Ухвала

від 09.10.2013 по справі к-19705/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 року м. Київ К-19705/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І. В. , Бухтіярової О. І., Костенко М. І.; розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 р.

у справі № А38/347-07

за позовом державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська

до товариства з обмеженою відповідальністю «Итака-II»

про визнання недійсними установчих документів, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2007 р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (далі - позивач, ДПІ) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Итака-II» (далі - відповідач, ТОВ «Итака-II») про визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи відповідача, а також визнання недійсними всіх первинних бухгалтерських документів, підписані від імені товариства.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 р., у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 р. і прийняти нове рішення, яким позовні вимог задовольнити у повному обсязі.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Итака-II» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, про що 14.06.2006р. у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис № 12241070002027345 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, присвоєний ідентифікаційний код № 34410553. 19.06.06 р. відповідача взято на облік платника податків (довідка № 11124 від 30.06.2006р.). Остання податкова звітність надана позивачу у травні 2007 р., а саме декларація по податку на додану вартість за квітень 2007р.

Згідно установчих документів засновником товариства є громадянин України ОСОБА_4, керівником - ОСОБА_5.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що фактичною підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стало те, що згідно з поясненнями гр-нина ОСОБА_4 та керівника ОСОБА_5 вони ніякого відношення до створення та діяльності зазначеного підприємства не мають.

У Господарському кодексі України вживаються терміни «скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання», «припинення діяльності суб'єкта господарювання». Водночас, стаття 104 Цивільного кодексу України вживає термін «припинення юридичної особи». Термін «припинення юридичної особи»вживається також у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців».

Утім, усі зазначені вище нормативно-правові акти (частина 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», частина 2 статті 104, частина 5 статті 111 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 59 Господарського кодексу України) пов'язують момент припинення юридичної особи (суб'єкта господарювання) з однією подією: внесенням до державного реєстру запису про припинення такої особи (суб'єкта господарювання).

Враховуючи наведене, вимоги про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, фінансово-господарських та первинних бухгалтерських документів не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу положень законодавства щодо припинення юридичної особи установчі документи, свідоцтво платника ПДВ, первинні документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці у справі за позовними вимогами про припинення юридичної особи /скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності/. Визнання зазначених документів недійсними законом не вимагається.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові в цій частині.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши фактичну відсутність підстави, визначеної в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», зокрема, за ствердженням ДПІ, що гр-нин ОСОБА_4 та керівник ОСОБА_5 ніякого відношення до створення та діяльності зазначеного підприємства не мають, дійшов правильного висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Позиція судів про те, що зазначені обставини не може бути підставою для припинення юридичної особи є правильною, оскільки законодавством такої підстави для припинення юридичної особи не передбачено, а визначені в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є виключними.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позову про припинення юридичної особи підлягають залишенню без змін.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська - відхилити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2009 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис І. В. Приходько Судді підпис О. І. Бухтіярова Помічник судді підпис М. І. Костенко З оригіналом згідно Т. В. Давидовська