Рішення

від 01.11.2013 по справі 110/877/13-ц

КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

Справа № 110/877/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2013 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Мамаєвої О.В.,

при секретарі Губка О.А.,

розглянувши|розгледівши| у відкритому судовому засіданні в приміщенні|помешканні| Красноперекопського міськрайонного суду цивільну|громадянську| справу|річ| за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Воїнської сільської ради, Воїнської сільської ради, міськрайонного відділу Держземагенства у м.Армянську, м. Красноперекопську та Красноперекопському районі, сектору державної реєстрації речових прав Красноперекопського міськрайонного управління юстиції, Красноперекопської райдержадміністрації про визнання недійсним та скасування рішення Воїнської сільської ради та визнання державного акту недійсним, третя особа приватне підприємтсво "Геозір",

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, виконавчого комітету Воїнської сільської ради, Воїнської сільської ради, міжрайонного відділу Держземагенства у в м.Армянську, м. Красноперекопську та Красноперекопському районі, Красноперекопської райдержадміністрації, сектору державної реєстрації речових прав Красноперекопського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним та скасування рішення Воїнської сільської ради та визнання державного акту недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_2 на праві власності належить ? частина жилого будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2, ? частина домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 Земельна ділянка за вказаною адресою знаходиться у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду від 17.02.2000р. було визначено порядок користування спірною земельною ділянкою, зокрема доріжка від воріт до будинку з врахуванням 2-х метрів після закінчення домоволодіння ОСОБА_4 та ділянка під водопровідною колонкою 3*4 м. залишені у загальному користуванні.

29.03.2012р. ОСОБА_3 отримала держаний акт на земельну ділянку за вищевказаною адресою, в тому числі на земельну ділянку розміром 2,7*2,17 м, яка згідно рішення суду від 17.02.2000р., що в подальшому підтверджено рішенням суду від 23.01.2012р., була виділена у загальне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Таким чином, позивач вважає, що порушені її права як користувача спірної земельної ділянки.

В подальшому 22.04.2013р. представник позивача уточнила позовні вимоги, а саме: просить визнати незаконним та скасувати рішення Воїнської сільської ради 22 сесії 6 скликання від 30.01.2012 року, яким затвердили ОСОБА_3 технічну документацію по землеустрою про складення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, надану у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,1047 га, за адресою: АДРЕСА_1, також передали у власність відповідачки ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1047 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_3, з послідуючим наданням державного акту на право власності на земельну ділянку; визнати недійсним акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №876117 від 29.03.2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_5; стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 05.03.2013р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача - міськрайонний відділ Держземагенства у м.Армянську, м. Красноперекопську та Красноперекопському районі АР Крим, ухвалою від 24.04.2013р. - залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватне підприємство «Геозір», ухвалою від 01.10.2013 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - сектор державної реєстрації речових прав Красноперекопського міськрайонного управління юстиції.

У судове засідання сторони не з'явились, про день слухання справи повідомлялисьналежним чином.

Від представника позивача ОСОБА_6 надійшла заява про розглдя спраив у її відсутність, вказала,що на зажоволенні позову наполягає, просить стягнути із відповідача понесені судові витрати.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вказала, що з позовом та висновком судової експертизи не згодна , оскільки згідно даних правовстановлюючих документів на землю, а саме: державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1047 га та паспорт на прибудову від 15.05.2012 року, прибудова до її будинку знаходиться у межах її земельної ділянки, посилання представника позивача про те, що рішенням суду «доріжка від воріт до будинку з врахуванням 2-х метрів після закінчення домоволодіння ОСОБА_4 та ділянка під водопровідною колонкою 3*4 м» залишено у загальному користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 не відповідає дійсності, оскільки судом був визначений порядок користування земельною ділянкою. Суди не мають право підміняти органи влади та місцевого самоврядування, до повноважень яких відноситься прийняття рішень про передачу земельних ділянок у власність або користування (оренду). Право користування доріжкою від воріт будинку у позивача ніхто не забирав. Більш того, позивач постійно проживає в іншій державі, тому права позивача вона не порушувала. Крім того, землі загального користування, як зазначено у акті на право власності на земельну ділянку, відносяться до земель, які знаходяться у комунальній власності Воїнської сільської ради та у сумісне користування або сумісну часткову власність позивачу та відповідачу не передавалось.

Пунктом 2.8 Інструкції передбачено, що після виконання робіт по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками складається акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, який має підписи суміжних землекористувачів у випадку, якщо вони не заявляють претензій до існуючих меж.

Згідно частини 3 ст.158 ЗК України, земельні спори у межах населених пунктів відносно меж земельних ділянок, які знаходяться у власності та користуванні громадян, вирішують органи місцевого самоврядування.

Оскільки позивачка не зверталась до органів місцевого самоврядування з претензіями по існуючим межам, підстави для відміни державного акту на землю відсутні.

Також, відповідачка зазначила, що вважає за необхідне забезпечити вільний прохід (проїзд) ОСОБА_2 до її земельної ділянки після підписання договору сервітуту.

Тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представники відповідачів - виконкому Воїнської сільської ради, Красноперекопської державної адміністрації, міськрайонного відділу Держкомземагенства в м.Армянську, м. Красноперекопську та Красноперекопському районі, сектору державної реєстрації речових прав Красноперекопського міськрайонного управління юстиції, у судове засідання не з'явились, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Представник третьої особи - приватного підприємства «Геозір», в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд спраив у його відсуктність, рішення залишає на розсуд суду.

Суд, дослідивши письмові докази у справі|речі| , оглянувши матеріали цивільних справ №2-136/2000, №2-621/11, №0112/5170/2012, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково.

Судом встановлені такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.06.2005р., ОСОБА_2 є власником будинку АДРЕСА_2 /а.с. 71/.

Рішенням Красноперекопського міського суду від 17.02.2000р. /справа №2-621/11 а.с.14-16/ визнано за ОСОБА_4 право на спадщину за заповітом по свідоцтву від 19.01.1991р. на ? частину жилого будинку за адресою: АДРЕСА_3.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадщину за законом на 3/5 частини жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2; за ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 право власності на спадщину за законом кожному по 1/10 частині жилого будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Вказаним рішенням визначено порядок користування земельною ділянкою по вул. Жовтневій с.Воїнка Красноперекопського району згідно додатку №1 висновку будівельно-технічної експертизи №894 від 08.12.1997р., виділивши ОСОБА_4 ділянку справа від воріт до доріжки перед будинком довжиною 26,3м, і справа від будинку до закінчення меж її домоволодіння, зліва від воріт і доріжки через 10м від забора довжиною 28,85м і за уборною до забора зліва 1 м, а всього 979 кв.м. ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 виділена земельна ділянка, що залишилась по АДРЕСА_1, площею 1443 кв.м.

Доріжку від воріт до будинку із врахуванням 2 метрів після закінчення домоволодіння ОСОБА_4, і ділянка під водопровідною колонкою 3х4 м залишені у загальному користуванні.

Згідно рішення Воїнської сільської ради Красноперекопського району АР Крим від 23.04.2004р., квартирі АДРЕСА_2 (володілець ОСОБА_2), присвоєна адреса: АДРЕСА_2, квартирі АДРЕСА_3 (володілець ОСОБА_4), присвоєна адреса: АДРЕСА_3 / справа №2-621/11 а.с. 207/.

Виконкомом Воїнської сільської ради від 26.05.2005р. прийнято рішення №49 про оформлення свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на жилий будинок із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_2, замість: договору дарування від 09.10.2000р. (3/10+1/20 частки), договору дарування від 12.10.2000р. (1/20 частки), договору купівлі-продажу від 09.10.2000р. (1/20 частки), рішення Красноперекопського міського суду від 17.02.2000р. (1/20 частки), та про оформлення свідоцтва про право власності ОСОБА_4 на жилий будинок із господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_3 (1/2 частки) /а.с. 70/.

Відповідно до рішення Красноперекопського міськрайонного суду від 26.09.2007р., за ОСОБА_3, як спадкоємицею ОСОБА_4, визнано право власності на будинок АДРЕСА_3 /а.с. 183/.

Рішенням Воїнської сільської ради від 29.03.2010р. ОСОБА_3 дозволено будівництво санвузла (прибудова до будинку) на раніше виділеній присадибній земельній ділянці у АДРЕСА_3, попереджено, що до отримання будівельного паспорту проводити будь-які роботи по будівництву вказаного об'єкта забороняється /справа №2-621/11 а.с. 12/.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №151 від 20.10.2011р., згідно додатку №1 до висновку №894 від 08.12.1997р., на підставі якого визначався порядок користування земельною ділянкою у рішенні Красноперекопського міського суду від 17.02.2000р., то збудована відповідачем ОСОБА_3 прибудова розташована частково на місці існуючого ганку розміром 1,64х2,30м. літера а1, а інша частина прибудови розміром 2,70х2,17м, розташована на ділянці загального користування, яка виділялась у загальне користування співволодільців ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, та ОСОБА_4 / а.с. 63-69/.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 23.01.2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про знесення прибудови та відшкодування моральної шкоди, задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили знести за свій рахунок зведену прибудову літера а1 розміром 2,17м до квартири АДРЕСА_3. В задоволенні решти частини позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 16.05.2012 року скаргу ОСОБА_3 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Ар Крим від 23.01.2012 року - відхилено /справа №2-621/11 а.с.242/.

Рішенням Воїнської сільської ради від 30.01.2012р. за ОСОБА_3 затверджено технічну документацію по землеустрою про складання документів, які встановлюють право на земельну ділянку, наданій у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,1047 га за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 0122381300010020081, передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1047 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_3, з наступною видачею державного акту на право власності на земельну ділянку /а.с.102/.

29.03.2012 року Міськрайонним відділом Держкомзему в м.Армянську, м. Красноперекопську та Красноперекопському району АР Крим видано ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №376117 площею 0,1047 га, за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.80/.

Відповідно до висновку комплексної судової земельно-технічної експертизи від 27.08.2013 року за №54, встановлено накладення земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, яку виділено у власність відповідачки ОСОБА_3, згідно державного акту на землю від 30.01.2012 року серія НЛ №376117 на землю, яка виділена у загальне користування співвласників домоволодіння рішенням Красноперекопського міськрайонного суду 17.02.2000 року, згідно додатку №1 до висновку №894 від 08.12.1997 року. Площа накладення складає 58 кв.м /а.с.203-208/.

Статтею 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Ч.2 ст.386 ЦК України вказує, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь- яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ч.1 ст.153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст. ст. 140 - 149 ЗК України.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений ст. 140 ЗК України. Так, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом. Указаний перелік є вичерпним.

Отже, у даному випадку, при передачі у приватну власність відповідачу ОСОБА_3 частини земельної ділянки, яка рішенням суду була виділена у загальне користування, порушені права позивача, тобто позивач ОСОБА_2 позбавлена права користування земельною ділянкою, при цьому без обґрунтування причин припинення цього права та при наявності судових рішень, які підтверджують право позивача на користування спірною земельною ділянкою.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2012 року Міськрайонним відділом Держкомзему в м.Армянську, м. Красноперекопську та Красноперекопському району АР Крим ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №376117 площею 0,1047 га, за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.80/, на підставі рішення 22 сесії 6 скликання Воїнської сільської ради від 30.01.2012 року /а.с.102/, на землю, яка виділена у загальне користування співвласників домоволодіння рішенням Красноперекопського міськрайонного суду 17.02.2000 року, площа накладення складає 58 кв.м /а.с.203-208/.

Доводи відповідача про те, що згідно правовстановлюючих документів на землю спірна земельна ділянка не є землею загального користування, а рішенням суду від 17.02.2000р. залишена у користуванні ОСОБА_4, ґрунтуються на помилковому тлумаченні вказаного рішення суду.

Так, у рішенні Красноперекопського міського суду від 17.02.2000р. вказано, що порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, визначається згідно додатку №1 висновку будівельно-технічної експертизи №894 від 08.12.1997р., та зазначено, що доріжку від воріт до будинку із врахуванням 2 після закінчення домоволодіння ОСОБА_4, та ділянка під водопровідною колонкою 3х4м залишена у загальному користуванні. Як слідує із додатку №1 до висновку будівельно-технічної експертизи №894 від 08.12.1997р., зазначена доріжка є суцільною від воріт до закінчення домоволодіння ОСОБА_4 та 2м після закінчення домоволодіння ОСОБА_4 /а.с. 24/.

Жодних підстав вважати, що частина вказаної доріжки перед домоволодінням ОСОБА_4 була залишена у користуванні ОСОБА_4, немає.

Площа та розташування земельної ділянки, яка вказаним рішенням суду була відведена у користування ОСОБА_4 і, відповідно, на даний час залишилась у користуванні ОСОБА_3, чітко зазначена у частині 7 резолютивної частини рішення Красноперекопського міського суду від 17.02.2000р.

Доводи відповідача про те, що позивачка до органу місцевого самоврядування не зверталась з претензіями по існуючим межам, тому підстав для відміни рішення Воїнської сільської ради та державного акту на землю відсутні, посилаючись на ст.198 ЗК України, є безпідставними.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених ст.140-ст.149 ЗК України.

Підстав припинення ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку визначених ст.140 ЗК України не встанволено.

Ст.143 ЗК України передбачено примусове припинення права на земельну ділянку, лише на підставі рішення суду, яке у даному випадку не приймалось відносно ОСОБА_2 та земельної ділянки, яка знаходилась у загальному користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Відповідно до частини 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ст.19 ч.2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування за мотивами їхньої невідповідності Конституції або законом України визнаються незаконними в судовому порядку.

Ч.1 ст.21 ЦК України передбачено, що суд визнає та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актом цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. «а» ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у надані такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно ст.20 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року, землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях всіх форм власності у випадку надання, вилучення, відчуження земельних ділянок та у випадку організації нових та впорядкування існуючих об'єктів землеустрою.

Згідно довідки №1423 від 2008 року Воїнської сільської ради (на підставі по господарської книги №11 стр.84) ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_3 /а.с.62/, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку №876117 від 29.03.2012 року - ОСОБА_3 є власником даної земельної ділянки площею 0,1047 га.

Співкористувачем спірної земельної ділянки, яку виділено державним актом серія ЯЛ №876117 від 29.03.2012 року ОСОБА_3 є ОСОБА_2, яка заперечує проти визнання за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,1047 га, що відповідно до ст.21 ЦК України є підставою для задоволення її позову про визнання недійсним та скасування рішення Воїнської сільської ради та визнання державного акту недійсним.

У задоволені позовних вимог заявлених до виконкому Воїнської сільської ради, сектору державної реєстрації речових прав Красноперекопського міськрайонного управління юстиції та Красноперекопської райдержадміністрації, суд вважає за необхідним відмовити, оскільки врегулювання спірного питання до їх компетенції не входить.

Судові витрати, понесені представником позивача відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача: судовий збір у розмірі 114,71 гривень /а.с.77/ та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст.19 ч.2 Конституції України, ст.ст.| 3, 4, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.12, 123, 140, 143, 152 ч.2, 153 ч.1 Земельного кодексу України, ст.ст.16, 21 ч.1, 369 ч.1ч.2, 378, 386 ЦК України, ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.20 Закону України «Про землеустрій», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Воїнської сільської ради, Воїнської сільської ради, міськрайонного відділу Держземагенства у в м.Армянську, м. Красноперекопську та Красноперекопському районі, Красноперекопської райдержадміністрації, сектору державної реєстрації речових прав Красноперекопського міськрайонного управління юстиції про визнання недійсним та скасування рішення Воїнської сільської ради та визнання державного акту недійсним - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Воїнської сільської ради 22 сесії 6 скликання від 30.01.2012 року, яким затверджено ОСОБА_3 технічну документацію по землеустрою про складення документів, які посвідчують право на земельну ділянку, надану у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд загальною площею 0,1047 га, за адресою: АДРЕСА_1, також передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,1047 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_3, з послідуючим наданням державного акту на право власності на земельну ділянку.

Визнати недійсним акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №876117 від 29.03.2012 року, виданого на ім'я ОСОБА_5.

У задоволені позовних вимог заявлених до виконкому Воїнської сільськоїради, сектору державної реєстрації речових прав Красноперекопського міськрайонного управління юстиції та Красноперекопської райдержадміністрації - відмовити.

Стягнути з відповідачів судові витрати, понесені позивачем відповідно до ст. 88 ЦПК України, у рівних частках на користь позивача ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, а саме: стягнути з ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 - судовий збір у розмірі 974,24гривні, стягнути з Воїнської сільської ради, ідентифікаційний номер - 37014380, розташована за адресою: 96033 АР Крим, Красноперекопський район, с.Воїнка, вул.Леніна, будинок 54 - судовий збір у розмірі 974,24 гривні, стягнути з міськрайонного відділу Держземагенства у м.Армянську, м. Красноперекопську та Красноперекопському районі, ідентифікаційний номер - 38186615, юридична адреса: АР Крим, Красноперекопський район, с.Почетне, вул.Виноградна, будинок 2 «а» - судовий збір у розмірі 974,24 гривні.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ :