Ухвала

від 31.10.2013 по справі

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів

від "31" жовтня 2013 р. № 906/1600/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

Суддя Прядко О.В. , розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_1 (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геозвягель" (м.Новоград-Волинський)

про вжиття запобіжних заходів

за участі представників:

від заявника: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - адвокат;

від ТОВ "Геозвягель": не з'явився

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 ОСОБА_1 як засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Геозвягель" було подано заяву про вжиття запобіжних заходів шляхом витребування від ТОВ "Геозвягель" (11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Косачів, буд.55, ідент. код 37808277) копій документів, оформлених відповідно до вимог ст.36 ГПК України та п.5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003.

В обґрунтування даної заяви ОСОБА_1 посилається на те, що у відповідності до приписів п.16.3 Статуту ТОВ "Геозвягель" та відомостей з Єдиного державного реєстру, директор ТОВ "Геозвягель" уповноважений приймати рішення про укладення правочинів, в тому числі договорів застави, продажу основних засобів Товариства, кредитні договори тощо, на суму що не перевищує 50% статутного капіталу товариства, що у грошовому виразі складає 1000,00грн. Однак, всупереч вищевказаному, протягом 01.01.2012 - 31.06.2013 директором ТОВ "Геозвягель" було укладено ряд договорів з перевищенням наданих йому повноважень.

Наведені вище обставини, на думку заявника, свідчать про те, що укладені директором ТОВ "Геозвягель" правочини не відповідають приписам ч.2 ст.203 ЦК України, оскільки під час укладення останніх не було з'ясовано обсяг повноважень директора ТОВ "Геозвягель", чим порушено його корпоративні права як учасника ТОВ "Геозвягель" на управління товариством та отримання дивідендів. Вказує, що оскільки його письмові заяви до директора ТОВ "Геозвягель" з вимогою надати копії документів про фінансово-господарську діяльність товариства за 2012-2013 роки були залишені без відповіді та задоволення, останнє стало підставою звернення учасника товариства до суду з даною заявою.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 30.10.2013 заяву про вжиття запобіжних заходів прийнято до розгляду та призначено засідання суду.

31.10.2013 до суду надійшла факсимільна копія клопотання №86 від 31.10.2013 з додатком, згідно якого ТОВ "Геозвягель" просило відкласти розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів, у зв'язку з неможливістю з'явлення директора товариства в судове засідання через перебування у відрядженні в м.Коростені Житомирської області.

ОСОБА_1 та його представник в судовому засіданні вимоги, зазначені в заяві про вжиття запобіжних заходів від 30.10.2013, підтримали в повному обсязі. Просили заяву про вжиття запобіжних заходів задовольнити. Зокрема, вказали, що предметом позову, з яким останній хоче звернутися до суду у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3, буде визнання недійсним укладених директором ТОВ "Геозвягель" правочинів, перелік яких визначено в заяві про вжиття запобіжних заходів.

Представник ТОВ "Геозвягель" в судове засідання не з'явився.

Враховуючи встановлені ГПК України строки розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів, господарський суд прийшов до висновку, що нез'явлення представника ТОВ "Геозвягель", не перешкоджає розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів по суті.

Надавши правову оцінку доводам, зазначеним у заяві, та поданим доказам, суд пришов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.43-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.

Відповідно до ст.43-2 ГПК України, запобіжні заходи включають, зокрема, витребування доказів.

У пунктах 12 та 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" роз'яснено, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК, заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу. Витребування і оцінка відповідних доказів, а також доказів наявності у заявника права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт або інший відповідний правочин тощо) здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази. Зокрема, заявник має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.

Крім цього, у пункті 7 вище вказано постанови Пленуму вказано, що вжиття запобіжних заходів має здійснюватися для попередження порушень прав інтелектуальної власності та для збереження доказів такого порушення. Водночас, з огляду на відсутність у розділі VІ ГПК "Запобіжні заходи" будь-яких обмежень щодо можливості вжиття запобіжних заходів виключно у правовідносинах, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності, таке вжиття можливе і в інших правовідносинах, на які поширюються повноваження господарських судів. Відповідно, в усіх випадках вжиття запобіжних заходів господарські суди можуть враховувати викладене в даному розділі цих рекомендацій.

Статтею 43-3 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи вживаються до моменту звернення до суду з позовною заявою з метою попередження та збереження доказів правопорушення, а після подання відповідної заяви вжиті запобіжні заходи не припиняються, а діють вже як заходи забезпечення позову.

Зі змісту вищенаведених приписів вбачається, що запобіжні заходи за своєю правовою природою - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії, забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію заявнику збереження доказів чи реальності виконання рішення суду. До того ж, ефект запобіжних заходів досягається завдяки несподіваності цих заходів для порушника прав заявника. А заходи до забезпечення позову за своїм змістом застосовуються як гарантія реального виконання рішення суду.

Певною мірою подача заяви про запобіжні заходи є превентивним заходом запобігання порушенню права. Однак, звернення з такою заявою згідно з зазначеною нормою закону можливо до моменту подачі позову.

За приписами п.п. 2, 3, 4 частини 2 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно приписів Вищого господарського суду України, викладених в п.9 Інформаційного листа "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів» №01-8/251 від 20.04.2007, вирішуючи питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Згідно пояснень представника заявника, про порушення свого права як учасника ТОВ "Геозвягель" в результаті укладення директором товариства правочинів з перевищенням наданих Статутом ТОВ "Геозвягель" повноважень, ОСОБА_1 дізнався з Акту №628/22-00/37808277 від 26.09.2013, складеного Новоград-Волинською об'єднаною Державною податковою адміністрацією за результатами позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Геозвягель" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 30.06.2013.

Заявник стверджує, що при укладенні правочинів директором ТОВ "Геозвягель" порушено корпоративні права учасника товариства на управління та тримання дивідендів, і в заявника є підстави побоюватись, що подача потрібних для нього доказів стане згодом неможливою або утрудненою. При цьому, всупереч зазначеним вище приписам законодавства до заяви про вжиття запобіжних заходів не додано доказів в обґрунтування даної позиції та в підтвердження наведених припущень (побоювань), що копії відповідних правочинів та інших доказів, не будуть надані ТОВ "Геозвягель" на вимогу суду або Новоград-Волинською ОДПА в процесі розгляду справи в порядку позовного провадження, зокрема, в порядку ст.65 ГПК України, оскільки були об'єктом перевірки.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що, викладені в заяві про вжиття запобіжних заходів обставини не підтверджуються належними доказами, а тому підстави, встановлені ст.43-1 ГПК України, для задоволення вказаної заяви відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст. 43-4 господарського процесуального кодексу України - у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, а також невиконання вимог, передбачених частиною третьою цієї статті, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

Керуючись ст.ст.33,43-1,43-2,43-4,43-8,86 ГПК України ,- господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття запобіжних заходів б/н від 30.10.2013 відмовити.

Канцелярії суду направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Геозвягель" (11700, Житомирська обл., місто Новоград-Волинський, вул.Косачів, буд.55, ідент. код 37808277) копію зави про вжиття запобіжних заходів та доданих до неї документів та копію ухвали господарського суду Житомирської області від 30.10.2013.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в установленому законом порядку.

Повний текст складено: 04.11.2013

Суддя Прядко О.В.

1 - в справу

2 - заявнику

3 - ТОВ "Геозвягель" - рек. з повід.