Рішення

від 08.10.2013 по справі 910/14123/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14123/13 08.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МІРФАРМ» До 1. Міністерства оборони України 2. Військової частини А 0215 Простягнення 390 000 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Шапошник Т.М. - дов.

Від відповідача 1. Крикун-Труш К.А. - дов.

2. не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів - Міністерства оборони України, Військової частини А 0215 суму боргу за поставлену продукцію в розмірі 390 000 грн. за договором на закупівлю товарів за державні кошти № 145/12 від 09.08.2012р.

В процесі розгляду справи представник позивача надав клопотання про внесення змін (уточнень) до позовних вимог, а саме просить стягнути з Військової частини А 0215 390 000 грн. суму боргу за поставлену продукцію за договором на закупівлю товарів за державні кошти № 145/12 від 09.08.2012р.

Відповідачі позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклали у письмових відзивах.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2012р. між Військовою частиною А0215 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРФАРТ» було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 145/12.

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовнику товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару (додаток № 1 до договору), замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Пунктом 1.2. договору визначено, найменування товару: акумулятори електричні та акумуляторні батареї, а саме лот № 1 - Акумулятори батареї 20 НКБН-25-УЗ, код 31.40.2 згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК016-97. Кількість товару зазначена у Специфікації товару.

Згідно п. 4.1 Договору Відповідач зобов'язувався здійснити розрахунки за Товар за фактом постачання, згідно з чинним законодавством протягом 2012 бюджетного року.

Згідно п.4.5. розрахунки за поставлений Товар Замовник здійснює через реєстраційні рахунки відкриті в Головному управлянні Державної казначейської служби України у Вінницькій області.

По закінченню бюджетного 2012 року оплати вартості поставленого Товару Відповідачем здійснено не було.

15 січня 2013 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено Претензію з вимогою про сплату вартості отриманого товару.

11 лютого 2013 року Відповідач надав відповідь на претензію, в якій вказав що в Головному управлянні Державної казначейської служби України у Вінницькій області рахується бюджетна кредиторська заборгованість військової частини А0215 перед Позивачем, що буде погашено після надходження коштів на відповідні цілі.

Суду доведено, що 22 травня 2013 р. Відповідачем частково суму боргу було сплачено в розмірі 390 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.04.2013р. №U793391.

18 червня 2013 р. на адресу Відповідача було повторно направлено Претензію про сплату залишку боргу на суму 390 000, 00 грн., але відповідь на дану претензію Відповідачем надано не було.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

09.08.2012 між Військовою частиною А0215 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРФАРМ» було укладено договір закупівлі товарів за державні кошти №145/12.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори № 145/12 є договорами поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно умов договору, постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2 та у специфікації товару, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п.4.5 договору, розрахунки за поставлений товар замовник здійснює через реєстраційні рахунки відкриті в Головному управління Державної казначейської служби у Вінницькій області.

Матеріали справи свідчать, що Позивач, свої обов'язати щодо поставки товару виконав належним чином та у повному обсязі.

Проте відповідач розрахунки за поставлений товар відповідно до умов договору не здійснив.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Суду доведено та підтверджено документально, що на момент розгляду справи Відповідачем не сплачена сума боргу в розмірі 390 000 грн.

Факт наявності боргу у Відповідача-2 за договором від 09.08.20121р. № 145/12 про закупівлю за державні кошти у сумі 390 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача-2 Військової частини А 0215.

Щодо позовних вимог до відповідача-1 Міністерства оборони України, суд відмовляє, оскільки Міністерство оборони України не є стороною договору про закупівлю товарів за державні кошти від 09.08.2012 № 145/12.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог в частині стягнення основного боргу, індексу інфляції та 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 390 000 грн. основного боргу. Відносно позовних вимог до відповідача-1 суд відмовляє.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А 0215 (21007,0 м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105, код ЄДРПОУ 24981451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІРФАРМ» (02160, м. Київ, пр.-т Возз'єднання, 7-А, оф. 720, код ЄДРПОУ 38013566) 390 000 (триста дев'яносто тисяч) грн. заборгованості, 7800 (сім тисячі вісімсот) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В задоволенні позовних вимог до відповідача-1 Міністерства оборони України - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 29.10.2013р.