Рішення

від 29.10.2013 по справі 917/1776/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2013 Справа №917/1776/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", бульвар Т.Шевченка, вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ,01008

до Приватного підприємства "Технокомплекс-Сервіс", с.Підгора, вул.Колгоспна, 14Б, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200

третя особа без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ж+К", вул. Дружби, 1-б, м. Кобеляки, Кобеляцький р-н, Полтавська обл., 39200

про стягнення грошових коштів.

Суддя Плотницька Н.Б.

Представники:

від позивача: Тищенко С.Ю., дов. №241/11.5.2 від 17.06.2013,

від відповідача: не з'явились,

від третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором №179.182-29/12-М544 від 14.09.2012 в розмірі 758 941,76 грн.

Ухвалою господарського суду про порушення провадження від 04.09.2013 було залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Ж+К".

Разом з позовною заявою до суду було подано заяву (вх. №12285 від 02.09.2013), в якій позивач просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Приватному підприємству "Технокомплекс-Сервіс", а саме: нежитлову будівлю, заг.площею 649,7 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Колгоспна, 14б, с. Підгора, Кобеляцький район, Полтавська область; на рухоме та нерухоме майно, що належить Приватному підприємству "Технокомплекс-Сервіс", а також на грошові кошти, що знаходяться на всіх банківських рахунках Приватного підприємства "Технокомплекс-Сервіс" в межах ціни позову. При вирішенні питання щодо забезпечення позову суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі. Якщо вжиття таких заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог, а також обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Заява позивача про забезпечення позову не містить будь-якого обґрунтування та доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів, як накладення арешту на нерухоме, рухоме майно, що належать відповідачеві та грошові кошти на рахунках відповідача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову. Сплачений за розгляд даної заяви судовий збір поверненню не підлягає.

01.10.2013 Позивач надав на вимогу ухвали суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Відповідача.

Заявлені позовні вимоги Позивач обґрунтовує невиконанням Третьою особою умов Кредитного договору №179.182-29/12-М544 в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними, та порушенням Відповідачем умов Договору поруки №179.182-29-29/12-ДП5 від 14.09.2012 в частині взятих на себе зобов'язань за договором поруки відповідати за невиконання третьою особою умов Кредитного договору №179.182-29/12-М544 від 14.09.2012.

Відповідач явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав. Ухвали, що направлялись відповідачу за вказаною в позові адресою та згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отримані Відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду щодо надання письмових пояснень стосовно суті спору не виконала, причини неявки не повідомила.

Судом враховано, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Інших обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено. Відтак, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14 вересня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ж+К" (надалі - Позичальник, Третя особа) було укладено Генеральний договір №29 (надалі - Генеральний договір), на підставі якого Позивач на умовах цього Генерального договору надає Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, договорами про відкриття кредитної лінії та договорами про надання овердрафту, укладених в межах Генерального договору і які є його невід'ємними частинами.

Згідно п. 1.2. Генерального договору Позичальнику встановлюється ліміт надання Позивачем кредитних коштів, який в будь-який момент під час дії цього Генерального договору не повинен перевищувати суми, еквівалентної 712 000 гривень 00 копійок за офіційним курсом Національного банку України. Відповідно п.1.3. Генерального договору Позичальник зобов'язаний повернути кредитні кошти, що були надані йому відповідно до кредитних договорів, укладених в межах Генерального договору в повному обсязі 13 вересня 2022 року або достроково у випадках, передбачених кредитними договорами.

14 вересня 2012 року між Позивачем та Позичальником в рамках Генерального договору було укладено Кредитний договір №179.182-29/12-М544 (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого Позивач надав Позичальнику кредит в сумі 712 000,00 грн.

Як зазначено в п. 3.2. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі 13 вересня 2017 року або достроково у випадках, передбачених Кредитним договором.

Згідно п. 3.3.1. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються Позивачем за процентною ставкою у розмірі 27,25 % річних, з урахуванням можливості автоматичного її збільшення або зменшення згідно з відповідними пунктами Кредитного договору. Як вбачається з п. 3.4. Кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів здійснюється щомісячно, відповідно до графіка повернення кредиту і сплати процентів. Відповідно п. 4.5. Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно з дати надання кредиту до дня повного його повернення на залишок фактичної заборгованості за кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування кредитом.

Як зазначає Позивач, виходячи з п. 5.2.1. Кредитного договору Позивач має право відмовити Позичальнику в наданні кредиту або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та виконання всіх зобов'язань за Кредитним договором у випадках, передбачених Кредитним договором або чинним законодавством України, зокрема невиконання (неналежного виконання) зобов'язань щодо сплати платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Кредитного договору.

В п. 5.3.1. Кредитного договору зазначено, що Позичальник зобов'язаний сплатити комісійну винагороду, повернути Позивачу отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом у повному обсязі, виконувати інші зобов'язання в порядку та строки, встановлені Кредитним договором.

Згідно п. 7.1. Кредитного договору у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. Вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов'язань щодо погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Позичальнику кредитних коштів. Суму кредиту Позичальник отримав від Позивача згідно Меморіального ордеру №19739 від 17 вересня 2012 року на суму 712000,00 гривень.

У порушення прийнятих на себе зобов'язання Позичальником з 19 січня 2013 року несвоєчасно здійснюється повернення кредитних коштів та сплата відсотків згідно умов, передбачених Кредитним договором.

Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання питання щодо погашення заборгованості по кредиту, Позичальнику було направлено Лист-вимогу (вих. №140/1000-2 від 04.02.2013) щодо погашення заборгованості, але до цього часу зобов'язання по Кредитному договору залишаються не виконаними.

З метою забезпечення зобов'язань Позичальника по Кредитному договору 14 вересня 2012 року укладено Договір поруки №179.182-29/12-ДП5 (надалі - Договір поруки) між Позивачем та Приватним підприємством "Технокомплекс-Сервіс" (надалі - Відповідач). Відповідно до п.1.1 Договору поруки Відповідач поручається перед Позивачем за виконання Позичальником зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Згідно п. 2.1. Договору поруки у випадку порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, Позичальник та Відповідач несуть солідарну відповідальність перед Позивачем у повному обсязі зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань Позичальником за Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.5. Договору поруки у випадку порушення Позичальником зобов'язань (будь-якого із зобов'язань) за Кредитним договором Позивач має право звернутися до Відповідача з письмовою вимогою про виконання зобов'язань в повному обсязі чи частково. У п. 2.6. Договору поруки зазначено, що у випадку порушення Позичальником зобов'язань за Кредитним договором Відповідач зобов'язується виконати їх у строк/термін, зазначений у письмовій вимозі Позивача, шляхом перерахування коштів на рахунок Позивача.

04 лютого 2013 року Позивачем було направлено Відповідачу Лист-вимогу (вихідний №144/1000 - 2) щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, проте зазначені вимоги були залишені без задоволення..

За розрахунком, наданим Позивачем, заборгованість Позичальника становить:

- борг за кредитом, в т.ч.: прострочена заборгованість за кредитом - 25 539,99 грн.; поточна заборгованість за кредитом - 670 820,25 грн.; 3 % річних - 116,15 грн.;

- пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу - 580,76 грн.

- борг за процентами, в т.ч.: прострочена заборгованість за процентами - 60 223,94 грн.; поточна заборгованість за процентами 0,00 грн.; 3 % річних - 276,78 грн.; пеня, нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу - 1 383,89 грн.

Отже, загальна заборгованість за Кредитним договором станом на 30 квітня 2013 року становить 758 941,76 грн.

Згідно з ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Ч. 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 статті 509 ЦК України та ч. 1 статті 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Крім цього, відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Третій особі як Позичальнику кредитних грошових коштів в межах встановленого Генеральним договором ліміту, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру.

Виходячи з ч. 1 статті 199 Господарського Кодексу України, вбачається, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Ч.1 статті 546 Цивільного кодексу України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.

Відповідно до ч.1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Ч. 2. статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч.1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В ч. 2 статті 554 Цивільного кодексу України зазначено, що Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статей 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 758 941,76 грн. є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 66, 67, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Технокомплекс-Сервіс" (с.Підгора, вул.Колгоспна, 14Б, Кобеляцький район, Полтавська область, 39200, код 36379128) на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (бульвар Т.Шевченка, вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01008, код 14359319, МФО 321767, р/р №37392000002074) 25539,99 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 670820,25 грн. поточної заборгованості за кредитом; 116,15 грн. 3% річних; 580,76 грн. пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою кредиту; 60223,94 грн. простроченої заборгованості за процентами; 276,78 грн. 3% річних; 1383,89 грн. пені, нарахованої у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та 15178,84 грн. судового збору.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.11.2013.

Суддя Плотницька Н.Б.