Рішення

від 28.10.2013 по справі 911/3792/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа № 911/3792/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс»

про стягнення 13434,35 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Колесник Т.А., довір. № 49 від 04.07.2013 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» (далі - відповідач) про стягнення 13434,35 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення з відповідачем 01.01.2006 р. договору № 1607 на постачання та споживання теплової енергії, згідно якого КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» зобов'язувалося надавати послуги з постачання теплової енергії, а відповідач - здійснювати своєчасну оплату за надані позивачем послуги.

Згідно умов вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги, які останнім не були оплачені належним чином, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 13434,35 грн. заборгованості за надані послуги, а також 1720,50 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

28.10.2013 р. до господарського суду Київської області КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» було подано пояснення № 1037 від 25.10.2013 р., відповідно до яких позивач зазначив, що КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» щомісячно надсилався або вручався ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» розрахунковий пакет документів. Так, за період з листопада 2009 року до квітня 2012 року розрахунковий пакет документів надсилався поштою простими листами, але підписані акти приймання-передачі теплової енергії на адресу позивача не повертались.

Також позивач зазначив, що доказом отримання відповідачем теплової енергії є лист № 2293 від 04.09.2013 р. КП БМР ЖЕК № 7, з якого слідує, що ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» було орендарем нежитлового приміщення по вул. Леваневського, 28 по травень 2012 року. Дане нежитлове приміщення знаходиться у житловому будинку і система теплопостачання цього приміщення є невід'ємною частиною внутрішньобудинкової системи теплопостачання.

У судових засіданнях 14.10.2013 р. та 28.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 14.10.2013 р. та 28.10.2013 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 28.10.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.01.2006 р. між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» (споживач) було укладено договір № 1607 на постачання та споживання теплової енергії.

Відповідно до п.п. 1, 2 договору, його предметом є надання споживачеві теплової енергії у вигляді опалення, підігріву води. Теплопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності з умовами даного договору.

Приписами п. 5.1 договору визначено, що облік спожитої енергії проводиться за приладами обліку, атестованими в органах Держстандарту України, або розрахунковим методом, враховуючи визначену фактичну величину опалюваної площі, кількість споживачів, технічні характеристики обладнання та устаткування, за нормативами, затвердженими Білоцерківським міськвиконкомом, та керуючись Будівельними нормами і правилами.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що при наявності засобів обліку щомісячно 15 числа направляється представник споживача до теплопостачальної організації для оформлення акта про використану теплову енергію.

Згідно з п. 6.4 договору оплата за спожиту енергію здійснюється на підставі рахунку - фактури і акта приймання - передачі теплової енергії (розрахункового пакету документів) протягом п'яти банківських днів з дати отримання споживачем розрахункового пакету документів.

Відповідно до п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту укладення, діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заява від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків - до повного здійснення останніх.

У зв'язку із відсутністю зазначених вище заяв про розірвання договору № 1607, останній поновлювався на кожний наступний рік.

01.10.2008 р. КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» та ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» було укладено додаткову угоду № 1607/2, відповідно до п. 2 якої було внесено зміни до п. 6.4 договору, а саме - «оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим».

На виконання умов договору КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» було передано ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» теплової енергії за період з листопада 2009 р. до квітня 2012 р. на загальну суму 25434,35 грн., що підтверджується актами про використану теплову енергію за приладами обліку у вигляді опалення, підігрітої води, копії яких долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем щомісячно простою кореспонденцією направлявся відповідачеві розрахунковий пакет документів, але останнім, всупереч умовам договору, підписані акти приймання - передачі позивачу повернуто не було.

Претензій з боку відповідача щодо обсягів та якості надання теплової енергії не надходило.

Відповідно до листа Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційної контори № 7 від 04.09.2013 р. № 2293 КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» було повідомлено, що ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» було орендарем нежитлового приміщення по вул. Леваневського, 28 по травень 2012 року. Дане нежитлове приміщення знаходиться у житловому будинку і система теплопостачання цього приміщення є невід'ємною частиною внутрішньобудинкової системи теплопостачання.

Як зазначає позивач, ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» було оплачено поставлену теплову енергію частково в сумі 12000,00 грн., у зв'язку з чим станом на 26.09.2013 р. заборгованість ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» перед КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» за договором № 1607 від 01.01.2006 р. становить 13434,35 грн.

Оскільки споживачем не було належним чином виконано свій обов'язок з оплати послуг за поставлену теплову енергію, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов'язаний, зокрема, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати наданих йому позивачем послуг за договором № 1607 від 01.01.2006 р. в сумі 13434,35 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1607 на постачання та споживання теплової енергії від 01.01.2006 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 13434,35 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «Укрспецсервіс» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського, 28, код 32326638) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3, код 04654336) - 13434 (тринадцять тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 35 коп. основного боргу, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 04.11.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна