Постанова

від 15.10.2013 по справі 801/8645/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2013 р. (11:26) Справа №801/8645/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., за участю представників сторін:

від позивача - Юсупова Н.Е.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Євпаторійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз"

про стягнення.

Суть спору. Євпаторійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів (далі- позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз" про стягнення податкового боргу в розмірі 680277,74грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем земельного податку за періоди 2010 -2013 роки за самостійно поданими до органів державної податкової інспекції податковими деклараціями, а також нарахованими штрафними санкціями за податковими повідомленнями рішеннями і нарахованої пені.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.09.2013 за зазначеним позовом відкрито провадження по адміністративній справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся неодноразово належним чином згідно ст.33 КАС України за місцем реєстрації, про причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів з'ясування обставин по справі, керуючись ст.ст.33,128 КАС України, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи викладене, позивач у справі є суб'єктом владних повноважень, законом передбачено право звернення позивача до суду із позовом про стягнення заборгованості, справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником податків та зборів (обов'язкових платежів), зокрема платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку, передбаченого ст. 9 Податкового кодексу України - плати за землю, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Об'єктами оподаткування (ст. 270 Податкового кодексу України) є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п.п.14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 285.1 статті 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з пунктом 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем подані наступні податкові декларації з плати за землю:

- за 2010 рік №71771 від 20.12.12, якою самостійно нараховано 176095,33 грн.;

- за 2011 рік №93728 від 20.12.12, якою самостійно нараховано 197635,04 грн.;

- за 2012 рік №39670 від 20.12.12, якою самостійно нараховано 197635,04 грн.;

- за 2013 рік №1300004856 від 19.02.13, якою самостійно нараховано станом на: 02.03.13 - 16469,60грн. (за січень 2013 року); 30.03.13 - 16469,60 грн. (за лютий 2013 року); 30.04.13 - 16469,60 грн. (за березень 2013 року); 30.05.13 - 16469,60 грн. (за квітень 2013 року); 30.06.13 - 16469,60 грн. (за травень 2013 року); 30.07.13 - 16469,60 грн. (за червень 2013 року).

Вказані самостійно задекларовані суми податкових зобов'язань відповідачем не сплачені.

Відповідно до п.58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (п.58.3. статті 58 ПК України).

На підставі акту №209/15-3/23203562 від 26.03.12 про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності (який направлено відповідачу рекомендованим листом із повідомленням та отримано 04.04.12, відповідно до відмітки у поштовому повідомленні) застосовані штрафні санкції у сумі 1020,00 грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням №0000911503 від 06.04.12, яке отримано відповідачем 13.04.12, про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні.

На підставі акту №1852/15-03/23203562 від 21.11.12 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю (який направлено відповідачу рекомендованим листом із повідомленням, та отримано 10.12.12, про що свідчить відмітка у поштовому повідомленні) застосовані штрафні санкції у сумі 3055,79 грн., згідно із податковим повідомленням-рішенням №0004451503 від 12.12.12, яке отримано відповідачем 03.01.13.

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Таким чином, грошове зобов'язання платника податку становиться податковим боргом з моменту його узгодження у порядку, визначеному Податковим кодексом.

Податкові повідомлення-рішення не були оскаржені відповідачем, тому є узгодженою сумою грошового зобов'язання у розумінні Податкового кодексу України.

У зв'язку із несплатою узгоджених сум податкових зобов'язань, згідно із вимогами ст.129,131, ПК України відповідачу нараховано пеню на загальну суму 6018,94 грн.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідачу було направлено першу податкову вимогу №1/303 від 21.07.09, яку отримано 10.08.09, та другу податкову вимогу №2/364 від 10.09.09, яку отримано 10.08.09, про що свідчать підписи у корінці податкових вимог.

Згідно з п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів

Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається із ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі вищевикладеного, оскільки відповідачем жодних заперечень проти позову, а також доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, вимоги, не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

В судовому засіданні 15.10.2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 21.10.2013.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст.ст.51,71,158,159,160,163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позову задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Сервісгаз" (ЄДРПОУ 23203562) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків податковий борг з земельного податку та пені на користь бюджету (банк отримувача ГУ ДКСУ в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, отримувач УДКСУ у м.Євпаторїї АР Крим м.Сімферополь, ЄДРПОУ 37940108, р/р 33210811700015, код 13050200) у розмірі 680277 (шістсот вісімдесят тисяч двісті сімдесят сім) гривень 74 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.