Ухвала від 30.10.2013 по справі 15/5007/52/12

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"30" жовтня 2013 р. Справа № 15/5007/52/12.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Кравець С.Г.,

при секретарі Заруцькій О.О.,

розглянувши скаргу ПАТ "Золотий каравай" на дії ДВС у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрохім" (с.Сосонка, Вінницька область)

до: Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" (м.Житомир)

про стягнення 445962,18 грн.

За участю представників сторін:

- від стягувача: Вархоляк В.Ф. - представник за довіреністю

від 02.01.2013р.,

- від боржника: Нікандрова О.А. - представник за довіреністю

від 15.10.2013р. №1510/13-1,

- від відділу ДВС: Шклярчук Л.А. - представник за довіреністю

від 20.06.2013р.

Рішенням господарського суду Житомирської області по справі №15/5007/52/12 від 28.03.2013р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрохім" задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінагрохім" 432221,36грн. боргу, 32638,91грн. пені, 9297,21грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2013р. у справі №15/5007/52/12 залишено без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" - без задоволення.

На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 28.03.2013р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. видано наказ №15/5007/52/12 від 09.07.2013р.

На адресу господарського суду 16.09.2013р. від Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" надійшла скарга на дії Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського МУЮ, відповідно до якої боржник просить визнати дії старшого державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ Шклярчук Л.А. по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.09.2013р. у виконавчому провадженні №38998210 неправомірними та скасувати постанову старшого державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського МУЮ Шклярчук Л.А. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.09.2013р.

Обґрунтовуючи скаргу ПАТ "Золотий каравай" посилається на таке:

- стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Однак, у виконавчому провадженні №38998210 встановлена черговість звернення на майно боржника дотримана не була;

- постанова про арешт майна боржника та оголошення на його відчуження суперечить вимогам чинного законодавства, порушує права і законні інтереси ПАТ "Золотий каравай". Скаржник вказує, що арешт на майно боржника повинен накладатися в межах сум стягнення і відповідно до цього встановлюватись обмеження щодо відчуження майна. Однак, зміст оскаржуваної постанови свідчить про те, що арешт накладено на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна боржника;

- оскільки вартість всього майна боржника - ПАТ "Золотий каравай" за даними бухгалтерського обліку становить 33343 тис. грн., накладення арешту на все майно боржника є зловживанням державним виконавцем своїх прав. Скаржник зазначає, що такими діями державного виконавця паралізована діяльність суб'єкта господарювання, за рахунок майна якого забезпечується продовольча безпека м.Житомира та Житомирської області, оскільки майно боржника використовується у виробництві хліба та хлібобулочних виробів;

- в порушення приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень державним виконавцем не було надано боржнику можливості реалізувати гарантоване Законом право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, що, на думку скаржника, є порушенням прав боржника у виконавчому провадженні.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.09.2013р. прийнято скаргу Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" до розгляду та призначено судове засідання на 03.10.2013р.

У зв'язку із неявкою представника відділу ДВС, невиконанням вимог ухвали суду, ухвалою від 03.10.2013р. господарський суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду скарги та необхідністю витребування доказів відклав розгляд скарги на 30.10.2013р.

Представник скаржника - ПАТ "Золотий каравай" в судовому засіданні підтримав доводи, викладені у скарзі на дії органу Державної виконавчої служби та просив скаргу задовольнити. Також надав квитанції про часткове погашення заборгованості у жовтні 2013 року (а.с.120-124, т.3).

Представник стягувача в судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити з підстав, наведених у відзиві №23/09-1 вих. від 23.09.2013р. на скаргу (а.с.103-105,т.3). У відзиві ТОВ "Вінагрохім" посилається на те, що боржником не вжито заходів із добровільного погашення заборгованості на підставі виконавчого документу. На думку стягувача, оскаржувана постанова від 02.09.2013р. винесена державним виконавцем відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник Богунського ВДВС Житомирського МУЮ в судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити та надав письмові заперечення вих. №48846/9 від 30.10.2013р. на скаргу (а.с.125-126, т.3). У запереченнях орган ДВС посилається на те, що оскаржувана постанова від 02.09.2013р. винесена державним виконавцем у точній відповідності із вимогами чинного законодавства, порушень при її винесенні не було. Також представник органу ДВС зазначив, що черговість звернення на майно боржника була дотримана, оскільки постанова про арешт коштів боржника була винесена державним виконавцем 08.08.2013р., а постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження - 02.09.2013р.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, оглянувши матеріали виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив таке.

Господарським судом Житомирської області 09.07.2013р. було видано наказ на примусове виконання рішення суду у справі №15/5007/52/12.

Заяву стягувача за вих.№18/07 від 18.07.2013р. про примусове виконання рішення господарського суду Житомирської області з доданими до неї наказом №15/5007/52/12 від 09.07.2013р. було отримано Богунським відділом державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції 19.07.2013р. (а.с.109, т.3). Згідно вказаної заяви стягувач просив прийняти до виконання наказ господарського суду №15/5007/52/12 від 09.07.2013р. та відкрити виконавче провадження з примусового виконання даного наказу.

24.07.2013р. старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №38998210 з виконання наказу господарського суду Житомирської області №15/5007/52/12 та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення суду до 30.07.2013р. (а.с.111, 130, т.3).

24.07.2013р. державним виконавцем направлено запит до органів державної податкової служби з метою з'ясування наявності у боржника розрахункових рахунків в банківських установах. Згідно повідомлення Державної податкової служби України встановлено, що боржник має розрахункові рахунки в банківських установах (а.с.132, т.3).

08.08.2013р. головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках:

- всі відкриті рахунки в ПАТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", МФО 305749;

- всі відкриті рахунки в ФІЛІЯ ПАТ "ПУМБ" в м.Києві, МФО 322755;

- всі відкриті рахунки в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851;

- всі відкриті рахунки в АТ АСТРА БАНК, МФО 380548;

- всі відкриті рахунки в ПАТ БАНК РИНКОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ, МФО 380786;

- всі відкриті рахунки в ФІЛІЯ ПАТ "ПУМБ" в м.Запоріжжі, МФО 313623;

- всі відкриті рахунки в ФІЛІЯ АБ "ПІВДЕННИЙ" в м.Києві, МФО 320917;

- всі відкриті рахунки в ФІЛІЯ ПАТ "ПУМБ" в м.Дніпропетровську, МФО 305813;

- всі відкриті рахунки в ДНІПОП.ФПАТ "БАНК ФОРУМ", м.Дніпропетровськ, МФО 306878;

- всі відкриті рахунки в ДНП.Ф.АТ "ІНДЕКС-БАНК" в м.Дніпропетровськ, МФО 307015 та належать боржнику у межах суми - 521602,38грн. (а.с.95,т.3).

19.08.2013p. державним виконавцем направлено запити до реєстраційних установ (УДАІ УМВС України в Житомирській області, Управління Держкомзему у м.Житомирі, Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області, ДПС України, Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області) для перевірки майнового стану боржника у відповідності до ст.ст. 5,11 Закону України "Про виконавче провадження".

02.09.2013р. старшим державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, у відповідності з якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення - 474157,48грн. (а.с.92, 127, т.3).

06.09.2013 року до органу ДВС надійшла відповідь УДАІ УМВС України в Житомирській області, згідно якої за боржником значаться 154 одиниці транспортних засобів (а.с.137-142, т.3).

11.09.2013 року до органу ДВС надійшов лист-повідомлення від ПАТ "Золотий каравай" про те, що все рухоме та нерухоме майно належне боржнику перебуває в заставі у банківських установах.

Цього ж дня державним виконавцем було зроблено витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, згідно якого всі транспортні засоби боржника, та виробниче обладнання знаходиться в заставі у банківських установах.

Розглядаючи питання про обґрунтованість доводів скарги боржника на дії органу ДВС, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону України "Про виконавче провадження").

У відповідності з нормами ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем Богунського ВДВС Житомирського МУЮ 24.07.2013р., була отримана скаржником 31.07.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.129, т.3). Постанову про арешт коштів боржника винесено 08.08.2013р., тобто з урахуванням строків отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, у відповідності до вказаних норм, боржнику була надана можливість самостійно виконати рішення суду у визначені законом строки.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, боржник наданим його законом правом та можливістю виконати самостійно (повністю або частково) рішення суду не скористався. Так, до справи боржником не подано жодних доказів, які б свідчили, що ним вчинялись будь-які дії щодо реалізації належного йому майна та доказів хоча б часткової сплати присудженої до стягнення заборгованості.

Слід зазначити, що надані боржником до матеріалів справи квитанції про часткове погашення боргу датовані 17.10.2013р., 18.10.2013р., 21.10.2013р., 22.10.2013р., 23.10.2013р., 24.10.2013р., 25.10.2013р., 28.10.2013р., 29.10.2013р., тобто, після закінчення строків, встановлених для добровільного виконання рішення та після вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення.

Згідно ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ч.1 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах (ч.2 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження").

Враховуючи невиконання боржником рішення у добровільному порядку, державним виконавцем 08.08.2013р. винесено постанову про арешт коштів боржника, копію якої надіслано боржнику із супровідним листом від 08.08.2013р. №38775/9 (а.с.128, т.3).

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (ч.2,ч.5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Із наявних в матеріалах справи довідок банківських установ вбачається, що у боржника недостатньо грошових коштів для задоволення вимог стягувача (а.с.163-169, т.3).

Також, в матеріалах справи відсутні докази звернення ПАТ "Золотий каравай" до органу ДВС із пропозицією щодо видів майна чи предметів, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Вказані обставини не заперечувались і представником боржника.

З метою забезпечення реального виконання рішення господарського суду у даній справі державним виконавцем винесено постанову від 02.09.2013р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копію якої надіслано боржнику із супровідним листом від 02.09.2013р. №42048/9 (а.с.127, т.3).

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно з п.5 ч.3 ст.11 Закону, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Враховуючи те, що боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на добровільне виконання рішення, дії державного виконавця є правомірними, вчиненими з метою реального виконання рішення та в межах повноважень, наданих законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавчі дії вчинено державним виконавцем у відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо доводів скаржника про порушення державним виконавцем порядку накладення арешту на майно, з посиланням на те, що виконавець не має права накладати арешт на все майно боржника у разі меншої суми стягнення від вартості арештованого майна суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Нормами ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Отже, оскільки арешт накладено державним виконавцем все майно, що належить боржнику в межах суми звернення стягнення - 474157,48грн., оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам вказаного Закону.

Крім цього, судом враховується, що відповідно до ч.1 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

З огляду на викладене, дії старшого державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на все майно боржника у межах суми звернення стягнення - 474157,48грн. є правомірними, вчиненими на підставі та у відповідності до норм Закону України "Про виконавче провадження", а постанова, відповідно, законною.

Доводи боржника викладені в скарзі є безпідставними та спростовуються вищевикладеним.

Суд також зауважує, що боржник, станом на час розгляду скарги, не виконав рішення суду, яке є обов'язковим до виконання на всій території України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" №1609/13-1 від 16.09.2013р. на дії Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" №1609/13-1 від 16.09.2013р. на дії Богунського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.),

4 - Богунському відділу державної виконавчої служби Житомирського МУЮ (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, 55) (рек. з пов.)