні договору.

          Однак, у цьому випадку судом не встановлені

будь-які порушення договору оренди земельної ділянки від 16.03.2006 з боку

відповідача, у тому числі істотні порушення договору.

          Позивачем також, не визначена і не

обґрунтована шкода, заподіяна позивачеві порушеннями договору, за твердженням

позивача, з боку відповідача.

          Крім того, сторонами в договорі

оренди від 16.03.2006, встановлений порядок одностороннього розірвання договору

з ініціативи Орендодавця - позивача в справі.

          Так, відповідно до  п.12.4 договору оренди Орендодавець може

розірвати договір в односторонньому порядку в наступних випадках:

-

використання Орендарем земельної ділянки не по цільовому призначенню;

-

несплати Орендарем протягом  трьох

місяців орендної плати в повному обсязі.

          Судом не встановлено факту

нецільового використання земельної ділянки відповідачем.

Крім

того, позивачем не представлено суду доказів наявності заборгованості

відповідача по орендній платі.

          На підставі вищевикладеного суд

уважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно

зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові

судові витрати покладаються на позивача.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 -85 Господарського

процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Скасувати заходи по забезпеченню

позову, яки вжито ухвалою суду від 11.11.2008 шляхом заборони відповідачеві

ОСОБА_1здійснювати будівельні роботи на об'єкті: "Спортивно-розважальний

комплекс з офісами і апартаментами", що розташований за адресою: м.

Севастополь, пляж "Омега", 24, а також заборони  іншим особам, в тому числі приватному

підприємству "Глобус-плюс" здійснювати будівельні роботи на об'єкті:

"Спортивно-розважальний комплекс з офісами і апартаментами", що

розташований за адресою: м. Севастополь, пляж "Омега", 24.

    Суддя                                                                                                   

І.В.  Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

04.02.2009

Розсилка:

1.          Севастопольська міська Рада(99011, м. Севастополь, вул. Леніна,

3)

2.          Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

3.          Справа

4.          наряд