Рішення

від 29.10.2013 по справі 913/2577/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

29 жовтня 2013 року Справа № 913/2577/13

Провадження №28/913/2577/13

за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Колективного виробничо-комерційного підприємства «Сєвєродонецькрадіотехніка», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 191 312 грн. 53 коп.

Суддя Семендяєва І.В.,

Секретар судового засідання Мартинцева Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Сімейко А.І., довіреність № 06-05-108/1000 від 20.06.2013, заступник начальника юридичного відділу;

від відповідача: представник не прибув.

суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 182 від 16.03.2004 у сумі 182 583 грн. 07 коп. за період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, з грудня 2011 року по квітень 2012 року, 3% річних у сумі 8729 грн. 46 коп.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 182 від 16.03.2004 щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг.

Представник відповідача до судового засідання не прибув, відзив на позов по суті позовних вимог не надав, але на адресу суду надіслав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, у зв'язку з важким фінансовим становищем.

Суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача; неподання відзиву на позов не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Суд, враховуючи думку позивача, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у неї матеріалами за відсутності представника відповідача, явка якого не визнавалась судом обов'язковою. Неподання відповідачем відзиву також не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області

в с т а н о в и в:

Сторонами у справі укладено договір № 182 від 16.03.2004 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до якого позивач за опалювальний період з жовтня 2010 року по квітень 2012 року поставив теплову енергію в гарячій воді на суму 198 992 грн. 91 коп.. у приміщення, яке займає відповідач, яке розташоване за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 13, загальною площею 1069,1 кв.м.

Відповідно до умов п. 6.1 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться за платіжними дорученнями, виписаними на підставі показань приладів обліку або розрахунковим способом, виключно в грошовій формі відповідно до діючих тарифів за розрахунковий період (місяць), встановлених відділом цін Луганської облдержадміністрації. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2).

За умовами п. 6.5. договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Згідно п. 6.6 договору споживачі, що не мають приладів обліку, різницю між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачують не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Приладом обліку теплової енергії приміщення відповідача не обладнано.

Договір набуває чинності з 16.03.2004 та діє до 16.03.2005. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Договір сторонами був припинений з 01.10.2012.

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки за жовтень 2010 року по квітень 2011 року на суму 78 451 грн. 32 коп., за грудень 2011 року на суму 15 413 грн. 53 коп., за січень 2012 року на суму 14 163 грн. 62 коп., за лютий 2012 року на суму 29 835 грн. 82 коп., за березень 2012 року на суму 27 989 грн. 78 коп., за квітень 2012 року на суму 33 138 грн. 84 коп., усього на суму 198 992 грн. 91 коп.

Позивач направив відповідачу претензії № 16-20-449 від 27.10.2011 про сплату відповідачем заборгованості у сумі 78 451 грн. 32 коп. за період з жовтня по квітень 2011 року, № 16-20-669 від 06.02.2012 про сплату заборгованості 15 413 грн. 53 коп., яка виникла у грудні 2011 року; № 16-20-878 від 15.05.2012 про сплату заборгованості 104864 грн. 44 коп., яка виникла у січні - квітні 2012 року.

Відповідач залишив претензії без відповіді, отримані послуги оплатив частково у сумі 16 409 грн. 84 коп., несплаченими залишились послуги у сумі 182 583 грн. 07 коп., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання сторонами договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 182 від 16.03.2004.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За приписами ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умови договору не містять конкретного строку оплати наданих позивачем послуг, тому до правовідносин сторін застосовуються приписи ст. 530 ЦК України.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

Матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості відповідача за надані послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді у сумі 182 583 грн. 07 коп. за опалювальний період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, з грудня 2011 року по квітень 2012 року.

Судом досліджені надані позивачем документи, якими підтверджується вартість тарифів на послуги з теплопостачання, за якими позивач обчислив вартість наданих відповідачу послуг (а.с. 29-40).

Судом також досліджений та прийнятий до уваги акт звірки взаємних розрахунків від 02.10.2013, підписаний відповідачем у справі Колективним виробничо-комерційним підприємством "Сєвєродонецькрадіотехніка".

Отже, факт надання послуг з теплопостачання відповідачу - Колективному виробничо-комерційному підприємству "Сєвєродонецькрадіотехніка" підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання у сумі 182 583 грн. 07 коп. за опалювальний період з жовтня 2010 року по квітень 2011 року, з грудня 2011 року по квітень 2012 року підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені до стягнення 8729 грн. 46 коп. 3% річних.

Позивачем 3% річних обчислені:

- за рахунком № 182 від 19.10.2011 за період з 30.10.2011 по 30.08.2013 у сумі 4326,64 грн.;

- за рахунком № 182 від 30.12.2011 за період з 24.01.2012 по 30.08.2013, враховуючи оплати відповідача, у сумі 294,15 грн.;

- за рахунком № 182 від 31.01.2012 за період з 22.02.2012 по 30.08.2013, враховуючи оплати відповідача, у сумі 407,28 грн.;

- за рахунком № 182 від 29.02.2012 за період з 22.03.2012 по 30.08.2013 у сумі 1292,34 грн.;

- за рахунком № 182 від 31.03.2012 за період з 19.04.2012 по 30.08.2013 у сумі 1147,96 грн.;

- за рахунком № 182 від 30.04.2012 за період з 25.05.2012 по 30.08.2013 у сумі 1261,09 грн.

Таким чином, дані вимоги є обґрунтованими, тому підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі та правомірність нарахування 3% річних, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Колективного виробничо-комерційного підприємства «Сєвєродонецькрадіотехніка» про стягнення 191 312 грн. 53 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного виробничо-комерційного підприємства «Сєвєродонецькрадіотехніка», м. Сєвєродонецьк, вул. Маяковського, 13, ідентифікаційний код 05477830, на користь Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" , м. Сєвєродонецьк, ідентифікаційний код 00131050, заборгованість у сумі 182 583 грн. 07 коп., 3% річних у сумі 8729 грн. 46 коп., судовий збір у сумі 3826 грн. 25 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.11.2012 .

Суддя І.В. Семендяєва