Постанова

від 07.10.2013 по справі 826/14587/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2013 року № 826/14587/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Баркон - Плюс» простягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2013 року ТОВ «Баркон - Плюс» подано до Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій була самостійно визначена сума податку у загальному розмірі 16 077, 99 грн. за 2013 рік (в тому числі 1 339, 76 грн. з січня 2013 року по листопад 2013 року та 1 339, 73 грн. за грудень 2013 року).

У зв'язку з несвоєчасною сплатою самостійно визначеного зобов'язання у ТОВ «Баркон - Плюс» виник борг та станом на час подання адміністративного позову становить 8 8798, 71 грн.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до 14.1.156. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1. статті 54 ПК України встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає .

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 285 Податкового кодексу України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються також податковим боргом.

Окрім цього, відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, зокрема, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з несвоєчасним погашенням самостійно узгодженого зобов'язання з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ «Баркон - Плюс» податковим органом була нарахована пеня у розмірі 841, 15 грн., яка в силу до пп. 14.1.175 14.1 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що до виникнення у ТОВ «Баркон - Плюс» вказаного боргу, ДПІ у Подільському районі м. Києва виставлялась податкова вимога від 14 липня 2011 року № 2124 на суму 1 185, 61 грн.

Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727 передбачено направлення платнику лише першої податкової вимоги при наявності у нього податкового боргу.

Згідно п. 6.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1037, якщо сума податкового боргу збільшується внаслідок його адміністративного оскарження, раніше надіслана податкова вимога не відкликається. На суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Оскільки податковий борг відповідача до цього часу не переривався та не погашено в повному обсязі, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагував на вищезазначену вимогу та не погасив заборгованість, інші вимоги податковим органом не формувались.

Станом на день звернення сума податкового боргу зі плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) не погашена та становить 8 879, 71 грн.

Наявність вказаної заборгованості ТОВ «Баркон - Плюс» підтверджується розрахунком заборгованості станом на 09 вересня 2013 року та карткою особового рахунку плати за землю сільськогосподарського призначення, що вноситься юридичними особами, станом на 30.09.2013 року.

Доказів погашення самостійно узгодженого податкового зобов'язання відповідачем суду не надано, як і заперечень проти заявленого адміністративного позову не подано.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку в загальній сумі 8 879, 71 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача-суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Першого заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баркон - Плюс» (місцезнаходження: 03131, м. Київ, вул. Любомирська, 14, код за ЄДРПОУ 24092834) на користь Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у м. Києві (місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Турівська, 12, код ЄДРПОУ 38671091) суму заборгованості в розмірі 8 879, 71 грн. на р/р 34129999700008 одержувач: УДК у Подільському районі м. Києва, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 2607793.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.М. Погрібніченко