Рішення

від 30.10.2013 по справі 905/6868/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2013 Справа № 905/6868/13

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Займак Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом : Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк

до відповідача: Житлово - будівельного кооперативу «МИР - 57», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 99327,77 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:Ковальова О.В. за довіреністю №2128 від 17.05.2013 р.;

від відповідача: Єрофєєва Л.Н. за довіреністю № 21 від 30.10.2013 р.

Позивач, Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Житлово - будівельного кооперативу «МИР - 57», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 99327,77 грн., а саме 97811,20 грн. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 77,90 грн., 3% річних у розмірі 1438,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на купівлі-продажу теплової енергії №2699 від 01.07.2009р., з додатки №1, №2, №3 до договору №2699 від 01.07.2009р., наказ №138 від 01.03.2011р., рахунки за спожиту теплову енергію № 2699 від 28.12.2012 р., 31.01.2013 р., 28.02.2013 р., 29.03.2013 р., 29.04.2013 р., акт звірення станом на 01.05.2013р., претензію №61-ж від 27.05.2013р., лист №14-ж від 05.03.2013р., акт про включення опалення від 15.10.2012р., акт про відключення опалення від 16.04.2013р., платіжну вимогу-доручення № 2699 від 30.04.2013 р.

16.10.2013 р. через канцелярію суду позивач надав пояснення б/н від 15.10.2013 р. згідно до яких повідомив про віднесення частини проплат в порядку п. 4.2. Договору № 2699 від 01.07.2009 р. на погашення боргу за рахунком від 30.11.2012 р. Надав виписки з особового рахунку на підтвердження порядку формування розміру заборгованості за рахунком № 2699 від 30.11.2012 р. та повідомив про проведення відповідачем після подання позову до суду часткової оплати суми боргу за оспорюванний період в розмірі 3500,00 грн. Зазначив, що станом на 15.10.2013 р. розмір суми основного боргу складає 94241,20 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО

01.07.2009 року між Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (Теплопостачальна організація) та Житлово - будівельним кооперативом «МИР - 57» (ЖСК) було укладено договір на купівлі-продажу теплової енергії №2699 (надалі Договір), відповідно до якого Теплопостачальна організація зобов'язується поставляти теплову енергію у вигляді гарячої води до межі відповідальності на наступні потреби: опалення - в період опалювального періоду;гаряче водопостачання - протягом року за виключенням часу для проведення ремонтних та профілактичних робіт. ЖСК зобов'язується прийняти теплову енергію на межі відповідальності, розподілити її споживачам та здійснити оплату її вартості за встановленими тарифами (цінами) в строки, передбачені цим договором.

За приписами п. 16.1. Договір вступає в силу з 01.07.2009 року та діє до 01.07.2012 року та вважається продовженим на той же строк, якщо від сторін за місяць до закінчення строку дії договору не поступила заява про розірвання договору, а у частині проведення розрахунків - до їх повного погашення.

До матеріалів справи не надано доказів щодо волевиявлення сторін про припинення дії договору чи зміни його умов, а тому суд приходить до висновку, що договір діє до теперішнього часу.

За умов п. 1.3. Договору теплова енергія, що постачається по цьому договору, використовується ЖСК виключно для потреб населення та на власні потреби, визначені угодою сторін (додаток №1).

Відповідно до додатку №1 до договору вбачається, що на об'єкті відповідача був встановлений теплолічильник, а саме по вул. Нижне-Курганській, 19 -теплолічильник: опалення Х-12 № 1380 (Гкал), опалювальна площа 3765,6 м.кв.

Теплова енергія на опалення постачається ЖСК в обсязі, встановленому у додатку 2 (п. 2.4. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Відповідач здійснює оплату вартості отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно пред'явленим рахункам. Оплата за теплову енергію проводиться відповідно до діючих тарифів, які встановлюються КМУ, або іншими органами влади.

Відповідно до п. 4.2 Договору при наявності заборгованості у ЖСК за договором, Позивач, отримані від ЖСК гроші, зараховує у погашення заборгованості за теплову енергію минулих періодів за цим договором, незалежно від вказаного у платіжному дорученні призначенні платежу.

Тарифи за теплову енергію передбачені п. 4.4 Договору.

Пунктом 4.7 договору встановлений розмір щомісячної оплати за надані послуги.

Пунктом 4.13. Договору передбачено, що теплопостачальна організація здійснює ОСМД (відповідачу у справі) відшкодування витрат зі збору з населення платежів за послуги теплопостачання в розмірі 2% від суми, яка надійшла на рахунок теплопостачальної організації від ЖСК, або 3% від суми, яка надійшла на рахунок теплопостачальної організації від ЖСК, при оплаті поточних платежів та відсутності заборгованості минулих періодів.

Згідно до наказу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» № 138 від 01.03.2011 р. «Про порядок застосування тарифів на послуги опалення та гарячого водопостачання» на підставі рішення Донецької міської ради від 25.02.2011 р. № 4/22 «Про норми споживання теплової енергії на 1м.кв. опалювальної площі та на підігрів 1 м.куб. холодної води для комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» було встановлено тарифи за послуги теплопостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду, зокрема, є стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у сумі 97811,20 грн. основного боргу за період з 01.12.2012 р. по 15.04.2013 р.

Згідно до наданих в обґрунтування позовних вимог пояснень, позивачем чітко зазначено порядок рознесення оплат відповідача за виставленими рахунками за період з 01.12.2012 р. по 15.04.2013 р. на підтвердження порядку утворення заборгованості за поставлену теплову енергію внаслідок несвоєчасних оплат, а саме за рахунками за спожиту теплову енергію № 2699 від 28.12.2012 р., 31.01.2013 р., 28.02.2013 р., 29.03.2013 р., 29.04.2013 р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Так, в силу статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627 ЦК України).

Відповідно до п. 7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частина 3 статті 179 Господарського кодексу України зобов'язує укладання господарського договору, який є обов'язковим для сторін

Порядок надання споживачам послуг з теплопостачання встановлюється Законом України „Про теплопостачання", Законом України „Про житлово-комунальні послуги" також передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

При укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати за своїм розсудом будь-які умови договору, що не суперечать чинному законодавству. Вільний вибір умов договору означає, що сторони на власний розсуд визначають зміст цього договору, формують конкретні умови тощо. Це відповідає загальним принципам господарювання, закріпленим у статті 6 ГК України: свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів і послуг на території України; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Укладання господарського договору - це зустрічні договірно-процедурні дії двох або більше суб'єктів господарського права щодо вироблення умов договору, які відповідають їх реальним намірам та економічним інтересам, і оформлення його як правового акта. Договір вважається укладеним, коли сторони досягли за усіма істотними умовами згоди і оформили її належним чином. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали договір купівлі - продажу теплової енергії №2699 від 01.07.2009 р. без жодних зауважень (розбіжностей) до нього, скріпили його своїми печатками та по теперішній час виконують умови саме цього Договору.

За умов п. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відтак, в процесі узгодження умов щодо укладення Договору, сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Відповідач поставив свій підпис та печатку на Договорі, а отже фактично погодився на всі узгоджені умови.

З огляду на викладене, сторони досягли згоди за всіма істотними умовами та договір вважається укладеним і набував обов'язкової сили для сторін. Зміст цивільно-правового договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 11, 629 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зважаючи на вищенаведене, відповідно до вимог чинного законодавства, сторони узгодили у п. п.4.2 Договору №2699 від 01.07.2009 р. порядок зарахування грошових коштів за поставлену теплову енергію у разі наявності заборгованості за минулі періоди за цим договором, незалежно від вказаного у платіжному дорученні призначенні платежу.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи надання позивачем первинних документів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості за Договором за період з 01.12.2012 р. по 15.04.2013 р., суд вважає, що позивачем вірно застосовано п. 4.2. Договору №2699 від 01.07.2009 р. в частині зарахування грошових коштів за поставлену теплову енергію у разі наявності заборгованості за минулі періоди за цим договором, незалежно від вказаного у платіжному дорученні призначенні платежу.

На виконання умов Договору позивачем за спірний період виставлені відповідачу рахунки за спожиту теплову енергію № 2699 від 28.12.2012 р., 31.01.2013 р., 28.02.2013 р., 29.03.2013 р., 29.04.2013 р. Зазначені рахунки містять відмітку про отримання представником відповідача.

Факт надання опалення на об'єкті відповідача, розташованому за адресою: по вул. Нижне-Курганській, 19, підтверджується актами про включення опалення від 15.10.2012р. та про відключення опалення від 16.04.2013р.

Як вже зазначалося вище, за пунктом 4.1. Договору відповідач здійснює оплату вартості отриманої теплової енергії не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно пред'явленим рахункам.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Згідно до наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії виписки з особового рахунку від 27.09.2013 р. відповідач за оспорюванний період сплатив 3500,00 грн., які відповідно до умов п. 4.2. Договору були віднесенні позивачем на погашення заборгованості минулих періодів, а саме заборгованості за рахунком за спожиту теплову енергію № 2699 від 28.12.2012 р. На означену суму часткової проплати заборгованості, позивачем в порядку . 4.13. Договору було нараховано 2% відшкодування витрат зі збору з населення платежів за послуги теплопостачання, що становить 70,00 грн. Тобто, загальна сума зарахованих в рахунок оплати суми основного боргу за оспорюваний період коштів становить 3570,00 грн.

Таким чином, провадження в частині основного боргу у розмірі 3570,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В порушення умов договору, відповідач надану теплову енергію оплатив не в повному обсязі.

На момент прийняття рішення по справі відповідач доказів погашення існуючого боргу в сумі 94241,20 грн. не надав, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційні втрати у розмірі 77,90 грн., 3% річних у розмірі 1438,67 грн. згідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних за період з 21.01.2013 р. по 20.09.2013 р., у розмірі 1438,67 грн. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Заявлені до стягнення розміри інфляційних втрат у розмірі 77,90 грн. за період з січня 2013 р. по травень 2013 р. суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 ГПК України, сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Частина 2 статті 33 ГПК України покладає обов'язок подання доказів на сторони та інших учасників судового процесу.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги позивача є документально обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. 129 Конституції України, ст. ст. 526, 530, 549, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 655, Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 179, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа», м. Донецьк до Житлово - будівельного кооперативу «МИР - 57», м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 99327,77 грн., а саме 97811,20 грн. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 77,90 грн., 3% річних у розмірі 1438,67 грн. задовольнити частково.

Стягнути Житлово - будівельного кооперативу «МИР - 57», м. Донецьк (83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, буд.20, код ЄДРПОУ 25672195, МФО 300528, р/р 26000501326177 ЗОТ «ОТП Банк», м.Київ) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецькміськтепломережа» (83001, м. Донецьк, вул.Постишева, 68, код ЄДРПОУ 33257089, МФО 351629, р/р 26003040177 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків) 94241,20 грн. основного боргу, інфляційні втрати у розмірі 77,90 грн., 3% річних у розмірі 1438,67 грн., судовий збір у розмірі 1986,56 грн.

В частині стягнення 3570,00 грн. основного боргу припинити провадження.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко