Постанова

від 29.10.2013 по справі 806/6716/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6716/13-a

категорія 8.2.1

29 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Павлюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і стягнення 95831,19 грн.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19 червня 2013 року №0000012200 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95831, 19 грн., а також стягнути з Державного бюджету України 95831, 19 грн. переплати по податку на додану вартість. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що підставою для нарахування вказаної суми грошового зобов'язання стали висновки контролюючого органу про встановлення на підставі cистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів розбіжностей по завищенню податкового кредиту з 17 контрагентами за січень-травень 2011 року. З цим Товариство не погоджується, оскільки в акті перевірки перевіряючими не наведено конкретних фактів порушень, немає посилання на первинні документи, які б доводили факт порушення податкового законодавства, не вказано та не доведено підтвердження формування наведених в акті сум податкового кредиту як і на підставі яких документів вони визначені. Всі висновки перевіряючих про порушення товариством податкового законодавства ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях, необґрунтованих даних та безпідставних висновках. При цьому, наявність та належне оформлення податкових накладних в акті перевірки відповідачем не спростовуються. Крім того, Податковий кодекс України не встановлює обов'язок покупця перевіряти відомості щодо недекларування контрагентами їх зобов'язань з ПДВ та виконання ними таких зобов'язань перед бюджетом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали і просив у їх задоволенні відмовити. Пояснили, що оспорюване рішення скасуванню не підлягає, так як прийняте на підставі обґрунтованих висновків перевірки, у ході якої виявлено розбіжності по завищенню податкового кредиту з контрагентами за січень-травень 2011 року та непідтвердження документально господарських операцій позивача з ними.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, із заявами про відкладення розгляду справи або розгляду справи за його відсутності не звертався, заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що під час проведеної Новоград-Волинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" щодо відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТЕХНОІМПЕКС», ТОВ «ІТЕС», ТОВ «Торговий дім України», ТОВ «Розетка. УА», ПП «Влад», ПРАТ «УКРТАРА-ВОЛАНПАК», ТОВ «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД», ТОВ «Консалтинговий регіональний економічний центр», ТОВ «Антей Трейдінг», ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Грант», ДП Кам'янець - Подільського ПАТ «Гіпсовик» Гіпс плюс», ПП «АМТТ ТРЕЙД», ПАТ «Дружківське Рудоуправління», ТОВ «Торгівельно-промислова компанія НАК», ТОВ «ТАНТАЛ», ТОВ «Фенікс-Цеппелін, Україна», ТОВ «Рівнетранслогістик», ТОВ «ІМПРЕС», МПП «ВІК-ЕКСПО», ТзОВ «Галпак», ТОВ «УМС Поліестер», ПП ОСОБА_1 за період з 01 січня по 31 травня 2011 року виявлено порушення вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податку на додану вартість у загальному розмірі 121828, 00 грн., у т. ч.: за січень - 20784, 00 грн., лютий - 4775, 00 грн., березень - 58932, 00 грн., квітень - 30392, 00 грн., травень - 6945, 00 грн.

За результатами перевірки складено акт № 1/22-00/33529350 від 19 червня 2013 року (а.с. 12-23 том 1).

На підставі вказаного акта 19 червня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012200 (а.с. 4 том 1) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 121828,00 грн. основного платежу і 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Товариство не погоджується з вказаним рішенням у частині нарахування зобов'язання у розмірі 95831, 19 грн. по операціям з 17 контрагентами, крім ТОВ «Консалтинговий регіональний економічний центр», ДП Кам'янець - Подільського ПАТ «Гіпсовик» Гіпс плюс», ПАТ «Дружківське Рудоуправління», ТОВ «Фенікс-Цеппелін, Україна», ТОВ «ІМПРЕС».

Як зазначено в акті перевірки (а.с. 20-22), згідно з Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів виявлено, що ТОВ "Церсаніт Інвест" перебувало у господарських відносинах та мало розбіжності по завищенню податкового кредиту з наступними контрагентами:

- ТОВ «ТЕХНОІМПЕКС» (код ЄДРПОУ 24415326, ДПІ у м. Черкасах) - в сумі 2294, 85 грн.;

- ТОВ «ІТЕС» (код ЄДРПОУ 25308242, ДПІ у м. Житомирі Житомирської області) в сумі 38, 33 грн.;

- ТОВ «Торговий дім України» (код ЄДРПОУ 33153721, ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС) в сумі 770, 40 грн.,

- ТОВ «Розетка. УА» (код ЄДРПОУ 37193071, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) в сумі 220,74 грн.,

- ПП «Влад» (код ЄДРПОУ 21339292, Славутська ОДПІ) в сумі 17459, 80 грн.,

- ПРАТ «УКРТАРА-ВОЛАНПАК» (ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) в сумі 384,80 грн.;

ТОВ «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 33681103, Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області) в сумі 4390, 22 грн.;

- ТОВ «Антей Трейдінг» (код ЄДРПОУ 33072796, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС) в сумі 58710, 18 грн.;

- ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Грант» (код ЄДРПОУ 36476527, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС) в сумі 153, 11 грн.,

- ПП «АМТТ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 34696440, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) в сумі 1074, 90 грн.;

- ТОВ «Торгівельно-промислова компанія НАК» (ДПІ у Личаківському районі м. Львова) - 544,94 грн.;

- ТОВ «ТАНТАЛ» (код ЄДРПОУ 32882377, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС) в сумі 82, 86 грн.;

- ТОВ «Рівнетранслогістик» (код ЄДРПОУ 37302166, ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС) в сумі 7916, 67 грн.;

- МПП «ВІК-ЕКСПО» (код ЄДРПОУ 13970970, ДПІ у м. Рівному) в сумі 26, 88 грн.;

- ТзОВ «Галпак» (код ЄДРПОУ 31892604, Миколаївська МДПІ (Жидачівське відділення) Львівської області ДПС) в сумі 433, 33 грн.;

- ТОВ «УМС Поліестер» (код ЄДРПОУ 35980924, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС) в сумі 3965, 45 грн.;

ПП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2, Новоград-Волинська ОДПІ) в сумі 29,04 грн.

З метою підтвердження інформації щодо взаємовідносин з вказаними контрагентами відповідачем було направлено запит Товариству про надання пояснень та документального підтвердження по таких господарських взаємовідносинам з ними, однак відповідь з підтверджуючими документами отримана не була.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 вказаного Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Встановлено, що Товариство уклало ряд договорів на придбання у ТОВ «ТЕХНОІМПЕКС», ТОВ «ІТЕС», ТОВ «Торговий дім України», ТОВ «Розетка. УА», ПП «Влад», ПРАТ «УКРТАРА-ВОЛАНПАК», ТОВ «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД», ТОВ «Антей Трейдінг», ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Грант», ПП «АМТТ ТРЕЙД», ТОВ «Торгівельно-промислова компанія НАК», ТОВ «ТАНТАЛ», Україна», ТОВ «Рівнетранслогістик», МПП «ВІК-ЕКСПО», ТзОВ «Галпак», ТОВ «УМС Поліестер», ПП ОСОБА_1 товарно-матеріальних цінностей.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано податкові накладні (а.с. 25-161 том 1), платіжні доручення (а.с. 232-250 том 1, а.с. 1-62 том 2), копії яких долучені до матеріалів справи.

Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доказів щодо нікчемності договорів, укладених з вказаними контрагентами, та рішень суду про визнання їх такими відповідачем не надано. Не надано також відповідачем як суб'єктом владних повноважень і доказів щодо умислу укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно із статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Також Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених податкових накладних, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту 95831, 19 грн. ПДВ на підставі належним чином оформлених первинних документів по господарським операціям з ТОВ «ТЕХНОІМПЕКС», ТОВ «ІТЕС», ТОВ «Торговий дім України», ТОВ «Розетка. УА», ПП «Влад», ПРАТ «УКРТАРА-ВОЛАНПАК», ТОВ «КОНТИНЕНТ НАФТО ТРЕЙД», ТОВ «Антей Трейдінг», ТОВ «Промислово-торгівельна компанія Грант», ПП «АМТТ ТРЕЙД», ТОВ «Торгівельно-промислова компанія НАК», ТОВ «ТАНТАЛ», Україна», ТОВ «Рівнетранслогістик», МПП «ВІК-ЕКСПО», ТзОВ «Галпак», ТОВ «УМС Поліестер», ПП ОСОБА_1 та на підставі норм Податкового кодексу України, відтак, нарахування рішенням від 19 червня 2013 року №0000012200 податкових зобов'язань по податку на додану вартість у розмірі 95831, 19 грн. з цих підстав проведено контролюючим органом неправомірно.

Разом з тим, вимогу позивача про стягнення з Державного бюджету України 95831, 19 грн. переплати по податку на додану вартість суд вважає необґрунтованою, оскільки Товариством не дотримано встановлену статтею 43 Податкового кодексу України процедуру такого повернення, а саме: не подано заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі із зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, тому у цій частині позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 19 червня 2013 року №0000012200 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 95831, 19 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Головуючий суддя С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 04 листопада 2013 р.