Постанова

від 03.10.2013 по справі 801/7658/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2013 р. (16:44)м.Сімферополь Справа №801/7658/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., суддів - Ольшанської Т.С., Сидоренко Д.В., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача Міндоходів і зборів України - Терещенко І.С.,

від відповідача ДПІ у м.Сімферополі- не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, Міністерства доходів і зборів України

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" (далі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Міністерства доходів і зборів України, Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів із наступними вимогами:

- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України по не прийняттю як податковий звіт декларацію з податку на додану вартість ТОВ "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" за червень 2013 року;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України прийняти податкову декларацію ТОВ "Спецпромрезерв" з ПДВ за липень 2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим прийняти податкову декларацію ТОВ "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" з ПДВ за червень 2013 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року;

- крім того просили стягнути на користь позивача понесені під час розгляду справи судові витрати, а також зобов'язати надати звіт про виконання постанови у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Окружного адміністративного суду АРК від 24.02.2011 року у справі №2а-10010/10/6/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 року, визнано протиправним та скасоване скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Континенталь інтернешнл компані, лімітед", що оформлене актом № 321/15-2 від 20.042010 року скасоване. Однак, відповідачем не внесено запису до Реєстру записів про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, у зв'язку із цим, податкову звітність позивача з ПДВ не приймають, у тому числі декларацію за червень 2013 року.

Ухвалами суду від 13.09.2013 відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила останні задовольнити.

Представник Міністерства доходів і зборів України в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Відповідно до довідки про взяття на облік платників податків позивач перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополі, договір про визнання електронних документів було підписано із ДПІ у м. Сімферополі, таким чином податкова декларація подається до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, отже Міністерство доходів і зборів України немає ніякого відношення щодо прийняття даної декларації, тому вимога про визнання протиправними дій до них є неправомірною. Міністерство доходів і зборів України лише перевіряє наявність порушень заповнення та подання податкової звітності та її відповідності затвердженому формату (зразку), але ніяким чином не веде прийом декларацій від платників податків.

Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим явку свого представника не забезпечила, заперечень на адміністративний позов не надала, про причини неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у відсутність представника не надсилала.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників позивача та ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Вислухавши пояснення присутнього представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Повноваження податкового органу, що дозволяють відмовити в прийнятті податкової декларації встановлені п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, який набрав чинності на час виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене, відповідачі виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктами владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення дій відповідачів, суд зобов'язаний перевірити, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбаченій Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" (далі - ТОВ "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД") зареєстроване в якості юридичної особи 11.08.1992 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 438590 та довідкою АА № 007519 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), в тому числі податку на додану вартість та фактично перебуває на обліку в Державній податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів в АР Крим.

18.07.2013 позивач засобами електронного зв'язку подало до ДПІ у м.Сімферополі ГУ мін доходів в АРКрим податкову деклараціюіз ПДВ за червень 2013 року.

Квитанцією №1 від 18.07.2013 ДПС України до відома позивача доведено про неприйняття декларації в зв'язку з тим, що позивач не значиться в Реєстрі платників ПДВ.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно п. 48.3. ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; податкова звітність, складена з порушенням, не вважається податковою декларацією.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 р. за № 1490/20228 затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі -Порядок №1492).

Надана позивачем декларація із ПДВ, копія якої наявна в матеріалах справи, не містить в собі будь-яких порушень наведених вище норм законодавства.

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку №1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку№1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі -згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу Міндоходів за місцем реєстрації платника податків.

З пояснень представників сторін вбачається, що договір про визнання електронних документів позивачем було підписано із ДПІ в м. Сімферополі правонаступниками якої був ДПІ в м.Сімферополі ДПС України та на даний час є ДПІ в м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Квитанція про одержання звіту в електронній формі (далі - перша квитанція) -електронний документ, що формується програмним забезпеченням центру обробки електронної звітності або оператора та засвідчує факт і час одержання звіту в електронній формі (Наказ Державна податкова адміністрації України від 06.04.2009 № 168 "Про впровадження централізованої системи електронної податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011.

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 за № 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності" (далі - Наказ №233), а саме п. 7.4 перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу №233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

18.07.2013 ДПС України доведено до відома позивача про неприйняття податкової декларації.

Відповідно до п.4.5 Наказу ДПА Украйни від 31.12.2008р. № 827 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України - якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме: 1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються; 2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється); 3) не скріплено печаткою платника податків; 4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності; 5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); 6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання; 7) подана ксерокопія звітних документів; 8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

У таких випадках працівники структурного підрозділу ДПС України, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС України такої податкової звітності відповідно до норм Податкового кодексу України.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Центральним органом виконавчої влади на час розгляду справи є Міністерство доходів та зборів України.

П.2.4. IIоложення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює: - розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру; - організацію реєстрації платників ПДВ; - присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів; - формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ; - розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру; - виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо); - автоматизоване ведення бази Реєстру; - розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру; - оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків Міністерства доходів та зборів України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ м.Сімферополя безпосередньо прийом декларацій та відображення даних зазначених в декларації в особовій картці платника податків.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації позивачу було направлено саме з ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України №233 від 10.04.2008 не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень Міністерство доходів та зборів України, відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії ДПС України правонаступником якого є Міністерство доходів та зборів України по неприйняттю як податкового звіту декларації позивача, однак не мотивованими та задоволенню не підлягаючими вимоги про зобов'язання Міністерство доходів і зборів України прийняти податкову декларацію позивача з ПДВ за червень 2013 року. З огляду на викладене в даній частині вимог суд в задоволенні позову відмовляє, як необґрунтовані.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову до ДПІ в м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 по справі № 2а-10010/10/6/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД", оформлене актом № 321/15-2 від 20.04.2010.

Ухвалою Севастопольського адміністративного суду від 12.09.2011 апеляційну скаргу ДПІ в м.Сімферополі АР Крим залишено без задоволення та вказану постанову Окружного адміністративного суду АР Крим залишено без змін.

Отже, оскільки рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД", оформлено актом № 321/15-2 від 20.04.2010, визнано протиправним та скасовано, а також враховуючи, що дія зазначеного рішення зупинена, у відповідача були відсутні підстави для невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача документом податкової звітності у зв'язку з тим, що позивач не зареєстрований платником податку на додану вартість, до набрання судового рішення по справі законної сили.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м.Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ позивача набрало законної сили.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 № 1172/11/13-10.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за червень 2013 року у ДПІ в м.Сімферополі були відсутні.

Як вбачається із п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за N 843/11123 (далі -Інструкція № 276), якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Пунктом 3.5 Інструкції № 276 передбачено, що у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Згідно до п. 3.6 Інструкції № 276 форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за липень 2013 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

Наведені положення законодавства надають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, судова колегія зауважує, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Відповідачем у разі оскарження до суду відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації є орган державної податкової служби, що надіслав відповідне повідомлення.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі ВАС України №1503/12/13-12 від 15.06.2012.

У зв'язку із викладеним, суд вважає відмову в прийнятті податкової декларації позивача з податку на додану вартість такою, що вчинена з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, протиправною.

При цьому, як зазначив Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі №1503/12/13-12 від 15.06.2012, вимогу про визнання протиправними дії податкового органу варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.

Отже належним способом захисту порушеного права позивача в цій частині позовних вимог є визнання протиправною відмову в прийнятті декларації з податку на додану вартість позивача.

З викладених вище підстав та позицій ВАС України, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 11 КАС України вийти за межи позовних вимог та в резолютивній частині постанови зазначити, що податкову декларацію з ПДВ необхідно вважати такою, що подана позивачем без окремого зобов'язання відповідача вчинення дій по її прийняттю. Між тим, обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню є вимоги про зобов'язання ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим відобразити в картці особового рахунку з ПДВ позивача показники зазначені в декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року, поданої 19.08.2013. При цьому суд рахує, що саме таким чином права позивача в цій частині вимог будуть поновленими у повному обсязі.

Частиною 1 ст.267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання в рівних частках із рахунків відповідачів.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 08.10.2013.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Міністерства доходів і зборів України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" за червень 2013 року.

3. Вважати декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" за червень 2013 року з ПДВ поданою датою її фактичного отримання органом державної податкової служби - 18.07.2013р.

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року, поданої 18.07.2013.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКФ "Континенталь інтернешнл компані, ЛТД" (ЄДРПОУ 13791517) судовий збір у розмірі 34,41 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання в рівних частках із рахунків Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим та Міністерства доходів і зборів України.

6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням надати звіт до Окружного адміністративного суду АР Крим про виконання постанови у справі.

7. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Радчук А.А.

Суддя Сидоренко Д.В.

Суддя Ольшанська Т.С.