Постанова

від 15.10.2013 по справі 826/14312/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 жовтня 2013 року 17:49 № 826/14312/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Лисовець Т.В., відповідача - Ткача С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09 вересня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» (далі - ТОВ «МІРЕЛЬ КОМПАНІ», позивач) з адміністративним позовом про зобов`язання ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС відкликати Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 35920561) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р.» від 07.03.2013 р. № 908/22-9/35920561 та повідомити про його відкликання всі органи державної податкової служби України, до яких цей акт був надісланий.

15 жовтня 2013 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС на належного відповідача - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідач).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ініціювання податковим органом проведення зустрічної звірки платника податків щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами здійснено з порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232.

Позивач також звертає увагу на те, що в силу приписів чинного податкового законодавства зустрічні звірки проводяться органами державної податкової служби виключно з метою отримання податкової інформації, яка може використовуватись під час проведення камеральних, документальних або фактичних перевірок для прийняття відповідних висновків про порушення платником податків законодавства про оподаткування та, як наслідок, визначення податкових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій шляхом винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Натомість відповідачем в порушення основних засад податкового контролю за результатами складання акта від 07.03.2013 р. № 908/22-9/35920561 про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами, що у свою чергу вплинуло на відомості про діяльність позивача та його податкові зобов`язання в інформаційних базах Державної податкової служби.

Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать матеріальному інтересу, котрий платник податку має у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач наголошує на тому, що дії посадових осіб податкового органу, пов`язані з вжиттям відповідних заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, та виконанням функціонального обов`язку стосовно висвітлення у акті про неможливість проведення зустрічної звірки відповідних висновків стосовно господарської діяльності підприємства позивача, не породжують, не змінюють та не припиняють прав та обов'язків позивача у сфері публічно-правових відносин з відповідачем.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 35920561; місцезнаходження: 01103, місто Київ, вулиця Кіквідзе, будинок 12) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 11.06.2008 р., про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ № 315572).

Як платник податків позивач з 17.06.2008 р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС та є платником податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100126842 від 08.07.2008 р., індивідуальний податковий номер 359205626554).

У березні 2013 року ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 35920561) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 29.02.2012 року.

У зв`язку з тим, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на адресу ТОВ «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» з метою вручення запиту «Про надання інформації та її документального підтвердження» від 27.02.2013 р. № 9110/10/229-10 щодо господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р. здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «МІРЕЛЬ КОМПАНІ», код ЄДРПОУ 35920561; при виході на перевірку за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 6. 12, встановлено відсутність підприємства за вищевказаною адресою та складено акт від 01.03.2013 р. № 408/22-1/35920561 з питання перевірки податкової адреси ТОВ «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» код за ЄДРПОУ 35920561; до ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС передано запит на встановлення місцезнаходження платника податків за № 299/9/22-1 від 01.03.2013 р., зустрічну звірку не було проведено.

У зв'язку із зазначеними обставинами, ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 35920561) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р.» від 07.03.2013 р. № 908/22-9/35920561 (далі - Акт).

Зі змісту вказаного Акту вбачається, що проведеною перевіркою не виявлено, а підприємством не надано будь-якого іншого документального підтвердження місць виконання зобов'язань підприємством позивача, в результаті чого встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р., які підпадають під визначення пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно та за відсутності визначених законом повноважень встановлено нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами.

На думку позивача, відповідачем не вжито жодних заходів, направлених на інформування підприємства позивача про необхідність подання ним пояснень та їх документального підтвердження, що є обов`язковою передумовою для проведення зустрічної звірки.

Наведені вище обставини позивач вважає такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси платника податків щодо документального підтвердження господарських відносин з його контрагентами, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункти 62.1.2 та 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України визначено, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

На виконання вимог вказаної вище норми, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Порядок № 1232).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1232 зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку (пункт 6 Порядку № 1232).

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 236 (далі - Методичні рекомендації), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Враховуючи, що спірні правовідносини, які є предметом розгляду, стосуються питання наявності порушень прав позивача як платника податків внаслідок вчинення органом державної податкової служби дій, пов`язаних з проведенням зустрічної звірки та висвітленням у акті про неможливість її проведення відповідних висновків про господарську діяльність підприємства позивача та стосуються питання щодо зобов'язання вчинити певні дії, вирішення даного публічно-правового спору пов`язується з оцінкою обставин виникнення відповідних юридичних наслідків для позивача внаслідок таких дій податкового органу.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі під час прийняття ними рішень, вчиненні дій або допущенні бездіяльності, що створюють відповідні юридичні наслідки у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади-підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави у відповідних правовідносинах.

Воля суб`єкта владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях) та діях, які є обов'язковими до виконання суб`єктами, яким вони адресовані.

Частиною третьою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимога про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії може бути задоволена судом у разі, якщо активна поведінка такого суб'єкта вчинена ним поза межами його правового регулювання та впливає на реалізацію прав свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб.

У сфері податкових правовідносин, виникнення у платника податків податкового обов`язку зумовлюється, зокрема, винесенням за результатами контролюючих заходів податкових повідомлень-рішень, якими зменшується (збільшується) суми грошового зобов`язання платника податків, бюджетного відшкодування, від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, інших рішень, якими встановлюються факти наявності податкових правопорушень та застосовуються відповідні наслідки (рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, застосування адміністративного арешту майна тощо).

Права та інтереси платника податків, які, на його думку, порушені податковим органом внаслідок прийняття таких рішень, захищаються у спосіб їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку.

Як вже зазначалося судом вище, до компетенції податкового органу відноситься, зокрема, податковий контроль, який здійснюється суб`єктом владних повноважень у спосіб проведення перевірок та звірок відповідно до вимог Податкового кодексу України. Повноваження податкового органу у сфері податкового контролю поширюються також на обробку отриманої у ході контролюючого заходу податкової інформації, фіксацію наслідків перевірки або звірки у формі складання акта або довідки та визначення суми грошових зобов`язань платника податків, у разі виявлення його заниження (завищення).

У свою чергу, висновок стосовно нікчемності правочинів, що викладений в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, є умовиводом посадової особи контролюючого органу стосовно дотримання платником податків вимог податкового та іншого законодавства, який в подальшому може стати підставою для нарахування податковим органом податкового зобов`язання шляхом винесення податкового повідомлення-рішення та/або звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Висновок податкового органу про вчинення суб`єктом господарювання правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства, може бути відображено в акті перевірки у разі, якщо посадова особа податкового органу за своїм внутрішнім переконанням вважає, що має місце умисел суб`єкта господарювання вчиняти правочини без мети настання реальних правових наслідків, намір сторін угоди на ухилення від оподаткування прибутків тощо.

Жодних обставин, які не дозволяють податковому органу оцінювати діяльність суб`єкта господарювання на предмет її відповідності вимогам Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та іншим нормативно-правовим актам, чинним законодавством України не передбачено.

Разом з тим, наведений вище висновок посадової особи податкового органу не робить правочин автоматично недійсним (нікчемним) та не покладає на суб`єкта господарювання жодних безумовних обов`язків, у тому числі, зі сплати податкових зобов`язань до бюджету.

Обґрунтованість такого висновку та оцінка його на предмет відповідності вимогам законодавства здійснюється адміністративним судом під час розгляду справ про оскарження податкових повідомлень-рішень або стягнення нарахованого податкового зобов`язання (коштів, отриманих за нікчемним правочином), якщо в основу спору покладено такий висновок.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що дії відповідача щодо виконання функціонального обов`язку, пов`язаного з вжиттям заходів, направлених на проведення звірки, та висвітленням в акті перевірки висновків стосовно порушення позивачем вимог законодавства України, не породжують, не змінюють та не припиняють прав та обов'язків підприємства у сфері публічно-правових відносин, у зв`язку з чим вимога позивача про зобов'язання відповідача відкликати акт про неможливість проведення зустрічної звірки та повідомити про його відкликання всі органи ДПС України, до яких цей акт був надісланий, задоволенню не підлягає.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Так, облік контрольно-перевірочної роботи за додержанням платниками податків податкового законодавства здійснюється шляхом формування відповідних даних в автоматизованій системі «Аудит».

У свою чергу, з метою вдосконалення контролю за правильністю формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, оперативне виявлення платників, що підлягають документальній перевірці, розроблено систему автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Об'єктом автоматизації є процес співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків коригування сум податку контрагентів з використанням інформації, викладеної в актах/довідках перевірки платника податку (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) у розрізі контрагентів, донарахованих сум податкового зобов`язання.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Таким чином, відображена у вказаних системах податкова інформація використовується податковим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов`язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб`єктами господарювання.

Пунктом 74.1 статті 74 ПК України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відтак, самі по собі дії відповідача щодо внесення до автоматизованих інформаційних баз податкового органу відомостей про проведення податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, не впливає на права позивача у сфері податкових відносин, у зв`язку з чим вимога позивача про зобов`язання ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС відкликати акт про неможливість проведення зустрічної звірки та повідомити про його відкликання всі органи ДПС України, до яких цей акт був надісланий, задоволенню не підлягає.

Окрім цього, як зазначалося вище, суб'єкт владних повноважень, відповідно до приписів частини другої ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що норми чинного законодавства не містять повноважень контролюючого органу щодо вчинення таких дій як відкликання акту про неможливість проведення зустрічної звірки, порядок їх вчинення також відсутній.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість відповідачем доведено правомірність його дій.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРЕЛЬ КОМПАНІ» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.10.2013 р.