Рішення

від 22.01.2009 по справі 50/188-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2009 р.                                                           

Справа № 50/188-08

вх.

№ 9351/2-50

Суддя

господарського суду  

при секретарі

судового засідання

за участю

представників сторін:

позивача -

ФОП ОСОБА_1.,

1-ого

відповідача - Чернушко О.В.,дов. № 08-11/3144/2-08 від 11.11.2008 р.,

2-ого

відповідача - не з"явився

3-ого

відповідача - Погорєлов І.С., дов.  від

07.11.2008 р.

розглянувши

справу за позовом СПДФО ОСОБА_1., м. Харків 

до  1) Харківська міська рада, м. Харків

2) ТОВ

"Преса-Харків", м.Харків

    3) 

Київський ВДВС Харківського МУЮ, м.Харків  

про визнання

права власності та звільнення майна 

з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить

суд визнати за ним право власності на кіоск-павільйон 892000000 2002 року  випуску, виробництва АТ ЗЕМЗ

"Зміївметалосервіс" та звільнити його з-під арешту, накладеного

25.06.2008 р. державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ актом серії

АА № 752364 від 25.06.2008 р.

В судовому

засіданні  22.01.2009 р. позивач пояснив,

що державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ  при виконанні 

наказу  господарського суду

Харківської області від 14.05.2007 р. по справі № 11/74-07 помилково звільнена

земельна ділянка за адресою: вул.Академіка Павлова, 305 площею 0,0012 га,   накладений арешт на кіоск-павільйон, який

переданий на зберігання ОСОБА_2. Однак, вказаний кіоск належить позивачу на

праві власності та  місто, на якому він

був розміщений надане йому в користування відповідно договору №79 від 17.05.2008

р

Другий

відповідач  в судове засідання не

з"явився,  відзиву не представив,

однак до суду повернулася ухвала про порушення провадження у справі  з відміткою 

пошти "За зазначеною адресою не значиться".

Першій

відповідач в даному судовому засіданні надав відзив (вх. № 578 від 22.01.2008

р.) в якому зазначив, що проти позову не заперечує.

Третій

відповідач в даному судовому засіданні 

пояснив, що під час  

виконання  наказу  господарського суду Харківської області від

14.05.2007 р. по справі № 11/74-07 у державного виконавця не було жодних

документів, які б посвідчували належність на праві власності арештованого

майна  позивачу, а не другому

відповідачу  та зазначив, що при здійсненні

виконавчого провадження  він діяв

відповідно чинного  законодавства та

вирішення спору  залишає на розсуд суду.

Заслухавши  присутніх представників сторін, дослідивши

матеріали справи, судом встановлено 

наступне.

28.12.2002 р.

позивач придбав  кіоск-павільон

892000000  вартістю 11600,00 грн.,

що  підтверджується накладною № 581 від

28.12.2002 р.та  квитанціями   до прибуткового касового ордера № 318 від

29.12.2002 р, № 300 від 06.12.2002 р., № 292 від 02.12.2002 о. , № 281 від

25.11.2002 р., № 317 від 28.12.2002 р., № 27.12.2002 . та № 310 від 25.12.2002

р. на загальну суму  11600,00 грн.

17.05.2008

р.  між позивачем та КП

"Студентське" укладений договір №79, відповідно умов якого КП

"Студентське" надав в експлуатацію (користування)  місто для розташування малої архітектурної

форми з метою  здійснення підприємницької

діяльності - для продажу непродовольчих товарів, яке розташовано  за адресою: м.Харів, вул.Аадеміка Павлова,

305 та який відповідно до п.2.1.Договору,  

діє до 17.05.2009 р. 

17.05.2008 р.

згідно акту приймання-передачі КП "Студентське" передав, а позивач

прийняв в експлуатацію земельну ділянку за вказаною адресою.

Відповідно

до  наданих позивачем квитанцій  він 

належним чином виконує умови Договору та оплачує оренду плату.

Однак, рішенням

господарського суду Харківської області від 14.05.2007 р.   по справі 11/74-07  було 

зобов'язано  другого відповідача

звільнити самовільно зайняту кіоском земельну ділянку по вулиці Академіка

Павлова, 305 у місті Харкові та повернути її 

першому відповідачу.

Відповідно

листа заступника начальника головного управління юстиції у Харківській області

№ 20632/24578 від 27.10.2008 р., на виконання рішення господарського суду  Харківської 

області  від 14.05.2007 р.  та наказу 

по справі 11/74-07 державним виконавцем здійснені заходи примусового

виконання та 25.06.2008 р.  складений Акт

серія АА № 752364 опису й арешту кіоску, земельна ділянка була звільнена та

приведена у придатний стан, а сам кіоск переданий на відповідальне  зберігання ОСОБА_2.

Відповідно

до  ст.206 ЦК України, усно можуть

вчинятися правочини,  які повністю

виконуються сторонами  у  момент 

їх  вчинення,  за 

винятком правочинів,  які

підлягають   нотаріальному   посвідченню  

та   (або)    державній реєстрації,  а 

також правочинів,  для яких

недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.  Юридичній 

особі,  що  сплатила 

за  товари  та послуги на підставі усного правочину з

другою стороною,  видається  документ, що підтверджує підставу сплати та

суму одержаних грошових коштів.

 Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов 

договору  та  вимог 

цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться.

Відповідно до

ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним  чином.

Як свідчать

надані позивачем  до матеріалів справи

докази, ним здійснена оплата за придбаний кіоск-павільон  в повному обсязі.

Згідно ст. 16

ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого

особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту

цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст. 328

ЦК України,  право власності набувається

на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  Право 

власності вважається набутим правомірно, 

якщо інше прямо  не  випливає 

із  закону  або 

незаконність  набуття  права власності не встановлена судом.

Згідно ст.41

Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися

своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному

законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до

ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном

на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які

не суперечать закону.

Відповідно

ст.321 ЦК України, право власності є непорушним . Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права власності у його здійсненні.

Відповідно  ст. 392 ЦК України,  власник майна може пред'явити позов про

визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається

іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право

власності.

Відповідно

до  ст.59 Закону України "Про

виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено

арешт, належить їй,  а не

боржникові,  може  звернутися 

до  суду  з 

позовом  про визнання права на

майно і про звільнення майна з-під арешту.У 

разі  прийняття  судом 

рішення про звільнення майна з-під арешту або  сплати 

боржником  повної  суми 

боргу  за  виконавчим документом   до 

реалізації  арештованого  майна 

боржника,  майно звільняється

з-під арешту за постановою  державного  виконавця 

не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Копія  постанови  про 

звільнення  майна з-під арешту

надсилається боржнику  та до органу

(установи),  якому була надіслана

постанова про  накладення арешту на майно

боржника на виконання.

Таким чином,

суд дійшов до  висновку, що право власності

на спірний кіоск-павільон підтверджується наданими в судовому засіданні

документами, у зв"язку з чим, вважає позовні вимоги обґрунтованими та

такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що

позивач не наполягає на стягненні з відповідачів витрат по сплаті державного

мита та  витрат на інформаційно-технічне

забезпечення  судового процесу, суд

вважає за можливе залишити їх за позивачем.

На підставі

викладеного та керуючись 

ст.ст.16,319,321,331,376,392 ЦК України,   ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43,44, ст.ст. 82-85

Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити в повному обсязі.

Визнати за

фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

АДРЕСА_1)  право власності на

кіоск-павільйон 892000000 2002 року  випуску, виробництва АТ ЗЕМЗ

"Зміївметалосервіс".

Звільнити з-під

арешту,  накладеного 25.06.2008 р.

державним виконавцем Київського ВДВС Харківського МУЮ відповідно  акту опису та арешту серії АА № 752364  кіоск-павільйон 892000000 2002 року  випуску, виробництва АТ ЗЕМЗ

"Зміївметалосервіс".

Суддя