Рішення

від 30.10.2013 по справі 914/3705/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2013 р. Справа № 914/3705/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України, с.Центральне Миронівський район Київська область

до відповідача Фермерського господарства "Нагорянка", с.Нагоряни Пустомитівський район Львівська область

про стягнення 199 286,41 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Федоренко А.М. - представник (довіреність №124 від 24.09.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Державне підприємство "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України звернулось до Фермерського господарства "Нагорянка" із позовом про стягнення 199 286,41 грн., з яких 130 357,60 грн. основний борг, 65 178,80 грн. штраф, 3 750,01 грн. три проценти річних.

Ухвалою суду від 01.10.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.10.2013р. Ухвалою суду від 11.10.2013р. виправлено допущену в ухвалі суду від 01.10.2013р. описку в даті відкладення та зазначено 30.10.2013р. замість 23.10.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

На виконання вимог ухвали суду від 01.10.2013р. представник позивача подав клопотання вх.№45573/13 від 30.10.2013р., яким просить суд долучити до матеріалів справи наступні документи: лист №138 від 25.10.2013р. ДП «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ДП «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла НААН України; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФГ "Нагорянка"; картка рахунку: 361 контрагенти: ФГ "Нагорянка" за 01.05.2011 - 31.07.2011р. ДП «Дослідне господарство «Еліта» Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла НААН України; копію запиту, щодо підтвердження заборгованості до ФГ "Нагорянка" - Кагарлицької ОДФІ; лист ФГ "Нагорянка" №10 від 03.09.2013р.; оригінали описів вкладення у цінний лист та фіскальний чек №8544 від 19.09.2013р. про надсилання відповідачу позовної заяви. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 01.10.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог суду не пояснив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №91105 0005870 5 від 02.10.2013р. - вручено 04.10.2013р. (вх. №42144/13 від 10.10.2013р.). Про виправлення описки в даті проведення судового засідання також був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №088530003134 від 11.10.2013р., вручено 15.10.2013р.

Станом на день розгляду спору (30.10.2013р.) відзив, докази витребувані ухвалами суду, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду спору від відповідача на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача суд,-

встановив:

Державне підприємство "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України поставило Фермерському господарству "Нагорянка" горох Саскія рядовий в кількості 1 300 кг, гречку рядову в кількості 5000 кг, овес Зірковий с/еліта в кількості 12 000 кг., яру пшеницю Струна Миронівська с/еліта в кількості 11000 кг, всього з урахуванням тари та роботи навантаження на суму 145 357,60 грн. згідно видаткової накладної №ДГ-0000000345 від 12.03.2011р.

Згідно накладної № 31/05-05 від 31.05.2011р. Фермерське господарство "Нагорянка" поставило Державному підприємству "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України пиломатеріали в кількості 10 куб.м. на загальну суму 15 000,00 грн.

Вказана сума була зарахована Державним підприємством "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України в рахунок погашення заборгованості Фермерського господарства "Нагорянка" за отриманий товар згідно видаткової накладної №ДГ-0000000345 від 12.03.2011р.

Відтак, сума боргу Фермерського господарства "Нагорянка" за отриманий товар згідно видаткової накладної №ДГ-0000000345 від 12.03.2011р. зменшилась до 130 357,60 грн.

19.03.2012р. між Фермерським господарством "Нагорянка" (надалі - боржник) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (надалі - кредитор) було укладено договір №43 про погашення боргу (надалі - договір) за умовами кого боржник визнає і підтверджує свій борг на користь кредитора станом на день укладення цього договору в сумі 130 357,60 грн.

Згідно п.2.1. договору погашення цього боргу здійснюється боржником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора наступним чином:

- кошти в сумі 20 000,00 грн. в термін до 30.04.2012р.;

- кошти в сумі 20 000,00 грн. в термін до 31.05.2012р.;

- кошти в сумі 20 000,00 грн. в термін до 30.06.2012р.;

- кошти в сумі 20 000,00 грн. в термін до 31.07.2012р.;

- кошти в сумі 30 000,00 грн. в термін до 31.08.2012р.;

- кошти в сумі 20 357,60 грн. в термін до 30.09.2012р.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, погашення боргу згідно договору №43 від 19.03.2012р. не здійснив, відтак з 01.10.2012р. він прострочив виконання зобов»язання в повному обсязі.

Позивач керуючись умовами п.3.1. договору, у зв'язку із простроченням терміну перерахування коштів, нарахував відповідачу штраф у розмірі 50% від суми боргу в розмірі 65 178,80 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3 750,01 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 199 286,41 грн., з яких 130 357,60 грн. основний борг, 65 178,80 грн. штрафу, 3 750,01 грн. три проценти річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.181 ЦК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Між сторонами в спрощений спосіб було укладено договір шляхом поставки товару згідно видаткової накладної №ДГ-0000000345 від 12.03.2011р.

За умовами ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт поставик товару на суму 145 357,60 грн. підтверджується видатковою накладною №ДГ-0000000345 від 12.03.2011р.

В рахунок погашення заборгованості за отриманий відповідачем товар за видатковою накладною №ДГ-0000000345 від 12.03.2011р., позивач зарахував 15 000,00 грн., сума згідно накладної № 31/05-05 від 31.05.2011р. по якій відповідач поставив товар позивачу.

Відтак, сума боргу Фермерського господарства "Нагорянка" за отриманий товар згідно видаткової накладної №ДГ-0000000345 від 12.03.2011р. зменшилась до 130 357,60 грн.

Для врегулювання порядку оплати заборгованості відповідача в сумі 130 357,60 грн. між сторонами було укладено договір № 43 про погашення боргу.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов п.2.1. договору погашення боргу в сумі 130 357,60 грн. здійснюється боржником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок кредитора наступним чином:

- кошти в сумі 20 000,00 грн. в термін до 30.04.2012р.;

- кошти в сумі 20 000,00 грн. в термін до 31.05.2012р.;

- кошти в сумі 20 000,00 грн. в термін до 30.06.2012р.;

- кошти в сумі 20 000,00 грн. в термін до 31.07.2012р.;

- кошти в сумі 30 000,00 грн. в термін до 31.08.2012р.;

- кошти в сумі 20 357,60 грн. в термін до 30.09.2012р.

Між сторонами підписано акт звірки розрахунків за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р., згідно якого залишок на кінець вибраного періоду становить 130 357,60 грн.

Листом №1 від 27.01.2012р. відповідач гарантував оплату заборгованості в сумі 130 357,60 грн. після реалізації продукції сільського господарства, що знаходяться на складах господарства.

Однак, порушив свої зобов'язання згідно договору про погашення боргу, заборгованість в сумі 130 357,60 грн. в термін до 30.09.2012р. не сплатив.

24.07.2013р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №99 в якій вимагав негайно погасити існуючу заборгованість. Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 130 357,60 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.3.1. договору у разі прострочення терміну перерахування коштів, зазначеного в п.2.1. цього договору, боржник зобов'язується сплатити кредитору: штраф у розмірі 50% від суми боргу; пеню у розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.

Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню 65 178,80 грн. штрафу згідно поданого позивачем розрахунку.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог позивач нарахував три проценти річних за період з 01.10.2012р. по 15.09.2013р. на загальну суму 3 750,01 грн.

Слід зазначити, що позивач при нарахуванні трьох процентів річних не врахував, що у 2012р. є 366 днів, що призвело до завищення її суми.

Згідно проведеного судом розрахунку трьох процентів річних за період з 01.10.2012р. по 15.09.2013р. до стягнення з відповідача підлягає 3 747,31 грн. 3% річних.

Відтак, позов підлягає до задоволення частково. З відповідача на користь позивача слід стягнути 199 283,71 грн., з яких 130 357,60 грн. основний борг, 65 178,80 грн. штрафу, 3 747,31 грн. три проценти річних.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору за подання позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №2440 від 20.09.2013р. на суму 3 985,74 грн. який відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 205, 525, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 181, 193, 230- 231 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Нагорянка" (81132, Львівська область, Пустомитівський район, с.Нагоряни, вул.Стуса, 17/а; код ЄДРПОУ 22418674) на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Миронівського інституту пшениці ім.В.М. Ремесла Національної академії аграрних наук України (08853, Київська область, Миронівський район, с.Центральне, б.68; код ЄДРПОУ 04687301) 130 357,60 грн. основного боргу, 65 178,80 грн. штрафу, 3 747,31 три проценти річних та 3 985,67 грн. судового збору.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2,70 грн. трьох процентів річних відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 01.11.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.