Постанова

від 25.10.2013 по справі 801/8581/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 жовтня 2013 р. (17:09) м.Сімферополь Справа №801/8581/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Гребенюк Є.В., представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Гаврилова Л.М.,

від третіх осіб - не з'явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання при Раді міністрів АР Крим,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів АР Крим, Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим

про спонукання до виконання певних дій та стягнення.

Суть спору: ОСОБА_1 (далі- позивач) з урахуванням залишення без розгляду частини позовних вимог, а також наданих уточнень по сумі позову, звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання при Раді міністрів АР Крим про стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку в загальному розмірі 198297,47 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що він з 23.04.2001 займає посаду заступника начальника Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання при Раді міністрів АР Крим, однак відповідачем в порушення вимог діючого законодавства України починаючи з 01.03.2012 зупинено виплату йому заробітної плати, чим вважає порушеними свої права.

Ухвалами суду від 06.09.2013 відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду. Також під час підготовчого провадження, до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів АР Крим, Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим.

Ухвалою суду від 22.10.2013 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання при Раді міністрів АР Крим в частині вимог про зобов'язання Міністерство Фінансів АР Крим включити відповідача в мережу установ і організацій, які отримують грошові кошти з місцевого бюджету в 2013 році та передбачити кошторисні призначення на оплату праці, а також нарахування на заробітну плату, залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі та пояснила, що заробітна плата позивачу не виплачується з підстав зупинення фінансування діяльності Інспекції.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство фінансів АР Крим, явку представника позивача в судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили. Згідно письмових заперечень, позовні вимоги не визнали у повному обсязі, оскільки відповідач за постановою Верховної Ради АР Крим від 26.12.2012 за №1075-6/12 не є розпорядником коштів бюджету АР Крим.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим явку представника позивача в судове засідання не забезпечили, надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечували.

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст.122,128 КАС України суд рахує за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

В судовому засіданні встановлено, що за розпорядженням Ради міністрів АР Крим від 13.04.2001 за № 144-р та наказу Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин і устаткування при Раді міністрів Автономної Республіки Крим (далі - Інспекція) від 23.04.20011 за № 40 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника начальника Інспекції, із призначенням 7 рангу 3 категорії державного службовця. В подальшому 24.04.2003 позивачу призначено 6 ранг 3 категорії, а 26.04.2005 - 5 рангу 3 категорії державного службовця.

Починаючи з 01.03.2012 позивачу зупинено виплату заробітної плати, а також не сплачено компенсацію за невикористану відпустку, які станом на 31.08.2013 склали 198297,47грн., у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являється його рішення та дії обґрунтованим, безстороннім та добросовісним.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.

З березня 2011 року відповідно до Постанови Ради міністрів АР Крим від 01.03.2011 зав № 83 п. 1.3 "Про заходи по виконанню постанови Верховної Ради АР Крим від 16.02.2011 за № 216-6/11 "Про склад Ради міністрів Автономної Республіки Крим, структуру органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим та внесенні змін до деяких нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим", Державна інспекція по нагляду за технічним станом машин та обладнання при Раді міністрів АР Крим, тобто відповідач, знаходиться у стадії реорганізації шляхом її приєднання до Міністерства аграрної політики і продовольства АРКрим (п. 10 розпорядження ВР АРК від 16.02.2011 за № 216- 3/11).

Із пояснень представників сторін встановлено, що створено комісію з припинення діяльності Інспекції та згідно постановою Ради Міністрів АР Крим від 01.03.2011 за №83 від 28.08.2012 за № 205 головою комісії призначено позивача. Всі можливі заходи і дії для реорганізації відповідача з боку комісії були виконані: опубліковані оголошення; подані документи державному реєстраторові; проведено інвентаризацію майна; здійснено повний розрахунок із звільненими працівниками, за винятком позивача; Інспекцію знято з обліку у фонді соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і у фонді соціального страхування на випадок безробіття; визначено перелік майна, який підлягає передачі до Держсільгоспінспекції в АР Крим, Допоміжну службу Управління справами Ради міністрів АР Крим.

Не зважаючи на вказане, постанову Ради міністрів АР Крим не виконано за зверненням Міністерства аграрної політики України.

Так, згідно Указу Президента України від 13.04.2011 за № 459 "Про Державну інспекцію сільського господарства України", функції Інспекції передавались територіальному органу - Державній інспекції сільського господарства України.

У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 за № 1300 "Про утворення територіальних органів державної інспекції сільського господарства" Раді міністрів АР Крим визначено вжити заходи по ліквідації Інспекції і передачі закріпленого за нею майна до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим.

Верховна Рада АР Крим, Рада міністрів АР Крим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, свої постанови від 16.02.2011 за № 216-6/11 і від 01.03.2011 за № 83, Інспекції, що передбачають реорганізацію, не скасували.

Фінансування Інспекції з 01.03.2012 припинено разом із припиненням виплати заробітної плати ОСОБА_1

Також встановлено, що ще в лютому 2012 року на ім'я голови Ради міністрів АР Крим спрямовано: заяву ОСОБА_1, клопотання Міністерства аграрної політики і продовольства АР Крим (вих.№ 43/74 від 17.02.2012) і Державній інспекції сільського господарства в АР Крим (вих. № 19 від 15.02.2012) про звільнення з наступним переведенням ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, про що підготовлено відповідне розпорядження Ради міністрів АРК. Однак розпорядження не виконано до теперішнього часу без зазначення письмових підстав.

Згідно висновку Міністерства фінансів АР Крим від 14.09.2012 за вих. № 12-15/1592 відмовлено у узгодженні розпорядження з тих підстав, що діяльність Інспекції припинена на підставі Постанови Ради міністрів АР Крим від 31.03.2011 за № 83 і у зв'язку з тим, що при плануванні витрат на функціонування апаратів органів управління АР Крим на 2012 рік Міністерством фінансів АР Крим враховувалися умови вищезгаданої постанови Ради міністрів АР Крим в частині передачі повноважень - Міністерству аграрної політики і продовольства АР Крим.

Судом беззаперечно встановлено, що на даний час відповідача, як юридичну особу не ліквідовано, останнє зареєстрована в ЄДРПОУ та позивача згідно вимог діючого законодавства України не звільнено та останній продовжує перебувати у трудових відносинах із Інспекцією.

Законом який регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу є Закон України «Про державну службу» за №3723-ХІІ від 16.12.1993 із відповідними змінами та доповненнями (далі- Закон№3723). Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Статтею 11 Закону№3723 передбачені основні права державних службовців зокрема, що державні службовці мають право на оплату праці залежно від посади, яку він займає, рангу, який йому присвоюється, якості, досвіду та стажу роботи (ч.1 п.6).

Згідно із статтею 33 Закону №7323 встановлюється Оплата праці державного службовця, якою передбачено наступне:

«Оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Джерелом формування фонду оплати праці державних службовців є Державний бюджет України та інші джерела, визначені для цієї мети положеннями про органи державної виконавчої влади, затвердженими указами Президента України та постановами Кабінету Міністрів України.

Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій».

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до ч.3 ст. 32 КЗпП України про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Згідно з ч.3 ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або змін (а.с. 103 КЗпП України).

Згідно ст. 22 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року за № 108/95-ВР із відповідними змінами та доповненнями, суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» оскільки при зміні систем та розмірів оплати праці у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (ч.3 ст. 32 КЗпП), введені нових або зміні діючих умов оплати праці у бік погіршення (ст. 103 КЗпП) роботодавець повинен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження, порушення цього строку може бути підставою для задоволення вимог працівника про оплату праці згідно з попередніми умовами за період, на який було скорочено зазначений строк попередження.

Таким чином, оскілки позивача жодним чином не повідомляли про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, позивачу діючим законодавством України гарантовано право на оплату його праці.

Згідно з п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100 обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

З огляду на викладені обставини по справі, а також повним визнанням відповідачем позову та суми заробітної плати та компенсації за невикористані відпустки, які підлягають нарахуванню та сплаті, приймаючи до уваги вимоги ст.11 КАС України, щодо розгляду справ в рамках позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 30.10.2013.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання при Раді міністрів АР Крим (ЄДРПОУ 00013089) на користь ОСОБА_1 недоплачену суму заробітної платні та компенсацію за невикористану відпустку за період часу з 01.03.2012 по 31.08.2013 у загальному розмірі 198297 (сто дев'яносто вісім тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 47 коп. з подальшим відрахуванням передбачених законодавством України податків та обов'язкових платежів.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.