Рішення

від 28.10.2013 по справі 911/3858/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р. Справа № 911/3858/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрянка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора-Захід»

про стягнення 412500,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Бєлаш В.В., довір. б/н від 17.10.2013 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Дніпрянка» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора-Захід» (далі - відповідач) про стягнення 412500,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 09.07.2007 р. з ТОВ «Фора-Захід» договору поставки № 111207, згідно з яким ПАТ «Дніпрянка» зобов'язувалось передавати у власність відповідача товар, а ТОВ «Фора-Захід» зобов'язувалось приймати та оплачувати його.

Згідно умов договору відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 412500,00 грн., який ТОВ «Фора-Захід» не був оплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 412500,00 грн. основного боргу, а також 8250,00 грн. судового збору.

28.10.2013 р. до господарського суду Київської області ПАТ «Дніпрянка» було подано пояснення № 0499-юр від 26.10.2013 р., відповідно до яких позивач зазначив, що станом на день розгляду справи оплата від відповідача за отриманий товар не надходила.

28.10.2013 р. до господарського суду Київської області ТОВ «Фора-Захід» було подано відзив б/н, б/д (вх. № 22378 від 28.10.2013 р.), відповідно до якого відповідач зазначив про наявність заборгованості перед позивачем за отриманий товар за договором поставки № 111207 від 09.07.2007 р. в сумі 412500,00 грн., у зв'язку з чим ТОВ «Фора-Захід» визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача.

Клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника ТОВ «Фора-Захід» було задоволено судом.

У судовому засіданні 28.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 28.10.2013 р. представника не направив.

У судовому засіданні 28.10.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Дніпрянка» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Дніпрянка») (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фора-Захід» (покупець) було укладено договір поставки № 111207, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар згідно з умовами договору.

Згідно з п. 2.1 договору асортимент і ціна товару, що поставляється за договором, відображаються сторонами в накладній.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що ціна договору складається із вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором та становить 412500,00 грн.

Оплата за товар здійснюється з відстрочкою платежу в 36 місяців з дати поставки товару (п. 2.6 договору).

ВАТ «Дніпрянка» було поставлено ТОВ «Фора-Захід» на виконання умов договору поставки № 111207 від 09.07.2007 р. товар на загальну суму 412500,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № ДНЦ-0000001165 від 31.07.2007 р. на суму 137168,40 грн., № ДНЦ-0000001458 від 30.09.2007 р. на суму 138193,20 грн., № ДНЦ-0000001325 від 31.08.2007 р. на суму 137138,40 грн.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 412500,00 грн. за договором поставки № 111207 від 09.07.2007 р., останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Натомість, як вбачається з відзиву б/н, б/д (вх. № 22378 від 28.10.2013 р.), адресованого суду, відповідач визнав позов в сумі 412500,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку щодо прийняття визнання позову відповідачем та задоволення позовних вимог ПАТ «Дніпрянка» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фора-Захід» (08151, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Маяковського, 2, код 33510554) на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрянка» (02125, м. Київ, пр-т Алішера Навої, 76, код 01565276) - 412500 (чотириста дванадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 8250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 04.11.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна