Постанова

від 10.10.2013 по справі 2а-9217/12/0170/3

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2013 р. Справа №2а-9217/12/0170/3

(10:19) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., за участю секретаря Желудкової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кооперативного підприємства "Фірма "Коопстрой"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій та визнання висновків акту незаконними

за участю представників сторін:

позивача - Чепінога І.О., дов.,

відповідача - не з`явився

Суть спору:

Кооперативне підприємство "Фірма "Коопстрой" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС № 1398 від 19.07.12 р. "Про проведення документальної позапланової перевірки КП "Фірма "Коопстрой";

- визнати протиправними дії ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС з проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП "Фірма "Коопстрой" з питань своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП "Строитель-плюс", ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-Груп", ПП "Гранд-М", ПП "Райс-М", ПП "Грандпродукт", ТОВ "ВТК "Окнополь", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Сіті Буд", ПП "Скипер", ПП "Добре місто", ПП "Комманд", ПП "Мобкримторг", ПП "Визит Торг", ПП "Нантехімидж", ПП "Кримторг", ТОВ "БК "Акрополь", ПП "Базис Торг", ПП "Укртогпартнер", ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Тонар-Крим", ТОВ "Крымстройиндустрия", ТОВ "Аквамарин", ПП "Евроградстрой", ПП "Прима Торг", ТОВ "ТМ Компані", Фірма "Капітель Плюс", КП "Альянс", ПП "Пан Буд", ПП "Белатрикс", ПП "Севелитстрой", ПП "Мастер Торг", за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

- визнати протиправними дії ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС та посадової особи головного державного податкового інспектора - ревізора відділу перевірок платників податків Феодосійської ОДПІ Лаврухіної І.О. щодо складання акту документальної позапланової виїзної перевірки № 4234/22-8/01472540 від 02.08.2012 р.;

- визнати висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки № 4234/22-8/01472540 від 02.08.2012 р. незаконними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України щодо порядку призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Заявою від 17.09.2012 р. представник позивача зменшив розмір позовних вимог в частині визнання протиправними дій посадової особи головного державного податкового інспектора - ревізора відділу перевірок платників податків Феодосійської ОДПІ Лаврухіної І.О. щодо складання акту документальної позапланової виїзної перевірки № 4234/22-8/01472540 від 02.08.2012 р.

Представником відповідача були надані письмові заперечення проти позову, в яких він просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.09.2013 р. замінено відповідача по справі його правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив уточнений позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, по дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Кооперативне підприємство "Фірма "Коопстрой" (ЄДРПОУ 01472540) зареєстровано у якості юридичної особи 20.04.2000 року за адресою місцезнаходження 95493, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе 9 км, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 448894 Серії ААБ від 28.09.2011 р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Кооперативне підприємство "Фірма "Коопстрой" перебуває на обліку у ДПІ у м. Сімферополі в якості платника податків з 22.03.1993р. за № 860, що підтверджується Довідкою № 3062/29-0 від 04.10.2011 року.

19.07.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС у відповідності до постанови слідчого ОВС ГСУ ДПС України підполковника податкової міліції Осипчука С.В. від 15.05.2012 р. та на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України прийнятий наказ № 1398 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП Фірма "Коопстрой".

На підставі вищевказаного наказу № 1398 від 19.07.2012 р. ДПІ у м. Сімферополі ДПС з 20.07.2012 р. по 26.07.2012 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП "Строитель-плюс", ПП "Ротонда Торг", ПП "Габарит-Груп", ПП "Гранд-М", ПП "Райс-М", ПП "Грандпродукт", ТОВ "ВТК "Окнополь", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Сіті Буд", ПП "Скипер", ПП "Добре місто", ПП "Комманд", ПП "Мобкримторг", ПП "Визит Торг", ПП "Нантехімидж", ПП "Кримторг", ТОВ "БК "Акрополь", ПП "Базис Торг", ПП "Укртогпартнер", ПП "Кримспецтехнолоджи", ТОВ "Тонар-Крим", ТОВ "Крымстройиндустрия", ТОВ "Аквамарин", ПП "Евроградстрой", ПП "Прима Торг", ТОВ "ТМ Компані", Фірма "Капітель Плюс", КП "Альянс", ПП "Пан Буд", ПП "Белатрикс", ПП "Севелитстрой", ПП "Мастер Торг", за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої відповідачем було складено акт перевірки № 4234/22-8/01472540 від 02.08.2012 р.

Згідно з висновками вищевказаного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення КП Фірма "Коопстрой":

- п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755, в наслідок чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток по взаємовідносинам з наступними платниками податків: КП "Альянс", Фірма "Капітель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Севелітстрой", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Визит Торг", ТОВ Будівельна компанія "Акрополь" всього у сумі 2 586 154 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 та 7.4.5 ст. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2 ст. 198, 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755, в наслідок чого встановлено заниження позивачем ПДВ по взаємовідносинам з наступними платниками податків: КП "Альянс", Фірма "Капітель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Севелітстрой", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Визит Торг", ТОВ Будівельна компанія "Акрополь" всього у сумі 2 104 044 грн.

Відповідно до п. п. 20.1.4, 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

П. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належить орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правові акти - це правові акти, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти. Останні стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних правових відносин, обумовлених цими актами.

З'ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені. Аналогічна позиція вказана в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.06.2010 р. № 781/11/13-10.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тобто зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні частини 2 статті 17 КАС України, про що вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010 р. № 1145/11/13-10.

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 Положення про державну податкову інспекцію в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонну, об'єднану державну податкову інспекцію, іншу спеціалізовану державну податкову інспекцію, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.06.2008 №412 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 11 липня 2008 р. за № 633/15324 (в редакції чинній на час здійснення спірних правовідносин) державна податкова інспекція в районі, місті без районного поділу, районі в місті, міжрайонна, об'єднана державна податкова інспекція, інша спеціалізована державна податкова інспекція (далі - ДПІ) є органом державної податкової служби (далі - ДПС) у системі органів виконавчої влади, яка підпорядковується відповідній державній податковій адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональна ДПА) і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також державної політики в сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до п. п. 3.1.1 п. 3.1. Положення ДПІ у випадках, межах компетенції та порядку, установлених законами України, має право, зокрема, проводити планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, інших платежів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, крім Національного банку України та його установ, фізичними особами, які мають статус суб'єктів господарювання чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки, інші платежі, а також дотримання законодавства з питань регулювання виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п. п. 4.4.1, 4.4.4 п. 4.4 Положення начальник ДПІ здійснює керівництво ДПІ, несе персональну відповідальність перед головою регіональної ДПА та Головою Державної податкової адміністрації України за виконання покладених на ДПІ завдань і здійснення нею своїх функцій, а також відповідає за ефективність використання і збереження переданого в оперативне управління ДПІ державного майна; підписує накази та розпорядження ДПІ.

Видання керівником податкового органу наказу про призначення позапланової перевірки та дії з проведення такої перевірки не створюють небезпеки правам або інтересам відповідного платника податків, оскільки сам собою факт проведення перевірки не може безпосередньо заподіяти майнову чи іншу шкоду особі, не призводить до настання невідтворних негативних наслідків. Проведення перевірки є лише процедурою встановлення обставин, які необхідні для контролю за правильністю нарахування і сплати податків та інших обов'язкових платежів. Аналогічна позиція вказана в Листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 р. № 1844/11/13-10.

Наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача; вимога про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки та вимога про визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС з проведення документальної позапланової виїзної перевірки не будуть мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, таке право може підлягати захисту шляхом пред'явлення позову про визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій. Аналогічна позиція вказана в постанові Вищого адміністративного суду України від 11.10.2010 р. у справі № К-1861/09.

З урахуванням вищенаведеного, видання відповідачем наказу про № 1398 від 19.07.12 р. "Про проведення документальної позапланової перевірки КП "Фірма "Коопстрой" та дії відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП "Фірма "Коопстрой" не створюють небезпеки правам або інтересам позивача, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС № 1398 від 19.07.12 р. "Про проведення документальної позапланової перевірки КП "Фірма "Коопстрой" та визнання протиправними дії ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС з проведення документальної позапланової виїзної перевірки КП "Фірма "Коопстрой" з питань своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. відсутні.

П. 78.8 ст. 78 ПК України передбачено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

З урахуванням положень Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за № 34/18772, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Зокрема, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства в акті перевірки викладається зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначається період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, додаються письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначаються первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, наводяться регістри бухгалтерського обліку, кореспонденція рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

ДПІ у м. Сімферополі ДПС з 20.07.2012 р. по 26.07.2012 р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої встановлено порушення КП Фірма "Коопстрой" вимог Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", Податкового кодексу України Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, на підставі чого відповідачем було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 2 586 154 грн. та податку на додану вартість у сумі 2 104 044 грн. є угоди, укладені позивачем у перевіряємий період з "сумнівними" контрагентами КП "Альянс", Фірма "Капітель Плюс", ПП "Комманд", ПП "Севелітстрой", ТОВ "Бренд Строй", ПП "Визит Торг", ТОВ Будівельна компанія "Акрополь", які не спрямовані на настання реальних наслідків та на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період з 2009 р., платниками податку з прибутку підприємств є, зокрема, з числа резидентів - суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, що набрав чинності 01.01.2011 р., тобто діяв під час здійснення спірних правовідносин за період з 2011 року, платниками податку з прибутку підприємств з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1. ст. 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Відповідно до п.п.14.1.27 п.п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, виходячи з наведених норм податкового законодавства до валових витрат звітного податкового періоду законодавець відносить, зокрема, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, формування яких здійснюється в тому звітному періоді, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та при наявності первинних бухгалтерських документів, підтверджуючих їх здійснення.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі Закон № 996).

Згідно зі ст. 1 Закону № 996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Пунктом 2 ст. 3 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 2 ст. 9 Закону України № 966 передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вказана позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Згідно зі ст. 1 Закону України № 996 господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають поставці, а у разі поставки товарів/ послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг платником податку.

Отже, при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання проводяться певні господарські операції - дії, що викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємств, про що зазначено у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99 р.

З аналізу вищенаведених норм, слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об`єкта оподаткування є розрахункові, платіжні та інші первинні документи, що були оформлені належним чином під час фактичного здійснення господарської операції, тобто коли відбулись зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період з 2009 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)

- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів, робіт (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання товару, що підтверджено належним чином оформленою податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Ознаками останньої є:

1) рух активів в процесі здійснення господарської операції, що підтверджується первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції.

2) встановлення податкового статусу постачальника товарів, придбання яких є підставою для нарахування податкового кредиту, а саме реєстрація особи, яка видає податкову накладну, у якості платника ПДВ на момент вчинення господарської операції, з урахуванням можливої обізнаності контрагента у наявності дефектів у правовому статусі останнього як платника ПДВ.

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю платника податку, що підтверджується наявністю певної господарської мети використання придбаного товару в межах господарської діяльності.

Тобто реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Підтвердження постачання товару від контрагентів позивача на адресу позивача за перевіряємий період відповідно до укладених договорів, підтвердження факту оприбуткування вказаного товару за перевіряємий період, підтвердження факту сплати за вказаний товар за перевіряємий період, підтвердження використання в господарській діяльності вказаного товару за перевіряємий період, може свідчити про реальність вчинення відповідних господарських операцій, а відтак, доводити правильність визначення валових витрат та нарахування податкового кредиту.

КП «Фірма «Коопстрой» у період з 2009-2011 рр. уклало з ПП «Комманд», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс» вісім договорів поставки товарів, відомості про які містяться у Додатку № 10 до висновку призначеної по справі комплексної судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Відповідно до вищезазначених договорів КП «Фірма «Коопстрой» за період травень 2009 р. - жовтень 2011 р. придбало у контрагентів ПП «Комманд», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс», КП «Альянс» товари у вигляді будівельних матеріалів, спецодягу та інших матеріальних цінностей (далі товари) загальною вартістю 536 701,58 грн. б/в ПДВ, що підтверджується наданими позивачем накладними, відомості про які містяться у Додатку № 9 до висновку комплексної судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

За період червень 2009 р. - жовтень 2011 р. КП «Фірма «Коопстрой» перерахувало ПП «Комманд», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», Фірмі «Капітель Плюс», КП «Альянс» грошові кошти у сумі 533 724,36 грн. б/в ПДВ в оплату придбаних товарів, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку, дослідженими у Додатку № 9 до висновку комплексної судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

КП «Фірма «Коопстрой» у період з 2009-2011 роки уклало з КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс» сто сімдесят сім договорів на придбання субпідрядних робіт, відомості про які містяться у Додатку № 10 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Відповідно до вищезазначених договорів, за період січень 2009 р. - грудень 2011 р. КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс» виконали на користь КП «Фірма «Коопстрой» субпідрядні роботи на об'єктах будівництва загальною вартістю 10 079 413,88 грн., що підтверджується актами прийомки виконаних будівельних робіт, досліджених у Додатку № 9 до висновку комплексної судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

За період грудень 2008 р. - грудень 2011 р. КП «Фірма «Коопстрой» перерахувало на користь контрагентів КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірми «Капітель Плюс» у сплату вартості субпідрядних робіт грошові кошти у сумі 10 042 891,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку та випискою банку.

В податковому обліку витрати на придбання субпідрядних робіт вартістю 10 079 413,88 грн. були враховані КП «Фірма «Коопстрой» при визначенні оподаткованого прибутку, у тому числі 6 966 913,96 грн. включено до валових витрат за 2008 р. - 1 квартал 2011 р. при визначенні оподатковуваного прибутку за нормами Закону № 334; 3 112 499,92 грн. враховано у собівартості реалізованих робіт за 2-4 квартали 2011 р. при визначенні оподатковуваного прибутку за нормами Податкового кодексу України, що підтверджується висновками судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

За період з січня 2009 р. по грудень 2011 р. КП «Фірма «Коопстрой» придбало у постачальників КП «Альянс», ПП «Комманд», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Визит Торг» товари та роботи вартістю 12 624 278,83 грн. з ПДВ, у т. ч. товари вартістю 654 004,29 грн., у т. ч. 109 000,71 грн. ПДВ; ремонтні роботи вартістю 5 030,40 грн., у т. ч. 838,40 грн. ПДВ; субпідрядні роботи вартістю 11 965 244,14 грн., у т. ч. 1 994 207,40 грн. ПДВ.

Так, у 2009 -2011 р.р. КП «Фірма «Коопстрой» уклало з контрагентами КП «Альянс», ПП «Комманд», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Визит Торг» дев'ять договорів на поставку товарів, відомості про які детально досліджені у Додатку № 4 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Відповідно до вищезазначених договорів КП «Фірма «Коопстрой» за період травень 2009 р. - листопад 2011 р. придбало у вказаних контрагентів товари у вигляді будівельних матеріалів, спецодягу та інших матеріальних цінностей загальною вартістю 654 004,29 грн., у т. ч. 109 000,71 грн. ПДВ, що підтверджується накладними, дослідженими у Додатку №2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

КП «Альянс», ПП «Комманд», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Визит Торг» на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за період червень 2009 р. - листопад 2011 р. було видано позивачу податкові накладні на загальну суму 654 004,29 грн., у т. ч. 109 000,71 грн. ПДВ, відомості про які містяться у Додатках №1, 2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

За період червень 2009 р. - листопад 2011 р. КП «Фірма «Коопстрой» перерахувало постачальникам КП «Альянс», ПП «Комманд», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс», ПП «Визит Торг» у сплату вартості вищевказаних товарів грошові кошти у сумі 650 431,63 грн., у т.ч. 108 405,27 грн. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку, дослідженими у Додатку №2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими позивачем від вищевказаних контрагентів були включені до складу податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що підтверджується висновком судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Транспортування товарів загальною вартістю 654 004,29 грн., у т. ч. 109 000,71 грн. ПДВ від місця, вказаного постачальниками (м. Сімферополь), до об'єктів КП «Фірма «Коопстрой», здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується подорожніми листами вантажного автомобіля , дослідженими у Додатку № 3 до висновку судової експертизи підтверджується № 188/12 від 16.09.2013 р.

Вказані подорожні листи вантажного автомобіля містять наступну інформацію:

-найменування та державний номер автомобіля, за допомогою якого здійснювалося транспортування:

-автомобіль вантажний бортовий ГАЗ-3302-414, держ. в„–АК9617АТ.

-автомобіль вантажний самоскид ГАРЗ-СС-3309, держ. в„–АК7122ВВ.

-П.І.Б. водіїв, що здійснювали перевезення: ОСОБА_1; ОСОБА_2; ОСОБА_3

-завдання водієві. У вказаному розділі зазначено, що автомобілі надані у розпорядження КП «Фірма «Коопстрой» (графи 14,16) для перевезення вантажу - будівельних матеріалів (графа 20).

У графі 18 «Звідки взяти вантаж» вказано найменування постачальника та адреса (місцезнаходження вантажу на початок перевезення): вул. Глінки 57В/вул. Дерюгіної 2А (м. Сімферополь); вул. Монтажна, 10 (м. Сімферополь).

У графі 19 «Куди доставити вантаж» зазначено, що вантаж необхідно доставити на об'єкти РВБУ (КП «Фірма «Коопстрой»).

Вантажні автомобілі (автомобіль вантажний бортовий ГАЗ-3302-414 та автомобіль вантажний самоскид ГАРЗ-СС-3309) для транспортування вищевказаних товарів, належать КП «Фірма «Коопстрой», про що вказано у додатку № 3.1 до висновку судової експертизи підтверджується № 188/12 від 16.09.2013 р.

Водії, що здійснювали перевезення (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3), прийняті на посади водіїв КП «Фірма «Коопстрой» відповідно до наказів (розпоряджень) про приймання на роботу за період 2007-2010 рр.

КП «Фірма «Коопстрой» придбало у ПП «Комманд», КП «Альянс» та ПП «Визит Торг» за період травень 2009 р. - листопад 2011 р. спецодяг (костюми, жилети, кепки) у кількості 231 шт. вартістю 16 413,46 грн., у т.ч. 2 735,58 грн. ПДВ, що підтверджується накладними, дослідженими у Додатку № 2 до судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

За період травень 2009 р. - листопад 2011 р. вказаний спецодяг (костюми, жилети, кепки) у кількості 117 шт. був виданий у користування працівникам КП «Фірма «Коопстрой», які виконували трудові обов'язки за трудовими та цивільно-правовими договорами з КП «Фірма «Коопстрой», що підтверджується особистими картками обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та наказами (розпорядженнями) про приймання на роботу та цивільно-правовими договорами, дослідженими у Додатках № 5, 5.1 до судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Висновком судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р. підтверджується, що за період грудень 2009 р. - вересень 2011 р. товари вартістю 168 263,60 грн., у т.ч. 28 043,93 грн. ПДВ, були використані КП «Фірма «Коопстрой» при виконанні наступних робіт:

капітальний ремонт адміністративної будівлі в прохідній;

капітальний ремонт механічних майстерень;

капітальний ремонт покрівлі будівлі цеху деревообробки;

ремонт покрівлі адміністративної будівлі бази КП РВБУ КСС;

ремонт покрівлі виробничих будівель бази КП РВБУ КСС;

ремонт покрівлі складських приміщень бази КП РВБУ КСС.

Використання товарів при здійсненні вищевказаних ремонтних робіт підтверджується матеріальними звітами за формою М-29, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та підсумковими відомостями ресурсів за період грудень 2009 р. - вересень 2011 р. та Додатками №6, № 6.2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

За даними підсумкової відомості ресурсів до акту приймання виконаних будівельних робіт встановлено, що при здійсненні капітального ремонту механічних майстерень КП «Фірма «Коопстрой» використовувало наступні машини та механізми: установка для зварювання ручного дугового (постійного струму); компресори пересувні з двигуном внутрішнього згорання.

Висновком судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р. підтверджується, що вказані машини та механізми використовуються КП «Фірма «Коопстрой» у власній господарській діяльності на підставі інвентарних карток та обліковуються на балансі підприємства за дебетом субрахунку №104 «Машини та обладнання».

При виконанні ремонтних робіт на інших об'єктах КП «Фірма «Коопстрой» (адміністративна будівля в прохідній, будівля цеху деревообробки, виробничі та складські приміщення) машини та механізми не застосовувались.

Для виконання ремонтних робіт КП «Фірма «Коопстрой» мало трудові ресурси (працівників), що залучені за трудовими (штатні) та цивільно-правовими (тимчасові) договорами.

Фактична наявність штатних працівників за період 2009-2011 рр. підтверджена даними штатних розкладів та наказами (розпорядженнями) про приймання на роботу. Вказані працівники КП «Фірма «Коопстрой» займали наступні посади: виконавець робіт (2009-2011 рр. - 4 шт. од.); провідний механік (2009-2011 р. - 1 шт. од.); бетонщик (2009-2011 р. - 2 шт. од.); інженер-енергетик (2010-2011 р. - 0,5 шт. од.); лицювальник-плиточник (2009-2011 р. - 1 шт. од.); маляр (2009-2011 р. - 4 шт. од.); слюсар (2009-2011 р. - 0,5 шт. од.); водій а/т засобів (2009-2010 рр.-2 шт. од., 2011 р. - 3 шт. од.); комірник (2009-2011 р. - 1 шт. од.); майстер ДОЦ (2009 р. - 1 шт. од.); майстер РМУ (2009 р. - 1 шт. од., 2010-2011 рр. - 2 шт. од.); електромонтер по випробуванням та вимірюванням (2009-2011 р. - 0,5 шт. од.); слюсар по ремонту вагового обладнання (2009-2011 р. - 0,5 шт. од.); технік-проектувальник (2009-2011 р. - 1 шт. од.); складальник металопластикових виробів (2009-2011 р. - 2 шт. од.); монтажник металопластикових виробів (2009-2011 р. - 2 шт. од.).

Фактична наявність тимчасових працівників, підтверджена даними цивільно-правових договорів за 2009-2011 рр. Вказані працівники були залучені за наступними спеціальностями : 2009 р. - складальник металопластикових виробів (2 од.), 2010 р. - замірник (1 од.), 2011 р. - замірник (1 од.); виробник металевих виробів (6 од.); маляр металовиробів (1 од.); маляр (3 од.); монтажник металопластикових виробів (2 од.).

Основними напрямками діяльності КП «Фірма Коопстрой» відповідно до п.2.1, 2.2 Статутів позивача в редакції 2000 р. та 2012 р. є:

-здійснення будівельних робіт, робіт з реконструкції, ремонту та обслуговування рухомого та нерухомого майна;

-здійснення робіт з будівництва, реконструкції та ремонту.

Основними видами економічної діяльності КП «Фірма «Коопстрой» згідно з Довідками з ЄДРПОУ №463944 від 28.09.2011 р. та № 05.3-06-25/674 від 21.09.2007 р. є:

-будівництво будівель (КВЕД 45.21.1);

-виробництво виробів з бетону для будівництва (КВЕД 26.61.0);

-ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення (КВЕД 29.24.4);

-ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислюваної техніки (КВЕД 72.50.2).

За період грудень 2009 р. - квітень 2012 р. товари вартістю 468 742,83 грн., у т.ч. 78 123,80 грн. ПДВ, були використані КП «Фірма «Коопстрой» при виконанні ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовників, що підтверджується матеріальними звітами за формою М-29, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, підсумковими відомостями ресурсів, актами, накладними та калькуляціями та Додатками №6, №6.2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

У грудні 2009 р. - квітні 2012 р. результати вказаних виконаних робіт були передані замовникам в рамках заздалегідь укладених договорів на виконання робіт, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а також підсумковими відомостями ресурсів.

За даними підсумкових відомостей ресурсів для виконання вказаних ремонтно-будівельних робіт КП «Фірма «Коопстрой» використовувало машини, механізми та механізовані засоби ручної праці, а саме: установка для зварювання ручного дугового (постійного струму); бульдозер; бетонозмішувачі примусової дії пересувні; розчинозмішувачі пересувні; компресори пересувні з двигуном внутрішнього згорання; агрегати зварювальні пересувні з бензиновим двигуном; трамбувальники пневматичні при роботі від компресора; апарат для газового зварювання й різання; автомобілі бортові, вантажопідйомність до 3т, 5т; перетворювачі зварювальні; вібратори поверхневі; дрилі електричні; перфоратори електричні; пила дискова електрична; молотки відбійні пневматичні; машини шліфувальні електричні, що підтверджується додатком № 6.3 до висновку судової експертизи підтверджується № 188/12 від 16.09.2013 р.

В листопаді 2010 р. ПП «Севелітстрой» виконало на користь КП «Фірма «Коопстрой» роботи з реконструкції ввідно-облікової частини ТП 442 (електромонтажні роботи) вартістю 5 030,40 грн., у т.ч. 838,40 грн. ПДВ, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт; позивач сплатив авансом ПП «Севелітстрой» грошові кошти у сумі 5 030,40 грн., у т.ч. 838,40 грн. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням з відміткою банку, дослідженим у Додатку № 2 до висновку судової експертизи підтверджується № 188/12 від 16.09.2013 р.

У листопаді 2010 р. підрядник ПП «Севелітстрой» відповідно до пп.7.2.3., 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону №168 надав КП «Фірма «Коопстрой» податкову накладну на суму ПДВ 838,40 грн., що підтверджується Додатками № 1, 2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Позивач отримав вказану податкову накладну на суму ПДВ 838,40 грн. та відповідно до пп.7.2.8 п.7.2. ст.7. Закону №168 відобразив її у розділі I «Отримані податкові накладні» реєстру ПН, що підтверджується Додатком № 2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

На підставі зазначеної податкової накладної, отриманої від ПП «Севелітстрой» у листопаді 2010 р., відповідно пп.7.2.6. п.7.2. ст.7. Закону №168, КП «Фірма «Коопстрой» нарахувало податковий кредит у сумі 838,40 грн. та відповідно до пп.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону №168 відобразило його у Розділі ІІ додатку 5 податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 р., що підтверджується висновком судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Роботи з реконструкції ввідно-облікової частини ТП 442 (електромонтажні роботи) були придбані КП «Фірма «Коопстрой» у ПП "Севелітстрой" з метою використання їх у власній господарській діяльності.

Так, у складі головного виробничого корпусу позивача (цеху ЗБВ) знаходиться трансформаторна підстанція.

Вказана трансформаторна підстанція є елементом забезпечення електричною енергією технологічних процесів КП «Фірма «Коопстрой».

За період 2009-2011 рр. КП «Фірма «Коопстрой» уклало з КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», Фірма «Капітель Плюс»,ТОВ «Бренд Строй» сто сімдесят п'ять договорів на придбання субпідрядних робіт, про що детально визначено у Додатку № 4 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Відповідно до вищезазначених договорів, за період січень 2009 р. - грудень 2011 р. КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс» виконали на користь КП «Фірма «Коопстрой» ремонтно-будівельні роботи на об'єктах будівництва загальною вартістю 11 965 244,14 грн., у т.ч. 1 994 207,40 грн. ПДВ, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, відомості про які містяться у Додатку № 4 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірма «Капітель Плюс» на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій за період січень 2009 р. - грудень 2011 р. було видано позивачу податкові накладні на суму ПДВ 1 994 207 грн., відомості про які містяться у Додатках №1, 2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими позивачем від вищевказаних контрагентів були включені до складу податкового кредиту відповідних періодів, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, що підтверджується висновком судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

За період лютий 2009 р. - грудень 2011 р. КП «Фірма «Коопстрой» перерахувало КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірмі «Капітель Плюс» у сплату вартості ремонтно-будівельних робіт грошові кошти у сумі 11 921 417,77 грн., у т.ч. 1 986 903,01 грн. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку та Додатком № 2 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Роботи, придбані позивачем у КП «Альянс», ПП «Севелітстрой», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», Фірми «Капітель Плюс», були використані КП «Фірма «Коопстрой» при виконанні ремонтно-будівельних робіт на об'єктах замовників у якості субпідряду, що підтверджується висновком судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Так, у січні 2009 р. - грудні 2011 р. вказані ремонтно-будівельні роботи були передані (реалізовані) замовникам на загальну суму 23 956 976,78 грн., у т.ч. 3 992 441,56 грн. ПДВ, що підтверджується актами прийомки виконаних будівельних робіт та актами здачі-прийомки об'єкта в експлуатацію, наведеними в Додатку №11 до висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

При реалізації вказаних ремонтно-будівельних робіт КП «Фірма «Коопстрой» нараховані податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 3 992 441,56 грн., що підтверджується висновком судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р., зокрема Додатком № 11.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та валових витрат виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими чинне законодавство України та відповідні нормативні акти, які діяли на час здійснення господарських операцій, пов'язують можливість формування відповідних сум валових витрат та податкового кредиту.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду.

Висновком судової економічної експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р. та матеріалами справи підтверджується: фактичне здійснення позивачем оподатковуваних операцій; придбання робіт та товарів із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами, визначеними у акті перевірки, підтверджується сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які супроводжують операції певного виду, що були детально досліджені у Висновку судової економічної експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Відповідачем не було надано доказів того, що контрагенти позивача на час взаємовідносин з позивачем не були платниками ПДВ.

Таким чином, порушення в частині оформлення податкових накладних за наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються; відсутні докази того, що постачальник робіт, придбання яких було підставою сформування податкового кредиту позивачем у вказаний в акті перевірки період, не був зареєстрований як платник ПДВ на момент вчинення відповідних господарських операцій. Останнє виключає одну з ознак нікчемності укладених позивачем правочинів з огляду на підтвердження податкового статусу постачальника товарів, робіт, послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин визнається нікчемним, якщо підстави такої нікчемності прямо встановлені законом.

В матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на отримання доказів, на які посилається відповідач в акті перевірки № 4234/22-8/01472540 від 02.08.2012 р., що вказували б на нікчемність правочинів, укладених між позивачем і вказаними у акті перевірки контрагентами, під час здійснення господарських операцій.

Платник податку самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

На момент вчинення господарських операцій з КП «Фірма «Коопстрой» (січень 2009 р. - грудень 2011 р.) постачальники/субпідрядники ПП «Севелітстрой», КП «Альянс», ТОВ «БК «Акрополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Комманд», Фірма «Капітель Плюс» були включені до ЄДРПОУ згідно даних сайту http://irc.gov.ua.

Дані щодо місцезнаходження юридичної особи вказані на офіційному сайті ЄДРПОУ http://irc.gov.ua.

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідної суми податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника (покупця) та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди.

Більш того, чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат і з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою.

Що стосується тверджень податкового органу про відсутність контрагента за місцезнаходженням та відсутність у нього матеріально-технічної бази та трудових ресурсів, про недекларування ним необхідних сум податків, то вони також не можуть беззаперечно свідчити про фіктивність спірних операцій, позаяк є свідченням порушень, допущених постачальником платника як третьої особи.

Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Посилання відповідача на акти перевірок, стосовно контрагентів позивача не можуть бути взяті до уваги, оскільки нормами діючого законодавства України не передбачено можливість посилання податкового органу в ході проведення перевірки суб'єкта господарювання на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм контрагентом оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось податковими органами. Недостовірність цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку.

Вказана позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11, від 01.10.2012 року № К/9991/42373/12 та від 15.10.2012 року у справі № К/9991/49494/12.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини 1 статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви №№ 23759/03 та 37943/06) від 10 жовтня 2010 року зазначено, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Так, відповідно до наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, висновку судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р.:

- висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 02.08.2012 р. №4234/22-8/01472540 щодо заниження податку на прибуток підприємства у сумі 2 586 154,00 грн. за період 1 квартал 2009 р. - 2-4 квартали 2011 р. не підтверджуются;

- висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 02.08.2012 р. №4234/22-8/01472540 щодо заниження податку на додану вартість у сумі 2 104 044,00 грн. за період січень 2009 р. - грудень 2011 р. не підтверджуются.

Відповідачем не надано доказів, які обґрунтовують правомірність зроблених в результаті проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Фірма "Коопстрой" висновків щодо порушення останнім вимог податкового законодавства в частині сформування податкового кредиту та валових витрат.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, матеріалами справи та висновком судової експертизи № 188/12 від 16.09.2013 р. не підтверджується наявність порушень позивачем норм податкового законодавства в частині сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, а отже відсутні правові підстави для складання відповідачем акту в порядку, передбаченому ст. 86 Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, мають місце правові підстави для визнання протиправними дій відповідача по складанню акту документальної позапланової виїзної перевірки від 02.08.2012 р. № 4234/22-8/01472540.

Опис виявлених перевіркою порушень податкового законодавства міститься у висновку акту перевірки, в якому відображається аналіз стану первинних документів бухгалтерського і податкового обліку платника податку на предмет відповідності їх вимогам чинного законодавства. Вказаний аналіз є точкою зору органу податкової служби та ґрунтується на результатах дослідження (перевірки) з зазначенням змісту порушення, його наслідків, причинного зв'язку та посиланням на відповідні докази, на підставі яких зроблені відповідні висновки контролюючого органу. Висновки акту не формулюють конкретних юридичних волевиявлень відповідача та не призводять до конкретних правових наслідків для позивача, а отже не є індивідуальними актами в розумінні статті 17 КАС України.

З урахуванням наведеного відсутні правові підстави для визнання висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки № 4234/22-8/01472540 від 02.08.2012 р. незаконними.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У зв'язку зі складністю справи судом 10.10.2013р. оголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 14.10.09 р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби щодо складання акту документальної позапланової виїзної перевірки від 02.08.2012 р. № 4234/22-8/01472540.

3. В іншій частині позову відмовити.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Кооперативного підприємства "Фірма "Коопстрой" (ЄДРПОУ 01472540, за адресою місцезнаходження 95493, АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе 9 км) 44 118,59 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.