Постанова

від 22.12.2006 по справі 15/104-пд-06 (15/10410)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/104-ПД-06 (15/10410)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 грудня 2006 р.                                                                                   № 15/104-ПД-06 (15/10410)  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді   Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Україна“ на постанову від 1 вересня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 15/104-ПД-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” до приватного підприємства “Агрофірма “Промінь” про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю “Україна” звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємства “Агрофірма “Промінь” про розірвання договору оренди з підстав зміни обставин та порушення  його умов другою стороною.

Рішенням від 18 квітня 2006 року господарського суду Херсонської області (суддя З. Клепай), залишеним без змін постановою від 1 вересня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду, в позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна” просить постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарським судом статті 652 Цивільного кодексу України, статей 42, 43, 38 Господарського процесуального кодексу України та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники сторін в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що приватне підприємство “Агрофірма “Промінь” на підставі договору  від 14 жовтня 2003 року є орендарем консервного заводу, а товариство з обмеженою відповідальністю “Україна” його власником на підставі договору від 20 квітня 2004 року купівлі-продажу.

Підставами розірвання договору оренди позивач зазначає зміну обставин, якими сторони  керувалися при укладенні договору, та порушення  договору другою стороною.

Господарські суди не визнали належними і допустимими подані позивачем докази, у тому числі акти, які свідчать про перешкоду орендодавцю здійснювати контроль за використанням об'єкта оренди.

Зокрема господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що ці акти носять суб'єктивний характер, оскільки складені лише за участю представників позивача.

Колегія суддів вважає, що такого висновку господарський суд дійшов без врахування інших обставин справи.

Поряд з актами, які складені його персоналом, позивач також подав до господарського суду лист від 23 березня 2006 року № 41 приватного підприємства “Агрофірма “Промінь”, з тексту якого вбачається, що можливість проведення таких перевірок відповідач обумовлює рішеннями органів прокуратури та суду, що не передбачено умовами договору оренди.

Крім того, з тексту довідки Контрольно-ревізійного відділу у Генічевському районі Херсонської області вбачається, що інвентаризаційна комісія, яка мала намір на виконання постанови від 9 вересня 2005 року Орджонікідзенського районного суду м. Запоріжжя здійснити перевірку фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю “Україна”, також не була допущена на територію консервного цеха.

Обов'язки орендаря визначені пунктом 6 договору оренди і контроль за їх дотриманням реалізується орендодавцем через механізм, визначений пунктом 5.1 договору, - щоквартальні перевірки порядку використання орендарем об'єкта оренди відповідно до умов цього договору.

Перешкоджання позивачу у реалізації права на перевірки виконання орендарем умов договору, з урахуванням строку оренди, може позбавити орендодавця того, на що він розраховує від відносин оренди.

Висновки господарського суду апеляційної інстанції щодо перешкоджання  орендарю в користуванні об'єктом оренди не можуть бути враховані, оскільки стосуються іншого, аніж вказаного позивачем, періоду.

Також суди не встановили дотримання сторонами порядку розірвання договору.

Відповідно до частини 1 статті 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала таку пропозицію, у двадцятиденний термін після її отримання повідомляє другу сторону про результати розгляду пропозиції. Пунктом 4 вказаної норми передбачено, що заінтересована сторона  має право передати спір на вирішення суду у разі недосягнення сторонами договору згоди щодо його розірвання або у разі неотримання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу.

Враховуючи, що застосування норм матеріального права цілковито залежить від повноти та правильності встановлення обставин справи, судові рішення не можна визнати законними, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

  ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Україна” задовольнити частково.

Рішення18 квітня 2006 року господарського суду Херсонської області та постанову від 1 вересня 2006 року Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 15/104-ПД-06 скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.

Головуючий, суддя

М. В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій