Рішення

від 28.10.2013 по справі 901/3139/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.10.2013Справа № 901/3139/13

За позовом: Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим»

(вул. Батуріна, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95015, ідентифікаційний код 01190126)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат-Україна»

(проспект Перемоги, 15-а, м. Сімферополь, АР Крим, 95017, ідентифікаційний код 32992119)

про стягнення суми у розмірі 29 972,00 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - Богатих Н.С., довіреність від 09.10.2013 № 2548, дійсна до 31.12.2013;

Від відповідача - Міщенко Д.В. - керівник та Лобанова В.Г., довіреність від 28.10.2013 б/н, дійсна до 28.08.2013.

Суть спору:

Державне підприємство «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» (далі - Позивач), звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат-Україна» (далі - Відповідач), про стягнення суми у розмірі 29 972,00 грн.

20.09.2013 ухвалою суду порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.10.2013.

Ухвалою суду від 14.10.2013 розгляд справи було відкладено на 28.10.2013.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 526, 843, 1213 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані безпідставним набуттям Відповідачем грошових коштів у наслідок завищення вартості виконаних робіт за договорами від 29.06.2011 № 29/06/11, та від 01.09.2011 № 02/09/11-01, виявленого під час перевірки Державною фінансовою інспекцією в Автономній Республіці Крим.

Представники Відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в його задоволенні у повному обсязі. Відповідач зазначає про те що, Відповідачем виконані належними чином усі роботи за договорами, які були прийняті Позивачем без жодних зауважень, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт. Вказані роботи були оплачені Позивачем у повному обсязі. Окрім того, Відповідач вказує на те, що відповідно до статей 627, 632 Цивільного кодексу України, статті 190 Господарського кодексу України, сторони є вільними у визначені умов договору, ціна в договорі встановлюється самостійно за згодою сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2011 між ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» та ТОВ «Клімат-Україна» укладено Договір № 29/06/11 /а.с. 30-34/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.3 Договору від 29.06.2011 № 29/06/11 замовник (Позивач) доручив, а виконавець (Відповідач) зобов'язався виконати роботи з діагностики системи вентиляції повітря на РТПС РРС «Керч», у м. Керч, вул. Орджонікідзе, 144, та РТПС РРС «Севастополь», у м. Севастополь, проспект Перемоги, 96. Вартість робіт є договірною, визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору, і складає 36 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 6 000,00 грн. Замовник здійснює передоплату протягом п'яти робочих днів з дня підписання договору у розмірі 36 000,00 грн. Зміни договірної ціни оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до договору за погодженням сторін. Датою закінчення робіт є дата підписання акту прийму-передачі виконаних робіт.

Судом встановлено, що за Договором від 29.06.2011 № 29/06/11 Відповідачем виконано роботи на загальну суму 36 000,00 грн., що підтверджується Актом прийому-здавання виконаних робіт від 28.07.2011 № 133 /а.с. 35/.

01.09.2011 між ДП «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» та ТОВ «Клімат-Україна» укладено Договір № 02/09/11-01 /а.с. 36-40/.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1, 2.2, 2.3, 3.3 Договору від 01.09.2011 № 02/09/11-01 замовник (Позивач) доручив, а виконавець (Відповідач) зобов'язався виконати роботи з діагностики системи вентиляції на РТПС РРС «Сімферополь», у м. Сімферополь, вул. Студентська, 14. Вартість робіт є договірною, визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору, і складає 34 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 5 750,00 грн. Замовник здійснює передоплату протягом п'яти робочих днів з дня підписання договору у розмірі 34 500,00 грн. Зміни договірної ціни оформлюється шляхом укладення додаткової угоди до договору за погодженням сторін. Датою закінчення робіт є дата підписання акту прийму-передачі виконаних робіт.

За Договором від 01.09.2011 № 02/09/11-01 Відповідачем виконано роботи на загальну суму 34 500,00 грн., що підтверджується Актом прийому-здавання виконаних робіт від 02.09.2011 № 237 /а.с. 41/.

07.08.2013 Державною фінансовою інспекцією в Автономній Республіці Крим відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» пред'явлено Позивачу письмову вимогу № 01-06-14-14/7010 щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства (а.с. 50-54). Зокрема, у пункті 5 цієї вимоги вказується на те, що ревізією обґрунтованості витрат з проведення діагностики системи вентиляції повітря, технічного обслуговування вентиляційної системи в приміщеннях ДП РТПЦ встановлено, що в порушення частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, пункту 6 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну України від 31.12.1999 № 318, частини третьої статті 843 Цивільного кодексу України, завищено вартість робіт (послуг) на загальну суму 29 972,00 грн.

Як випливає зі змісту пунктів 6, 10 Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Радіотелевізійний передавальний центр Автономної Республіки Крим» від 18.07.2013 № 06-21/1-71, сума 29 972,00 грн. складається з суми у розмірі 26 522,00 грн. сплаченої Позивачем за Договором від 29.06.2011 № 29/06/11 по акту прийому-здавання виконаних робіт від 28.07.2011 № 133 на загальну суму 36 000,00 грн., та у розмірі 3 450,00 грн. сплачених Позивачем за Договором від 01.09.2011 № 02/09/11-01 по акту прийому-здавання виконаних робіт від 02.09.2011 № 237 на загальну суму 34 500,00 грн. (26522,00 + 3450,00 = 29972,00) /а.с. 42-49/.

При цьому, сума 26 522,00 грн. розраховується ревізорами як різниця між сумою 36 000,00 грн., пред'явленою по акту прийому-здавання виконаних робіт за Договором від 29.06.2011 № 29/06/11, і сумою 8726,00 грн. - сплаченою БВП «Строітель Плюс» за договором субпідряду від 19.07.2011 № 852, та сумою 752,00 грн. - витрат на відрядження працівників Відповідача (36000,00 - 8726,00 - 752,00 = 26522,00).

Сума 3 450,00 грн. розраховується ревізорами як різниця між сумою 34 500,00 грн., пред'явленою по акту прийому-здавання виконаних робіт за Договором від 01.09.2011 № 02/09/11-01, і сумою 31 050,00 грн. - сплаченою БВП «Строітель Плюс» за договором субпідряду від 01.09.2011 № 1125 (34 500,00 - 31 050,00 = 3 450,00).

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Аналогічні норми містить стаття 190 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 837, частиною першою статті 838 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Судом встановлено, що умовами Договорів від 29.06.2011№ 29/06/11 та від 01.09.2011 № 02/09/11-01 не встановлено обмежень щодо залучення до виконання роботи інших осіб (субпідрядників). А відтак, Відповідач мав право на укладення субпідрядних договорів, і, як наслідок, право на оплату робіт, виконаних субпідрядником, за рахунок коштів Позивача.

Безпідставним є посилання Позивача про порушення Відповідачем положень частини третьої статті 843 Цивільного кодексу України. Вказаною нормою передбачено, що ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Відповідно до пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Пунктом 14 вказаного Положення встановлено, що до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Отже, вартість робіт, виконаних субпідрядною організацією відноситься до інших виробничих (прямих) витрат підрядника (Відповідача), які можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат за прямою ознакою. Тобто, кошти сплачені Відповідачем субпідряднику є витратами підрядника, а решта є платою підряднику, а відтак, норми частини третьої статті 843 Цивільного кодексу України щодо визначення ціни роботи у договорі підряду не порушуються.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем не надано суду жодних доказів порушення Відповідачем положень частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, згідно із якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. За результатами здійснення господарських операцій за Договорами від 29.06.2011 № 29/06/11 та від 01.09.2011 № 02/09/11-01, без жодних зауважень з боку Позивача, було складено та підписано сторонами Акти прийому-здавання виконаних робіт від 28.07.2011 № 133 та від 02.09.2011 № 237, які містять в собі усі обов'язкові реквізити, встановлені для первинних облікових документів передбачені у частині другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, та дозволяють встановити зміст, одиницю виміру та обсяг господарської операції Позивача та Відповідача. Слід також зазначити, що умовами Договорів від 29.06.2011 № 29/06/11 та від 01.09.2011 № 02/09/11-01 не встановлено обов'язку Відповідача надавати інші документи на підтвердження виконання робіт, окрім вказаних актів.

Суд не приймає довід Позивача щодо наявності у Відповідача обов'язку повернення суми у розмірі 29 972,00 грн. як безпідставно набутого майна відповідно до частини першої статті 1213 Цивільного кодексу України з огляду на наступне. Безпідставно набутим майном, згідно із частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України, є майно, яке особа набула або зберегла у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, або коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Отже, з урахуванням того, що правовими підставами набуття суми у розмірі 29 972,00 грн. є дійсні Договори від 29.06.2011 № 29/06/11 та від 01.09.2011 № 02/09/11-01, належне виконання яких Відповідачем підтверджується відповідними актами прийому-здавання виконаних робіт, вказані грошові кошти не є безпідставно набутим майном. А відтак, відсутні підстави для їх повернення Позивачу на підставі частини першої статті 1213 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача суми у розмірі 29 972,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при відмові в позові покладаються на Позивача.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 04.11.2013.

Керуючись частиною першою статті 11, статтями 525, 526, частиною першою статті 627, частиною першою статті 632, частиною першою статті 837, частиною першою статті 838, частиною третьою статті 843, частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, пунктами 6, 14 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, статтями 33, 34, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Суддя Ю.А. Шаратов