Постанова

від 21.10.2013 по справі 39/139-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2013р.м.Київ№ 39/139-А 12:55

За позовом Київської облспоживспілки

до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради

третя особа, яка

не заявляє самостійні

вимоги на предмет спору

на стороні відповідача Бориспільське районне споживче товариство

про визнання недійсним рішення від 18.05.2004 р. № 508

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Мальчик Т.Ю., довіреність № 01-83 від 23.04.2013 р.

Від відповідача: Петрова О.Є., довіреність № 12-27-4347 від 18.10.2013 р.

Від третьої особи: Струков К.А., голова правління

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В червні 2005 року Київська облспоживспілка звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради та Бориспільського районного споживчого товариства про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 та визнання права власності на майно.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оформлення права власності на об'єкти нерухомості проведено при відсутності в Броварського районного споживчого товариства необхідних правовстановлюючих документів. В якості підстави для визнання спірного рішення виконкому недійсним, на думку позивача, є також судові рішення у справі № 160/4-04, які набрали законної сили. Рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2004 року у справі № 160/4-04 визнано право власності позивача на об'єкти, які зазначені в рішенні виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2005 р. було порушено провадження у справі № 142/13-05 за вищенаведеною позовною заявою, розгляд справи призначено на 30.06.2005 р.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2005 р. апеляційну скаргу Бориспільського районного споживчого товариства на ухвалу Господарського суду Київської області від 08.06.2005 р. про вжиття запобіжних заходів залишено без задоволення, а ухвалу без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2005 р. ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.07.2005 р. залишено без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Верховного Суду України від 12.01.2006 р. відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2005 р. по справі № 142/13-05 та направлено справу до місцевого суду для подальшого провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.03.2006 р. було призначено попереднє судове засідання у справі за правилами, встановленими нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2006 р. на підставі ст. 17, ч. 3 п. 1 ст. 22, ст.ст. 157, 160, 165 КАС України у справі № 142/13-05 в частині вимоги до Бориспільського районного споживчого товариства про визнання права власності за Київською облспоживспілкою на об'єкт нерухомості - магазин "Умілі руки" по вул. Толстого, 2, в м. Бориспіль Київської області провадження у справі закрито, а в частині вимоги до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 справу № 142/13-05 передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2006р. адміністративну справу № 142/13-05 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та присвоєно їй номер № 39/139-А, призначено попереднє судове засідання на 24.05.2006 р.

В попередньому судовому засіданні 24.05.2006 р. суд дійшов висновку про необхідність залучення за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Бориспільське районне споживче товариство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2006 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Бориспільське районне споживче товариство, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13.06.2006 р.

09.06.2006 р. третя особа через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подала заперечення на позовну заяву разом з доданими до них документами.

09.06.2006 р. відповідач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав заперечення щодо позовних вимог разом з доданими до них документами.

В судовому засіданні, призначеному на 13.06.2006 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 .

В судовому засіданні 13.06.2006 р. було оголошено перерву до 15.06.2006 р. о 14 год. 00 хв.

В судовому засіданні 15.06.2006 р. представник третьої особи подав заперечення на заяву Київської обласної спілки споживчих товариств від 13.06.2006 про уточнення позовних вимог, в якій, зокрема, повідомив про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. у справі № 160/4-04 за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, третя особа на стороні відповідача - Бориспільське районне споживче товариство, про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2006 р., на підставі ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі № 39/139-А зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, прийнятим за результатами перегляду рішення Господарського суду Київської області у справі №160/4-04 за нововиявленими обставинами.

24.09.2009 р. представник третьої особи подав через відділ діловодства суду клопотання про видачу ухвали про зупинення провадження у справі № 39/139-А. Клопотання судом задоволене.

З огляду на тривалий час, який минув з моменту винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2006 р. у справі № 39/139-А, суд направив сторонам та третій особі листи від 27.08.2013 р. щодо повідомлення суду про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 39/139-А.

Також, лист від 27.08.2013 р. стосовно повідомлення про результати перегляду справи Господарського суду Київської області № 160/4-04 за нововиявленими обставинами був направлений до Господарського суду Київської області.

06.09.2013 р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь третьої особи на лист суду від 27.08.2013 р., зі змісту якої та з огляду на додані до неї документи вбачається наступне:

У вересні 2009 р. Київська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання частково недійсним підпунктів 1, 3, 4, 5, 6 п. 1 рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 508 від 18.05.2004 р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості в м. Бориспіль Бориспільському районному споживчому товариству" .

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.11.2009 р. у справі № 11/157-09 , залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. у справі № 11/157-09, в задоволенні позову відмовлено .

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2010 р. у справі № 11/157-09 рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.03.2010 р. у справі № 11/157-09 залишено без змін.

Київська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду Київської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2009 р. у справі № 11/157-09 за нововиявленими обставинами.

Зазначена заява розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.07.2012 р. у справі № 11/157-09 заяву Київської обласної спілки споживчих товариств про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2009 р. у справі № 11/157-09 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2009 р. у справі № 11/157-09 скасовано.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. у справі № 11/157-09 рішення Господарського суду Київської області від 30.07.2012 р. у справі № 11/157-09 - скасовано, відмовлено в задоволенні заяви Київської обласної спілки споживчих товариств про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 25.11.2009 р. у справі № 11/157-09 за нововиявленими обставинами, зазначене судове рішення залишено без змін .

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2013 р. у справі № 11/157-09 постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р. у справі № 11/157-09 залишено без змін.

13.09.2013 р. через відділ діловодства суду надійшла відповідь Господарського суду Київської області на лист Господарського суду міста Києва від 27.08.2013 р., згідно якої повідомлено наступне:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.02.2008 року у справі №160/4-04/10-08 заяву Бориспільського районного споживчого товариства про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2004 року за нововиявленими обставинами за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бориспільського районного споживчого товариства про визнання права власності на майно задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2004 року у справі №160/4-04 скасовано.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2008 року у справі №160/4-04/10-08 касаційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 19.02.2008 року у справі №160/4-04/10-08 скасовано, заяву Бориспільського районного споживчого товариства про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2004 року залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2004 року у справі № 160/4-04 - в силі .

Ухвалою Верховного Суду України від 29.01.2009 р. відмовлено в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 12.11.2008 року у справі №160/4-04/10-08.

Господарський суд Київської області також повідомив, що станом на 09.09.2013 р. справа № 160/4-04/10-08 перебуває в архіві даного суду.

Отже, враховуючи надану Господарським судом Київської області інформацію про результати перегляду справи Господарського суду Київської області № 160/4-04 за нововиявленими обставинами, суд прийшов до висновку, що обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі № 39/139-А, відпали.

У зв'язку з набранням чинності з 01.09.2005 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до перехідних положень (п. 6) адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту (абз. 5 п. 6 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження . Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій воно було зупинено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 р., на підставі ст. ст. 156, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, поновлено провадження у справі № 39/139-А, призначено судовий розгляд справи № 39/139-А в судовому засіданні 21.10.2013 р. о 12 год. 10 хв.

10.10.2013 р. представник третьої особи подав через відділ діловодства суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

21.10.2013 р. через відділ діловодства суду представником відповідача подане клопотання про витребування доказів.

В судове засідання, призначене на 21.10.2013 р., з'явились представники сторін та третьої особи.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.10.2013 р. підтримав подане ним через відділ діловодства суду клопотання про витребування доказів у позивача. Як зазначив відповідач, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 та обґрунтовує свої вимоги тим, що на об'єкти нерухомості, які є власністю позивача, оскаржуваним рішення відповідача визнано право власності за третьою особою. Проте позивачем не виконано вимоги суду та не надано докази стосовно заявлених вимог, що підтверджують право власності на спірне майно. Крім того, стверджуючи, що ним здійснювалось будівництво спірних об'єктів нерухомості та за його рахунок, позивач не надав доказів, які б підтверджували факт отримання позивачем дозвільних документів на будівництво, відведення земельної ділянки для будівництва, здійснення витрат на будівництво, отримання актів про прийняття в експлуатацію спірних об'єктів нерухомості тощо. А тому відповідач просить суд витребувати у позивача відповідні докази.

Пунктом 3 частини 3 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема, заявляти клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Розглянувши в судовому засіданні 21.10.2013 р. клопотання відповідача про витребування доказів у позивача, суд відхилив вказане клопотання, виходячи при цьому з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно другої частини вищенаведеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тож в даному спорі обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на суб'єкта владних повноважень (відповідача), тоді як наведеним клопотанням останній просить суд витребувати відповідні докази у позивача, не зазначаючи при цьому причини, через які ці докази не можуть бути надані самостійно відповідачем. При цьому надані в судовому засіданні представниками відповідача та третьої особи пояснення свідчать про вчинення останніми дій, направлених саме на самостійне отримання доказів, про які йдеться у клопотанні (копії відповідних запитів долучені до матеріалів справи).

В судовому засіданні 21.10.2013 р. розпочато судовий розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 21.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в редакції заяви про уточнення позовних вимог, поданої в судовому засіданні 13.06.2006 р., відповідно до якої просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508.

В судовому засіданні 21.10.2013 р. представник відповідача заперечував проти позовних вимог. Представник третьої особи підтримав заперечення відповідача проти задоволення позову.

З метою встановлення обставин, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення сторін, в судовому засіданні 21.10.2013 р. здійснювалось заслуховування пояснень представників сторін та третьої особи про відомі їм обставини, що мають значення для справи, а також досліджувались наявні в матеріалах справи письмові докази.

В судовому засіданні 21.10.2013 р. суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України постановив ухвалу про закриття провадження у справі № 39/139-А про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 508 від 18.05.2004 р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості в м. Бориспіль Бориспільському районному споживчому товариству" в частині визнання недійсними підпунктів 1, 3, 4, 5, 6 п. 1 вказаного рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами у судовому засіданні було надано представникам сторін та третьої особи можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази.

Вислухавши додаткові пояснення, суд постановив ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів.

Після закінчення судових дебатів суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.10.2013 р. суд проголосив вступну та резолютивну частини постанови та повідомив відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України про дату складення постанови у повному обсязі.

У відповідності з вимогами ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювалось фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2004 р. Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради (відповідач) прийнято рішення № 508 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості в м. Бориспіль Бориспільському районному споживчому товаристу" (далі - Рішення) яким вирішено:

"1. Оформити право власності за Бориспільським районним споживчим товариством на наступне майно:

1) Будівлі виробничого комплексу по вул. Привокзальній, 40: прохідна, ковбасний цех, цех безалкогольних напоїв, консервний цех, котельня, адмінбудівля-їдальня (2-х поверхова)), центральний склад № 2, медпункт, швейний цех, склад рибокоптильний цех, склад, кормокухня, склад, щитовий будинок (склад), склад, кожтоварний цех, насосна, насосна, трансформаторна підстанція, склад-контора (РБД) 2-х поверхова, склад (РБД), майстерня-склад, художня майстерня, столярний цех.

2) Житловий будинок по вул. О.Кошового, 7.

3) Будівлі по вул. Дімітрова, 2: склад (ангар), кролезабійний цех, кишкова майстерня, склад жив сировини, прохідна, вагова (КНС), скотозабійний пункт, сарай (склад), склад, склад, вагова, склад, склад (сарай), склад.

4) Будівлі по вул. Привокзальна, 42: овочесховище, контора, сарай цегляний (склад), склад для підсушки овочів, фруктосховище, господарчий сарай (посолочна).

5) Будівля Коопунівермагу по вул. Київський шлях, 76: будівля Коопунівермагу (2-х поверхова), добудова до Коопунівермагу (2-х поверхова), бар Коопунівермагу.

6) Будівля комбінату громадського харчування по вул. Київський шлях, 7: будівля комбінату громадського харчування, склад, склад.

7) Павільйон на ринку (Заготконтора) по вул. Лугова, 1.

8) Магазин "Продукти" по вул. Київський шлях, 98.

9) Магазин № 2 по вул. Толстого, 2.

10) Магазин "Умілі руки" по вул. Толстого, 2.

11) Меблевий магазин по вул. Київський шлях, 100.

12) Склад по вул. Київський шлях, 100.

13) Кафе "Супутник" по вул. Привокзальна.

14) Адмінбудівля Бориспільського РайСТ по вул. Київський шлях, 83.

15) Кафе "Дорожнє" по вул. Київський шлях, 70.

18) Магазин "Книги" по вул. Київський шлях, 90.

19) М'ясний павільйон по вул. В.Вал.

Власність - колективна.

2. Бориспільському МБТІ видати свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна, які перелічені в п.1 цього рішення Бориспільському РайСТ.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника міського голови Корницьку В.Л.".

При зверненні з даним позовом до суду позивач просив суд визнати недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 та визнати за ним право власності на об'єкт нерухомості - магазин "Умілі руки", який розташований за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Толстого, 2.

В обґрунтування позовних вимог Київська обласна спілка споживчих товариств (позивач) зазначила, що рішенням Господарського суду Київської області від 21.08.2004 р. у справі № 160/4-04 визнано право власності на ряд об'єктів нерухомого майна за ним. Разом з тим, у Бориспільського районного споживчого товариства відсутні належні правоуставнолюючі документи на вищезазначене майно, тоді як виключно за рахунок грошових коштів Київської облспоживспілки було побудовано вищезазначене майно та прийнято в експлуатацію як замовником будівництва.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Київської області від 03.04.2006 р. на підставі ст. 17, ч. 3 п. 1 ст. 22, ст.ст. 157, 160, 165 КАС України у справі № 142/13-05 в частині вимоги до Бориспільського районного споживчого товариства про визнання права власності за Київською облспоживспілкою на об'єкт нерухомості - магазин "Умілі руки" по вул. Толстого, 2, в м. Бориспіль Київської області провадження у справі закрито , а в частині вимоги до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 справу № 142/13-05 передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2006 р. адміністративну справу № 142/13-05 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. в частині вимог до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 справу № 142/13-05, справі присвоєно номер № 39/139-А.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, поданої в судовому засіданні 13.06.2006 р., позивач просив визнати недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508. Зазначені позовні вимоги позивач підтримав в судовому засіданні 21.10.2013 р.

З огляду на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. про закриття провадження у справі № 39/139-А про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради № 508 від 18.05.2004 р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості в м. Бориспіль Бориспільському районному споживчому товариству" в частині визнання недійсними підпунктів 1, 3, 4, 5, 6 п. 1 вказаного рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради, суд розглядає по суті позовні вимоги позивача про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508 в частині п.п. 2, 7-17 п. 1, п. 2, п. 3 цього рішення, які фактично стосуються наступних об'єктів нерухомого майна:

Житловий будинок по вул. О.Кошового, 7.

Павільйон на ринку (Заготконтора) по вул. Лугова, 1.

Магазин "Продукти" по вул. Київський шлях, 98.

Магазин № 2 по вул. Толстого, 2.

Магазин "Умілі руки" по вул. Толстого, 2.

Меблевий магазин по вул. Київський шлях, 100.

Склад по вул. Київський шлях, 100.

Кафе "Супутник" по вул. Привокзальна.

Адмінбудівля Бориспільського РайСТ по вул. Київський шлях, 83.

Кафе "Дорожнє" по вул. Київський шлях, 70.

Магазин "Книги" по вул. Київський шлях, 90.

М'ясний павільйон по вул. В.Вал.

Відповідач та третя особа позовні вимоги заперечують, посилаючись на те, що нерухоме майно, яке зазначено в рішенні Господарського суду Київської області у справі № 160/4-04, зареєстровано та визнано на праві власності за Київською облспожвспілкою (позивач), що ж стосується нерухомого майна, яке зазначено в позовній заяві, то це зовсім інше майно і позивач не має жодного відношення до нього. Так, на думку відповідача та третьої особи, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що об'єкти нерухомого майна, розташовані у м. Бориспіль, Київської області, які зазначені у п.п. 2, 7-17 п. 1 оскаржуваного Рішення, належать на праві власності позивачу, крім того, позивачем не надані суду рішення відповідного органу місцевого самоврядування про відведення земельних ділянок під будівництво спірних об'єктів нерухомого майна, не надані відповідні акти про прийняття в експлуатацію спірних об'єктів нерухомого майна, не надані відповідні фінансові, облікові та звітні документи, які підтверджують факт здійснення витрат на будівництво спірних об'єктів нерухомого майна, не надані відповідні довідки про знаходження у позивача на балансі спірних об'єктів нерухомого майна тощо.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до положень п.п. 10 п. б) ч. 1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі - в редакції, чинній станом на час винесення оскаржуваного Рішення) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Частинами 6, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Відповідно до ч. 2 цієї статті власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Пунктом 1 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (чинні станом на час розгляду даної справи по суті) визначається, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Відповідно до пункту 2 вказаних роз'яснень підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів даної справи, станом на час її розгляду по суті є чинним рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. у справі № 160/4-04 за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств до Виконавчого комітету Бориспільської міської ради про визнання права власності на майно, яким позов задоволено повністю та визнано за Київською обласною спілкою споживчих товариств право власності на:

- будівлю складу живсировини і вторсировини, 1980р. вартістю 271 тис. грн. і дворові споруди, а саме: прохідну, господарчий сарай, сарай-ізолятор, водокачку, бетонний паркан, які розташовані за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Димитрова, 2;

- будівлю насосної каналізаційної станції, 1982 р. вартістю 101,0 тис. грн., яка розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 44;

- двоповерхову будівлю майнового комплексу комбінату громадського харчування, до складу якого входять: ресторан "Альто", ресторан "Зустріч", кафе "Мальвіна", кафе "Ліра" (магазин кулінарія), адміністративне приміщення громадського харчування, складські приміщення, 1984 р. вартістю 1148,3 тис. грн., які розташовані за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 78;

- будівлю райунівермагу, 1956 р. вартістю 795,7 тис. грн. із цегляним господарчим складом, 1985 р. вартістю 205,6 тис. грн., які розташовані за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 76;

- будівлю худобозабійного пункту із кишмайстернею, 1990 р. вартістю 888 тис. грн., яка розташована за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Димитрова, 2.

- будівлю овочесховища на 690 т., 1990 р. вартістю 88,5 тис. грн. (Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 42.);

- будівлю приймально-заготівельного пункту площею 75 кв.м., 1990 р. вартістю 9.3 тис. грн., яка розташована за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с Нестерівка;

- будівлю їдальні промкомбінату із спорудою - насосною станцією, 1980 р., вартістю 145,5 тис. грн., які розташовані за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 44/42.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. у справі № 160/4-04 визнано право власності Київської обласної спілки споживчих товариств на вище перелічені об'єкти нерухомого майна, судом встановлено, що вказані в наведеному рішенні об'єкти нерухомого майна не співпадають з об'єктами нерухомого майна, які зазначені у п.п. 2, 7-17 п. 1 рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508, на які право власності зареєстровано за Бориспільським районним споживчим товариством.

За таких обставин, суд не вбачає порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів Київської обласної спілки споживчих товариств (позивача) в частині реалізації права власності щодо об'єктів нерухомого майна, право власності на які було визнано за позивачем рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. у справі № 160/4-04, у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Бориспільської міської ради рішення від 18.05.2004 р. № 508 "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомості в м. Бориспіль Бориспільському районному споживчому товаристу", а рівно вбачається правомірним незастосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України, оскільки Київська обласна спілка споживчих товариств не є власником майна, відносно якого прийнято оскаржуване рішення, і як наслідок, таке рішення жодним чином не порушує права та законні інтереси позивача.

До того ж, як вірно зазначили відповідач та третя особа в обґрунтування заперечень позовних вимог за даним спором, позивачем не надані суду жодні інші докази (окрім рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2004 р. у справі № 160/4-04), які б підтверджували, що саме позивач є власником майна, вказаного у п.п. 2, 7-17 п. 1 рішення виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 18.05.2004 р. № 508, таких як: рішення відповідного органу місцевого самоврядування про відведення земельних ділянок під будівництво спірних об'єктів нерухомого майна, не надані відповідні акти про прийняття в експлуатацію спірних об'єктів нерухомого майна, не надані відповідні фінансові, облікові та звітні документи, які підтверджують факт здійснення витрат на будівництво спірних об'єктів нерухомого майна, не надані відповідні довідки про знаходження у позивача на балансі спірних об'єктів нерухомого майна тощо.

За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст. ст. 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 3 наведеної статті апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена у повному обсязі 25.10.2013 р.

Суддя О.В.Гумега