Рішення

від 15.10.2013 по справі 905/5021/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.2013 Справа № 905/5021/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», м. Полтава, Полтавська область

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Екодон», м. Макіївка, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної фінансової інспекції в Полтавській області, м. Полтава

про стягнення 553 182грн. 13коп.

за участю:

від позивача: представник не з'явився

від відповідача: Мельник І.В. - представник за довіреністю №26/09-01 від 26.09.2013р, Зінов`єв І.Л. -директор

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: представник не з'явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.10.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал. №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», м. Полтава, Полтавська область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Екодон», м. Макіївка, Донецька область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Державної фінансової інспекції в Полтавській області, м. Полтава, про стягнення збитків у сумі 553 182грн. 13коп.

Ухвалою суду від 12.07.2013р. суддею Стукаленко К.І. було порушено провадження у справі №905/5021/13, розгляд справи призначений на 31.07.2013р.

Розпорядженням голови господарського суду від 09.09.2013р., у зв'язку зі знаходженням судді Стукаленко К.І у відпустці, справу №905/5021/13 було передано на розгляд судді Мельниченко Ю.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на встановлення Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача фактів порушення вимог чинного законодавства, які полягають в порушенні відповідачем умов договору №856 від 31.10.2011р. в частині поставки труб поліетиленових Спіро РЕ 100 SN8, зовнішній діаметр яких відрізняється від діаметру, який передбачався акцептованою пропозицією конкурсних торгів, договором №856 від 31.10.2011р. та проектно-кошторисною документацією, що й стало підставою для висновку позивача про завдання йому збитків на суму 553 182грн. 13коп.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст. 22, 629 Цивільного кодексу України, Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що кошторисною документацією передбачено постачання труби Спіро РЕ 100 SN8 Ш 500, вказаному діаметру відповідає труба, що має зовнішній діаметр 568 мм, яку й було придбано відповідачем. Посилання в акті КБ-2в на трубу Спіро РЕ 100 SN8, з зовнішнім діаметром 500 мм є технічною помилкою, оскільки в технічній документації була зазначена труба Спіро саме з зовнішнім діаметром 568мм.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, про судове засідання 15.10.2013р. була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції з відміткою про її отримання 02.10.2013р., однак, у засідання суду представника не направила, письмових пояснень по суті спору не надала, вимоги суду не виконала.

Позивач у судове засідання 15.10.2013р. не з'явився, через канцелярію суду надав заяву №юр/136 від 08.10.2013р., в якій просив суд розглянути справу по суті без участі представника позивача.

У судовому засіданні представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили та наполягали на вирішенні спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.10.2011р. між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП Екодон» (далі - підрядник) був укладений договір №856 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язується до 25.12.2011р. виконати роботи з «реконструкції та аварійно-відновлювальні роботи каналізаційного колектору по вул. Пушкарівській, 26 та вул. Енгельса, 27 в м. Полтава II етап», а замовник - прийняти і оплатити такі роботи або послуги.

Ціна договору, згідно п. 3.1 договору становить 1 650 462грн. 91коп., у т.ч. ПДВ 275 077грн. 15коп. та є твердою, що співпадає з даними договірної ціни. Відповідно до п. 3.2 договору, ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Додатковою угодою №1 до договору від 30.12.2011р. (п. 1 додаткової угоди), сторонами було погоджено зменшити ціну договору та встановити у сумі 849 714грн. 58коп.

Як встановлено п. 4.1 договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником шляхом оплати після пред'явлення учасником рахунка на оплату робіт (послуг) та акту приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2001р. №1764 у термін до 23.11.2011р. в розмірі 30 % загального обсягу робіт на придбання і постачання матеріалів та конструкцій, або поетапної оплати замовником виконаних робіт (наданих послуг).

Оплата за виконані роботи, згідно п. 4.5 договору, здійснюється замовником відповідно до акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки КБ-3.

Договір №856 від 31.10.2011р. був підписаний повноважними представниками сторін, підписи скріплені печатками підприємств. Наявність повноважень осіб, якими підписані договори, на вчинення такої дії, сторонами визнається, оригінальність підписів не оспорюється. Аналіз змісту договору, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, отже, договірні відносини сторін підпадають під регулювання § 3 Глави 61 Цивільного кодексу України, Глави 33 Господарського кодексу України, свідчить про досягнення сторонами домовленостей щодо всіх істотних умов договору цього виду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що договір в розумінні ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України є укладеним та створює для сторін певні права та обов'язки.

Як свідчать матеріали справи, у виконання умов договору відповідачем були виконані будівельні роботи, за наслідком чого сторонами було підписано акт №31 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. від 30.12.2011р. (форма КБ-2в) на суму 849 714грн. 58коп., у тому числі ПДВ 141 619грн. 10коп. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт /та затратах/ за грудень 2011р. від 30.12.2011р. (форма КБ-3) на суму 849 714грн. 58коп., у тому числі ПДВ 141 619грн. 10коп.

Вказані первинні документи підписані повноважними представниками сторін без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств, претензії щодо обсягів фактично виконаних відповідачем робіт або щодо їх якості відповідачем не висуваються.

При цьому, судом було встановлено, що акт №31 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. від 30.12.2011р. (форма КБ-2в) містить посилання на договір №586 від 31.10.2011р., вказане посилання, як вбачається з письмових пояснень представників сторін, наданих у судовому засіданні 26.09.2013р. є помилковим, фактично вказаний акт було підписано сторонами на підставі договору №856 від 31.10.2011р.

В свою чергу, позивачем як замовником, в якості оплати вартості робіт за договором на рахунок відповідача шляхом безготівкового переказу були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 849 714грн. 58коп., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку відповідача за 18.11.2011р. на суму 495 138грн. 87коп. та за 20.04.2012р. на суму 354 575грн. 71коп.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем за договором були виконані будівельні роботи загальною вартістю 849 714грн. 58коп., які позивачем були прийняті та оплачені в повному обсязі.

Розглядаючи даний спір, предметом якого є стягнення з відповідача на користь позивача збитків, суд виходить з наступного.

В силу ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржником, яким порушене зобов'язання, відшкодовуються кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором.

Виходячи з того, що укладений сторонами договір №856 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 31.10.2011р. за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, правовідносини сторін врегульовані нормами Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Статтею 883 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкту, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник, зокрема, відшкодовує збитки в повному обсязі. Аналогічні норми встановлені ст.322 Господарського кодексу України.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Згідно із ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Таким чином, аналіз чинного законодавства свідчить про те, що відшкодування збитків є заходом цивільної відповідальності, а збитками є об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також в неодержанні кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

При цьому, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності з відшкодування збитків за загальними правилами є: протиправність поведінки, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки) та причинний зв'язок між протиправною поведінкою і завданими збитками. Умовою відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання у вигляді відшкодування збитків також є вина боржника, однак, кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.

Позивач зобов'язаний довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням та збитками, що у даному випадку не зроблено.

Як зазначалось, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір №856 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 31.10.2011р., отже, між сторонами по справі відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України виникли господарсько-договірні зобов'язання.

Сплата позивачем на користь відповідача грошових коштів відбулась в межах господарсько-договірних зобов'язань за договором №856 від 31.10.2011р., тобто, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов'язання за договором були виконані у повному обсязі.

Доводячи позовні вимоги щодо стягнення збитків у сумі 553 182грн. 13коп., позивач посилається на акт Державної фінансової інспекції в Полтавській області №06-21/168 від 21.03.2013р., яким було встановлено порушення відповідачем умов договору в частині поставки труб поліетиленових Спіро РЕ 100 SN8, зовнішній діаметр яких відрізняється від діаметру, який передбачався акцептованою пропозицією конкурсних торгів, договором №856 від 31.10.2011р. та проектно-кошторисною документацією (передбачено постачання труби з зовнішнім діаметром 500 мм, фактично поставлена труба, зовнішній діаметр якої 568 мм, а внутрішній - 500 мм), що й стало підставою для висновку позивача про завдання йому збитків на загальну суму 553 182грн. 13коп.

Разом тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що понесення позивачем вказаних витрат зумовлено саме поставкою труб іншого діаметру, ніж передбачено акцептованою пропозицією конкурсних торгів, договором №856 від 31.10.2011р. та зазначено в акті приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, отже, всупереч приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено наявності прямого причинного зв'язку між діями відповідача, і понесеними позивачем витратами, з яких складаються заявлені до стягнення збитки, обов'язок чого покладений саме на позивача.

Роблячи такий висновок, суд зазначає, що акт №06-21/168 від 21.03.2013р., складений за наслідками проведення ревізії фінансово-господарської діяльності позивача Державною фінансової інспекції в Полтавській області, не є безумовним доказом понесення позивачем збитків у сумі 553 182грн. 13коп. в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, виходячи з приписів ст. 129 Конституції України, за якими однією із засад судочинства є змагальність, яка полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту та за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції, позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у сумі 553 182грн. 13коп. задоволенню не підлягають.

Витрати позивача зі сплати судового відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Конституцією України, ст.ст. 22, 526, 623, 883 Цивільного кодексу України, ст. 174, 179, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 33-35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40-а, ідентифікаційний код 03361661) до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Екодон» (86147, Донецька область, м. Макіївка, кв-л Желєзнодорожний, буд. 19, кв. 24, ідентифікаційний код 35285631) про стягнення збитків у сумі 553 182грн. 13коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 15.10.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.10.2013р.

Суддя Ю.С. Мельниченко