Постанова

від 25.09.2013 по справі 801/7289/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 вересня 2013 р. (14:46)м.Сімферополь Справа №801/7289/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:

від позивача - Раскіна О.Є.,

від відповідача - Чакал А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімеко"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України в м.Сімферополі АР Крим

про скасування рішення та повернення надмірно сплаченої суми.

Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімеко" (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим (далі-відповідач) із наступними вимогами:

- визнати перерахований платіжними дорученнями від 11.05.2010 № 1273 та від 05.08.2010 № 1591 збір за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів 4 класу небезпеки у сумі 130698,24 (сто тридцять тисяч шістсот дев'яносто вісім) грн 24 коп. надмірно сплаченою сумою грошового зобов'язання;

- відмінити рішення ДПІ у м. Сімферополі від 21.06.2013 року (вих. № 13418/10/20- 2) за заявою ТОВ «СІМЕКО» щодо повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань;

- зобов'язати ДПІ у м.Сімферополі повернути надмірно сплачену суму збору за забруднення навколишнього природного середовища (130698,24 грн.) позивачу шляхом направлення усієї суми на відшкодування податкового боргу з екологічного податку.

Позов мотивовано тим, що у 2010 році позивачем нараховано сплачено загальний збір за забруднення навколишнього природного середовища: за 1 квартал 2010 - 43200,00 грн. та за 2 квартал 2010 - 90100,00 грн., а разом - 133300 грн., з яких збір за розміщення відходів 4 класу небезпеки твердих побутових відходів, доставлених на полігон самостійно власниками відходів) склав за 1 квартал 2010 року - 41464,32 грн., за 2 квартал 2010 року - 89233,92 грн., а разом - 130698,24 грн.

Далі, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16 грудня 2011 року, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2013 року по адміністративній справі №2а-3565/11/0170/25 визнано, що позивач не був платником збору за забруднення навколишнього природного середовища у періоді з січня 2009 року по липень 2010 року, та не повинен був сплачувати вказаний збір.

29 травня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення згідно вимог ст.43.2 Податкового кодексу надмірно сплаченої суми збору та враховуючи заборгованість за сплатою екологічного податку за 1 квартал 2013 року, просило направити всю суму на відшкодування вказаного податкового боргу.

Згідно листа відповідача від 21.06.2013 року за вих.№ 13418/10/20-2, позивачу відмовлено у поверненні та перерахуванні вказаних коштів посилаючись на відсутність уточнених податкових декларацій та відсутності надміру сплачених сум зі збору.

Ухвалами суду від 23.07.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 01.08.2013 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Управління Державної казначейської служби України в м.Сімферополі АР Крим.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала підтримавши підстави відмови вказані у листі від 21.06.2013 року за вих.№ 13418/10/20-2 та пояснила, що оскільки позивач не надавав уточнюючі податкові декларації, тому у нього відсутності надміру сплачені суми зі збору за забруднення природного навколишнього природного середовища. Письмових заперечень проти позову не надали.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Судом встановлено що ТОВ «Сімеко» (ЄДРПОУ 35651023) зареєстровано 20.12.2007 та перебуває на податковому обліку у відповідача.

В 2010 році позивачем нараховано та сплачено загальний збір за забруднення навколишнього природного середовища: за 1 квартал 2010 року в розмірі 43200,00 грн. (платіжне дорученням від 11.05 2010 № 1273) та за 2 квартал 2010 року 90100,00 грн. (платіжне доручення від 05.08.2010 р. № 1591), із яких збір за розміщення відходів 4 класу небезпеки твердих побутових відходів, доставлених на полігон самостійно власниками відходів склав за 1 квартал 2010 року - 41464,32 грн. та за 2 квартал 2010 року - 89233,92 грн., а разом 130698,24 грн.

29 травня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення згідно вимог ст.43.2 Податкового кодексу надмірно сплаченої суми збору та враховуючи заборгованість за сплатою екологічного податку за 1 квартал 2013 року, просив направити всю суму на відшкодування вказаного податкового боргу.

Згідно листа відповідача від 21.06.2013 року за вих.№ 13418/10/20-2, позивачу відмовлено у поверненні та перерахуванні вказаних коштів посилаючись на відсутність уточнених податкових декларацій та відсутності надміру сплачених сум зі збору.

Не погодившись із вказаними діями відповідача позивач звернувся до суду із даним позовом про захист порушених прав.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіривши обґрунтованість заявлених позивних вимог суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16 грудня 2011 року по адміністративній справі №2а-3565/11/0170/25 яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 квітня 2013 року, позов ТОВ "Сімеко" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення, винесені Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі № 0024032301\0 від 08.10.2010 року, яким ТОВ "Сімеко" визначено грошове зобов'язання зі збору за забруднення зовнішнього середовища на загальну суму 18835299,36 гривень, з яких 9417649,68 гривень - основний платіж та 9417649,68 гривень - штрафні санкції та № 0025542301\1 від 14.12.2010 року, яким ТОВ "Сімеко" визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 18647039,52 гривні, з яких 9417649,68 гривень - основний платіж та 9229389,84 гривень - штрафні санкції.

Як вбачається із мотивувальної частини ухваи Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року по адміністративній справі №2а-3565/11/0170/25, судом встановлено та визнано той факт, що ТОВ "Сімеко" не був платником збору за забруднення навколишнього природного середовища у періоді з січня 2009 року по липень 2010 року, та взагалі не повинен був його сплачувати.

Я відповідності до частини першої ст.72 КАС України «обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини».

Таким чином, не підлягає додатковому доказуванню той факт, що позивач не був платником збору за забруднення навколишнього природного середовища у періоді з січня 2009 року по липень 2010 року, то сплачений ним збір за забруднення навколишнього природного середовища: за 1 квартал 2010 року та за 2 квартал 2010 року 90100,00 грн. (платіжні дорученням від 11.05.2010 № 1273 та від 05.08.2010 № 1591) в розмірі 130698,24 грн. вважається таким, що помилково сплачений.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань передбачені ст.43 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин, тобто звернення позивача із відповідною заявою до відповідача (далі- ПК України).

Вказаною статтею 43 ПК України передбачено наступне:

«43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

43.3. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

43.4. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету».

Суд зазначає, що на виконання вимог вказаної статті, після виявлення обставин за судовими рішення про надміру сплачених сум збору, позивач звернувся із відповідною заявою про повернення надмірно сплаченої суми збору, шляхом направлення всієї суми на відшкодування податкового боргу за сплату екологічного податку за 1 квартал 2013 року.

В порушення ж зазначених вище правових норм, відповідач протиправно не вчинив передбачені ст.43 ПК України дії та не підготовив висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Замість того надав листа про відмову у задоволенні заяви позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, уважно проаналізувавши вказані вище обставини справи, суд прийшов до висновку про не обґрунтованість підстав для відмови позивачу у помилково ним сплачених сум грошового зобов'язання, які вказані відповідачем у його листі від 21.06.2013.

Вирішуючи питання стосовно конкретних заявлених позивачем позовних вимог та частково задовольняючи позов суд виходив із наступного.

Так норми, діючого КАС України не передбачають підстав для визнання за позивачем певних прав або встановлення юридичних фактів. Зазначені ж позивачем як позовну вимогу визнання перерахованого збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення відходів 4 класу небезпеки, як надмірно сплачену суму грошового зобов'язання, то останні обставини вже фактично встановлені в рамках адміністративної справи №2а-3565/11/0170/25 та в силу п.14.1.115 ст.14 та ст.43 ПК України та не підлягають окремому визнанню судовим рішенням. В даному випадку захистом та поновленням прав позивача за нормами КАС України є визнання протиправними та зобов'язання відповідача вчинити дії.

Крім того суд рахує, що оскільки в спірних правовідносинах відповідач жодного рішення не приймав та за діючим законодавством не зобов'язаний приймати, то і позовні вимоги в частині скасування рішення від 21.06.2013 за вих.№13418/10/20-2 є необґрунтованими та задоволенню не підлягаючими. Фактично ж відповідач вчинив бездіяльність під час не дотримання вимог діючого ПК України, який зобов'язує його вчинити певні дії по підготовці висновку та направлення його органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Не підлягають задоволенню і вимоги позивача, щодо зобов'язання ДПІ у м.Сімферополі повернути надмірно сплачену суму збору за забруднення навколишнього природного середовища (130698,24 грн.) позивачу шляхом направлення усієї суми на відшкодування податкового боргу з екологічного податку з наступних підстав.

Як вже судом зазначалось вище, за нормами діючого податкового законодавства контролюючі органи, яким в даному випадку є відповідач, готують висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а вже на підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Отже законним та обґрунтованим є рішення щодо зобов'язання відповідача підготувати висновок та направити його органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини другої ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки судом встановлено факти порушення з боку суб'єкта владних повноважень норм діючого законодавства, суд з метою повного захисту та поновлення прав, свобод та інтересів позивача рахує за необхідне визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим у вигляді не підготовки висновку про повернення з відповідного бюджету помилково сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімеко" сум грошового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 130698,24 грн. та не подання даного звіту для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Крім того, з метою поновлення порушених прав зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим підготувати висновок про повернення з відповідного бюджету помилково сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімеко" суми грошового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 130698,24 грн. та подати звіт для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Враховуючи висновок про часткове задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, в порядку встановленому ст. 94 КАС України.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 30.09.2013.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим у вигляді не підготовки висновку про повернення з відповідного бюджету помилково сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімеко" сум грошового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 130698,24 грн. та не подання даного звіту для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим підготувати висновок про повернення з відповідного бюджету помилково сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю "Сімеко" суми грошового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 130698,24 грн. та подати звіт для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімеко" судовий збір у розмірі 1306,98 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.